Постанова № 15940232, 18.05.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2011 р.

14 год.30 хв.Справа № 2-а-5736/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представника позивача Кушнір Г.А., представника ДПІ Шевченко О.А., представника ГУДКУ Решетки В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні, Головного управління Державного казначейства у Херсонській області

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення, відшкодування бюджетної заборгованості,

встановив:

Відкрите акціонерне товариство "Херсонський суднобудівний завод" звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні та Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 01.10.10 № 0003600700/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за декларацією серпня 2009 року на суму 191400 грн. та стягнення з Державного бюджету бюджетного боргу з податку на додану вартість в сумі 191400 грн. Позивач зазначає про те, що висновок ДПІ про завищення суми бюджетного відшкодування ґрунтується тільки на не підтвердженні факту надмірної сплати податку на додану вартість по постачальникам товару по ланцюгу до виробника. Відомості декларації з ПДВ за серпень 2009 року підтверджені податковими накладними, первинними документами, платіжними дорученнями про сплату вартості робіт з урахуванням ПДВ. Основним постачальником робіт позивачу є дочірнє підприємство "Суднобудівний завод імені 61 Комунара", яке звітує до податкової інспекції та сплачує податки, але використовує при виконанні робіт субпідрядні організації, які або не знаходяться на момент перевірки за юридичною адресою, або є ліквідованими. Позивач вважає, що законодавчими нормами на нього не покладений обов'язок перевіряти статус контрагентів його постачальника, знаходження за юридичною адресою, у позивача немає можливості здійснювати такі дії. Якщо ці підприємства не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для них.

Представник позивача прибув в судове засідання, просить задовольнити позов.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні (відповідач 1) проти позову заперечує, посилається те, що Законом України "Про податок на додану вартість" передбачено, що однією з обов'язкових вимог включення до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету. Якщо постачальника продукції по ланцюгу неможливо перевірити внаслідок відсутності його за місцезнаходженням, або ліквідацією чи інших підстав, податкова інспекція не має можливості встановити факт надмірної сплати податку позивачем по ланцюгам постачання. Оскільки податковий кредит позивача не підтверджений податковими зобов'язаннями постачальників, віднесена позивачем до податкового кредиту сума податку на додану вартість не підтверджується податковими зобов'язаннями постачальників продукції. ДПІ просить відмовити в позові з тих підстав, що непідтвердженою є сума бюджетного відшкодування з ПДВ, яка заявлена позивачем за серпень 2009 року. Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.

Головне управління Державного казначейства у Херсонській області (відповідач-2) надав суду письмові пояснення, в яких просив прийняти законне та обґрунтоване рішення, і зазначив, що до повноважень органів Держказначейства не входить контроль за обґрунтованістю та своєчасним внесенням обовязкових платежів до бюджету, у т.ч. і ПДВ, у звязку з чим відповідач-2 не може надати оцінку законності позовних вимог. Відповідач-2 також вказав на те, що відповідно до ст. 25 Бюджетного кодексу України органи Держказначейства мають повноваження здійснювати безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Позиція відповідача-2 була підтримана його представником під час судового розгляду справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, окружний адміністративний суд встановив:

Відкрите акціонерне товариство "Херсонський суднобудівний завод" є юридичною особою, платником податків, знаходиться на обліку в ДПІ у м. Херсоні.

При проведенні невиїзної документальної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ВАТ за серпень 2009 року податкова інспекція встановила порушення позивачем п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" у вигляді завищення суми бюджетного відшкодування по декларації за серпень 2009 року на 191400 грн. Так, було встановлено, що одним із основних постачальників у липні 2009 року було ДП "Суднобудівний завод імені 61 Комунара" (м. Миколаїв) на загальну суму ПДВ 1427153,78 грн. Дане підприємство будувало для позивача корпуси танкера хімовозу, танкера газовозу, надавало послуги підготовки до транспортування елементів корпусу, окремих вузлів, деталей, комплектуючих виробів на, ці роботи ДП виконувало як власними силами, так і силами субпідрядних організацій. СДПІ ВПП у м. Миколаєві при перевірці ДП "Суднобудівний завод імені 61 Комунара" не встановила розбіжностей з відомостями, отриманими від позивача. Субпідрядниками ДП були ПП "Флагман - Юг", ПП "СК - Юніт", ТОВ "Рюміз", ПП "Катрич і Ко".

ПП "Флагман - Юг" (м. Миколаїв) виконало робіт на загальну суму ПДВ 24991,56 грн. ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва повідомило, що дане підприємство відсутнє за місцезнаходженням. ПП "Флагман - Юг" має 8 стан платника "До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням", у зв'язку з чим не можливо проведення зустрічної перевірки з питання взаємовідносин з ДП "Суднобудівний завод імені 61 Комунара" за період липень - серпень 2008 року. Підприємство звітувало до податкової інспекції з показниками господарської діяльності в деклараціях з ПДВ.

По приватному підприємству "СК - Юніт" (м. Миколаїв) є непідтвердженою сума ПДВ 63576,07 грн. ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва повідомила про неможливість проведення зустрічної перевірки у зв'язку з тим, що підприємством не надано документи до перевірки, за відсутністю замовлень та роботи звільнені усі працівники та директор підприємства. За заявою директора підприємством виконувались роботи по заміні металоконструкцій на судах, при цьому залучались інші юридичні особи ТОВ "Технопік Юг" та ТОВ "Технолазер", на момент виконання робіт на ПП "СК-Юніт" працювало 21 особа. Згідно податкової звітності з податку на прибуток за 2008-2009 роки підприємством не задекларовано амортизації будь - яких основних фондів або приросту (убутку) балансової вартості будь-яких виробничих запасів.

ТОВ "Рюміз" (м. Миколаїв) надало послуг по зборці та зварці секції блока № 3 на загальну суму 77840,92 грн., у т.ч. ПДВ 12973,49 грн. ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва повідомило, що товариство є посередником, зварювальні, трубомонтажні та інші роботи виконувало ТОВ ВКФ "Транс Ойл" (м. Миколаїв) на загальну суму ПДВ 11887,42грн. ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва повідомило про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ ВКФ "Транс Ойл", оскільки дана юридична особа припинена (ліквідована) ухвалою господарського суду Миколаївської області від 16.04.2009 по справі № 5/61/09, знята з обліку в ДПІ 28.04.2009, в період виконання робіт звітувало до податкової інспекції показниками господарської діяльності, свідоцтво платника ПДВ анульовано 16.04.09. Враховуючи викладене, зустрічну перевірку з питання взаємовідносин ТОВ ВКФ "Транс Ойл" з ТОВ "Рюміз" за період червень 2008 року податкова інспекція провести не має можливості.

ПП "Катрич і Ко" (м. Миколаїв) виконувало роботи по виготовленню секцій корпусу судна, збірці секцій у блоки та стапельній зборці корпуса судна із блоків, здачі на конструктивність та випробування приміщень корпуса танкера та інші роботи на загальну суму ПДВ 124191,05 грн. ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва дало відповідь про те, що підприємство є посередником, для виконання робіт залучало субпідрядників: ТОВ "Маніпура ЛТД", ТОВ "Рамбла", ТОВ "Шенбуд" та інших. Перевіркою ПП "Катрич і Ко" не було встановлено розбіжності з відомостями, отриманими від ДП "Суднобудівний завод ім. 61 Комунара".

По ТОВ "Маніпура ЛТД" (м. Миколаїв) податкова інспекція не підтверджує суму ПДВ 44569,62 грн. ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва дало відповідь про неможливість проведення зустрічної перевірки, оскільки ТОВ "Маніпура ЛТД" має 5 стан платника "порушення провадження у справі про припинення (ліквідацію)". ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва 28.08.2009 до Миколаївського окружного адміністративного суду подано заяву про припинення юридичної особи, але суд постановою від 19.11.2009 відмовлено в задоволенні позову, 26.11.2009 подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного адміністративного суду. ТОВ "Маніпура ЛТД" звітувало по податку на додану вартість, остання декларація з ПДВ подана за липень 2008 року.

ТОВ "Рамбла" (м. Миколаїв) виконувало роботи за договором з ПП "Катрич і Ко" на загальну суму 171182,17 грн. (в т.ч. ПДВ 28530,33 грн.) ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва повідомило про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ "Рамбла", яке має 5 стан платника "Порушення провадження у справі про припинення (ліквідацію)". ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва 28.08.2008 до Центрального районного суду м. Миколаєва подано позовну заяву про визнання недійсними установчих документів з моменту реєстрації та свідоцтва платника податку на додану вартість з моменту видачі. Ухвалою від 19.11.2008 р. позовну заяву повернуто без розгляду, яка оскаржена в апеляційному порядку. Остання декларація з ПДВ подана ТОВ "Рамбла" за вересень 2008 року.

Постачальником ПП "Катрич і Ко" у III-й ланці постачання було ТОВ "Шенбуд" (м. Миколаїв) на загальну суму ПДВ 24202,70 грн. ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва повідомило про неможливість проведення зустрічної перевірки, ТОВ "Шенбуд" має 8 стан платника "До ЄДР внесено запис про відсутність ї місцезнаходженням", товариство відсутнє за місцезнаходженням, тому податкова інспекція не встановила факту надмірної сплати податку на додану вартість ВАТ "ХСЗ" по постачальнику ТОВ "Шенбуд" (м. Миколаїв), остання декларація з ПДВ подана за квітень 2009 року.

За наслідками перевірки Державною податковою інспекцією у м. Херсоні було прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.10.10 № 0003600700/0 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування за декларацією серпня 2009 року на суму 191400 грн. Відмову у виплаті позивачеві спірної суми бюджетного відшкодування податковий орган мотивує відсутністю доказів на підтвердження факту надходження до бюджету надмірних сум ПДВ внаслідок сплати постачальниками товариства відповідних сум податку по всьому ланцюгу поставок до виробника.

Пунктом 1.8 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. № 168/97-ВР бюджетне відшкодування визначено як суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені виключно Законом № 168/97, а саме норма пункту 7.7 статті 7 цього Закону. Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Отже, Закон № 168/97 передбачає необхідність врахування як надходжень сум податку разом із вартістю товарів (послуг), що поставляються платником податку, так і витрат цього платника на сплату сум податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг), що придбані ним з метою використання у господарській діяльності. При цьому за певних обставин може утворюватися ситуація, коли різниця між податковими зобов'язаннями (тобто надходженнями сум податку на додану вартість) та податковим кредитом (витратами зі сплати податку в ціні товарів та послуг) буде від'ємною. Ця різниця за певних умов підлягає відшкодуванню платнику податку з державного бюджету.

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97 передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість. Згідно із пл. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. Виходячи із приписів вищевказаної норми закону, відсутність податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум ПДВ у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг). ДПІ не посилається на невідповідність вимогам законодавству податкових накладних, за якими позивач формував податковий кредит, не вказує на неправильність складання позивачем податкових декларацій з ПДВ та розрахунків належних до бюджетного відшкодування сум ПДВ, а також не посилається на відсутність фактичної сплати позивачем у складі ціни робіт сум ПДВ, які увійшли до задекларованого позивачем бюджетного відшкодування.

Отже, з наведених законодавчих приписів випливає, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

ДПІ не виявила будь-яких порушень у формуванні позивачем податкового кредиту. Крім того, ДПІ не наведено доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди - як-то безтоварний та/або фіктивний характер здійснених з ДП "Суднобудівний завод імені 61 Комунара" операцій, факт систематичної протиправної не сплати контрагентами ДП сум податку до бюджету, або що ці контрагенти мають ознаки фіктивного підприємництва тощо. Позивач відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену разом із ціною товару (послуги) продавцю. Факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти по ланцюгу до виробника.

Відтак відсутність можливості перевірити сплату постачальниками позивача по ланцюгу ПДВ до бюджету не може слугувати достатньою підставою для відмови позивачеві в одержанні бюджетного відшкодування при відсутності обставин, які б свідчили про недобросовісність позивача як платника ПДВ. Також ДПІ не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливість зясувати всі обставини діяльності постачальників робіт до виробника на момент придбання цих робіт, з метою виявлення тих обставин, які унеможливлюють віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.

Твердження ДПІ про те, що необхідною умовою бюджетного відшкодування є, відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону №168/97, сплата сум податку на додану вартість до бюджету контрагентами позивача судом до уваги не приймаються на підставі наступного. Законодавче визначення бюджетного відшкодування пов'язане із сплаченими платником сумами податку. Аналіз норм Закону №168/97 свідчить, що термін "сплата податку" вживається в розумінні сплати податку покупцем у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг). Так, пункт 1.3 ст. 1 Закону №168/97, даючи визначення платника податку, як особи, яка зобов'язана утримати та внести до бюджету податок, визначає при цьому, що податок сплачується покупцем або особою, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України. З огляду на зазначене слід зробити висновок про те, що вимога пункту 1.8 ст. 1 Закону №168/97 щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується платника, який згідно цього Закону поніс фактичні витрати по сплаті податку на додану вартість у складі ціни товарів (робіт, послуг).

Порядок перевірки податковим органом задекларованого платником податків бюджетного відшкодування передбачений підпунктами 7.7.5 та 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону. Згідно пп.7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Відповідно пп.7.7.6. п.7.7 вказаної статті орган державного казначейства на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу. Підпунктом "в" підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Судом встановлено, що ДПІ провело перевірку правомірності задекларованого позивачем бюджетного відшкодування за серпень 2009р. із порушенням встановленого пп.7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР строку для проведення таких перевірок, і у визначений цією нормою закону термін відповідач-1 відповідні висновки із зазначенням сум бюджетного відшкодування, які стягуються позивачем в рамках даної справи, до органу державного казначейства не надав, і спірна сума бюджетного відшкодування за серпень 2009 року позивачеві не перерахована.

Способом захисту порушеного права позивача є визнання нечинним податкового повідомлення рішення ДПІ про зменшення бюджетного відшкодування та стягнення такої заборгованості з Державного бюджету, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Позивачу відшкодовуються судові витрати в сумі 1703 грн. 40 коп. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 94, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні № 0003600700/0 від 01.10.10.

Стягнути з Державного бюджету через Головне управління Державного казначейства України у Херсонській області (р/р 31114030500002 в ГУДКУ у Херсонській області, код ЄДРПОУ 24104230, МФО 852010, код доходу 14010200) на користь відкритого акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" (м. Херсон, Карантинний острів, 1, 73019, р/р 260024721 в ВАТ ХОД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 352093, код ЄДРПОУ 14308500) суму бюджетної заборгованості по податку на додану вартість в розмірі 191 400 (сто дев'яносто одну тисячу чотириста) грн.

Відшкодувати з Державного бюджету на користь відкритого акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" (Карантинний острів, 1, м. Херсон, код ЄДРПОУ 14308500) витрати зі сплати судового збору в сумі 1703 (одна тисяча сімсот три) грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 24 травня 2011 р..

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.1