Постанова № 15940418, 24.05.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2011 року Справа № 2а/2370/3224/2011

9 год. 15 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді ТимошенкоВ.П.,

при секретарі Кулику О.П.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Катеринопільському районі Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб,

встановив:

У квітні 2011 року державна податкова інспекція у Катеринопільському районі Черкаської області звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1180 грн. 39 коп.

В судовому засідання представник позивача уточнила позовні вимоги та просила стягнути із відповідача 1159 грн. 51 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не своєчасно сплачує узгоджену суму податкового зобовязання та має непогашену податкову заборгованість перед бюджетом по податку з доходів фізичних осіб-підприємців в сумі 1159 грн. 51 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити позов повністю.

Відповідачка в судове засідання не зявилася, хоча належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи. Заяву про розгляд справи без її участі на адресу суду не направила.

Заслухавши представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, суд встановив наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 згідно витягу з ЄДР зареєстрована Катеринопільською районною державною адміністрацією Черкаської області 01.02.1996, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідач взятий на облік 01.02.1996 за № 66486912 в державній податковій інспекції у Катеринопільскому районі Черкаської області, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 19.04.2011 № 43.

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України визначено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Пунктом 87.11 ст. 87 Податкового Кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи.

Пунктом 22.10 статті 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»визнано таким, що втратив чинність, Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 цього Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності.

Згідно п.п. 1.2 - 1.4 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (надалі за текстом - «Закон № 2181-III»), що був чинний на час виникнення спірних правовідносин, податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання, є податковим боргом.

Відповідно до пп. «б»ч. 1 ст. 14 розділу ІV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»з доходів, зазначених у цьому розділі Декрету (в тому числі, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи), податок обчислюється податковими органами на підставі декларацій, поданих громадянами про очікуваний (оціночний) у поточному році доход або про фактично одержані у звітному календарному році доходи та інших відомостей про доходи громадян, визначених у цьому розділі.

Обчислення податку з фактичного річного доходу провадиться податковими органами за місцем постійного проживання платника, а якщо його діяльність здійснюється в іншому місці за місцем здійснення цієї діяльності з обов'язковим повідомленням податковому органу за місцем постійного проживання громадянина про розміри одержаного ним доходу i сплаченого податку за минулий рік.

Згідно п. 3 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів «Про прибутковий податок з громадян»податок, обчислений податковими органами, сплачується в такому порядку: протягом року платники щоквартально сплачують до бюджету по 25 процентів річної суми податку, обчисленої за доходами за попередній рік, а платники, які вперше залучаються до сплати податку, - 25 процентів суми, обчисленої їм податковими органами за оціночним доходом на поточний рік. Для сплати авансових платежів податку встановлюються такі строки протягом року: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня i до 15 листопада.

Відповідно до п. 4 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів «Про прибутковий податок з громадян»громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом.

Згідно пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-III податкові декларації подаються за базовий податковий період, що дорівнює: календарному місяцю протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця; календарному кварталу або календарному півріччю протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу; календарному року протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного року.

Як вбачається з матеріалів справи фізична особа підприємець ОСОБА_2 подала декларацію про доходи від підприємницької діяльності 10.02.2010 року за 2009 рік, на підставі якої податковим органом відповідно ст. 14 ІV Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян»нараховано авансові платежі по податку з доходів від підприємницької діяльності на 2010 рік.

Відповідно пп. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону № 2181-ІІІ, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

На підставі даних декларації про доходи та Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян»ДПІ у Катеринопільському районі прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.02.2010 року № 0000842800/0, яким визначено суму податкового зобовязання в розмірі 1050 грн. 00 коп.

Зазначене податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем особисто та не оскаржено відповідачем в апеляційному чи судовому порядку, а отже відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання податкового повідомлення.

Керуючись ст. 59 Податкового кодексу України у звязку з несплатою відповідачем узгодженої суми грошового зобовязання в установлені строки позивачем на адресу відповідача була направлена податкова вимога: № 66 від 14.02.2011, яка повернута позивачу із відміткою «за зазначеною адресою не проживає».

Таким чином, судом встановлено наявність з боку відповідача порушення вимог Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами»та Декрету Кабінету Міністрів № 13-92 від 26.12.1992 року «Про прибутковий податок з громадян», внаслідок чого за ним обліковується податковий борг в сумі 1159 грн. 51 коп., про що свідчить також витяг з облікової картки.

Беручи до уваги, що відповідач, у встановлені законодавством строки не оскаржив податкове повідомлення-рішення, не сплатив суму податкового боргу, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 86, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь бюджету через державну податкову інспекцію у Катеринопільському районі Черкаської області (20545, Черкаська область, смт Катеринопіль, вул. К. Маркса,1 ідентифікаційний код 34393402), податковий борг в розмірі 1159 (одна тисяча сто пятдесят девять) грн. 51 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст складений та підписаний 26 травня 2011 року

Суддя В.П. Тимошенко