Постанова № 15940205, 25.05.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2011 р. Справа № 2-а-4168/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кравченко К.В.,

при секретарі: Михайленко О.А.,

за участю:

представників позивача Соболєва А.В..,

представника відповідача Тосік Н.Г., Ільїної Л.Ю., Горбунової К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Екобіотек-Україна»

до державної податкової інспекції у м.Херсоні

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

В серпні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Екобіотек-Україна»(надалі-позивач) звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у м.Херсоні (надалі ДПІ, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ від 20.07.2010р. №0002972301/0, яким позивачу визначені податкові зобовязання по податку на додану вартість на суму 93349,93 грн., у тому числі 62232,62 грн. за основним платежем та 31116,31 грн. - за штрафними санкціями.

Спірне податкове повідомлення-рішення винесено на підставі акту ДПІ від 08.07.2010р. №3113/23-4/32125693 про результати планової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.09р. по 31.03.10р..

За висновками акту перевірки позивач порушив пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. № 168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість за березень 2009р. на загальну суму 62232,62 грн.. Наявність такого порушення в пункті 3.2.2 акту перевірки обґрунтовано завищенням позивачем податкового кредиту березня 2009 року на суму ПДВ 62232,62 грн. у звязку із включенням позивачем до податкового кредиту ПДВ, сплаченого ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд»за соняшник. ДПІ зазначає, що по ланцюгу постачання позивачу соняшника ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд»- СПП ВКФ «СВ-Юніон»встановлено відсутність фінансово-господарської діяльності та порушення ч.1 ст. 203, 215, 228, 662 , 656 Цивільного Кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Згідно позовної заяви та пояснень представника позивача в судовому засіданні, позивач не погоджується з висновками акту перевірки та спірним рішенням з тих підстав, що придбання у ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд»соняшника на підставі видаткових та податкових накладних цього підприємства є цілком законними операціями, які давали позивачу правові підставі включити сплачений продавцю у складі ціни товару ПДВ до податкового кредиту декларації з ПДВ. Позивач вважає, що висновки акту перевірки про нікчемність правочинів по поставці позивачу ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд»соняшника, як основна підстава для невизнання відповідачем податкового кредиту по операціям з цим контрагентом, є безпідставними і надуманими.

Відповідач надав суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких вказує на те, що всі операції по реалізації соняшника по ланцюгу постачання від СПП ВКФ «СВ-Юніон»в адрес ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд», а від останнього позивачу є нікчемними, оскільки реально товару цими контрагентами не поставлялось, і ці контрагенти не вели фінансово-господарської діяльності. З цих підстав ДПІ вважає висновки акту перевірки позивача обґрунтованими, а винесене на підставі цього акту відносно позивача спірне податкове повідомлення-рішення правомірним.

Позиції сторін були підтримані їх представниками під час судового розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного.

Зі змісту акту перевірки від 08.07.2010р. №3113/23-4/32125693 вбачається, що висновки про завищення позивачем податкового кредиту за березень 2009 року на суму 62232,62 грн., ДПІ обґрунтовує тим, що вважає нікчемними (безтоварними) господарські операції, які мали місце по ланцюгу поставок товару (соняшника) СПП ВКФ «СВ-Юніон»- ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд»- ТОВ «Екобіотек-Україна». Висновки щодо нікчемності правочинів по поставці позивачу соняшника ДПІ робить на підставі акту перевірки ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд»(акт від 29.06.10р. №3007/15/2/33014958 про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд»з питань встановлених розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за березень 2009р.). ДПІ зазначає, що згідно з поданою ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд»декларацією з ПДВ за березень 2009р. сума податкового кредиту сформована по операціям з СПП ВКФ «СВ-Юніон», яке не здійснювало фінансово-господарську діяльність, не мало персоналу, основних фондів, складських приміщень і транспортних засобів, а наведені цім підприємством в декларації з ПДВ за березень 2009р. дані про обсяги податкового кредиту та зобовязань є недійсними. Само ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд»не надало для перевірки документи, що підтверджують проведення операцій з вказаними контрагентами. З цих підстав операції позивача з ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд»за висновком ДПІ також носять безтоварний характер, що виключає можливість віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд»у складі ціни товару.

Висновки акту перевірки від 08.07.2010р. №3113/23-4/32125693 про неправомірне включення позивачем до податкового кредиту ПДВ в сумі 62232,62 грн. по операціям позивача з ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд»суд оцінює з точки зору відповідності викладених в цьому акті перевірки обставин постачання товару позивачу фактичним обставинам справи, які встановлені в ході судового розгляду даної справи, а також з точки зору узгодженості цих висновків з положеннями податкового законодавства.

Згідно пункту 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97 податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Порядок формування платником податку податкового кредиту встановлений пунктом 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 .

Згідно абзацу першого підпункту 7.4.1 пунктом 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг) підпункт 7.4.5 цього ж пункту.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 названого Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів /робіт, послуг/, дата виписки відповідного рахунку /товарного чека/ - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів /робіт, послуг/.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаної норми закону, відсутність податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум ПДВ у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

До матеріалів справи позивачем долучені копії видаткових та податкових накладних на поставку соняшника від ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд»в адрес позивача: від 12.03.09р. на 34,92 т. на суму 75776,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 12629,49 грн.), від 13.03.09р. № РН-0000036 (податкова накладна №26) на 32,280 т. на суму 74387,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 12397,93 грн.), від 16.03.09р. №РН-0000038 (податкова накладна №40) на 17,500 т. на суму 37975 грн. (у т.ч. ПДВ - 6329,17грн.), від 18.03.2009р. №РН-0000043 (податкова накладна №44) на 34,31т. на суму 74109,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 12351,60 грн.), від 21.03.09р. №РН-0000043 (податкова накладна №45) на 51,457т. на суму 111147,12 грн. (у т.ч. ПДВ - 18524,52 грн.).

Позивач також надав суду копії платіжних доручень, які підтверджують факт проведених позивачем оплат ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд»вартості отриманого соняшника з урахуванням податку на додану вартість згідно вищезазначених видаткових та податкових накладних.

ДПІ в акті перевірки не посилається на невідповідність вимогам законодавству податкових накладних, за якими позивач формував податковий кредит, не вказує на неправильність складання позивачем податкових декларацій з ПДВ, а також не посилається на відсутність фактичної сплати позивачем ПДВ у складі ціни товарів.

Факт того, що ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд»мало право на виписку податкових накладних і було зареєстровано як платники податку на додану вартість, не оспорювався відповідачем ні в акті перевірки, ні в ході розгляду справи.

Таким чином, належними доказами підтверджено той факт, що на момент проведення перевірки у позивача були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по операціям з ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд», які визначені позивачем у податкових деклараціях з ПДВ за перевіряємий період.

Аналіз наданих позивачем документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту з податку на додану вартість за періоди, які були предметом перевірки.

Суд зазначає, що наявність у позивача належно оформлених документів, які відповідно до Закону №168/97 необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, і сплата позивачем вартості товару з податком на додану вартість є обовязковими, але не вичерпними підставами для висновку про правомірне декларування податкового кредиту.

Для встановлення обґрунтованості декларування платником податку податкового кредиту суду необхідно встановити також наступні обставини:

- реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту;

- наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності;

- віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку;

В акті перевірки та в ході судового розгляду ДПІ посилалось на відсутність реальних господарських операцій, тобто на «безтоварність»операцій по ланцюгу постачання позивачу соняшника СПП ВКФ «СВ-Юніон»- ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд»- ТОВ «Екобіотек-Україна».

З метою дослідження реальності господарських операцій позивача з придбання соняшника у ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд»судом долучені до матеріалів справи оформлені цим контрагентом товарно-транспортні накладні, які підтверджують факт транспортування вантажними автомобілями соняшника від вантажовідправника - ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд»з пункту навантаження с.Калинівка, Каховського району в адрес вантажоодержувача - ТОВ «Екобіотек-Україна», пункт розвантаження: м.Херсон, вул.. Ракетна, 110-а. Також судом долучені копій складських квитанцій про прийняття позивачем на свій склад соняшника, що надходив від ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд», із визначенням маси, вологості, засміченості соняшника. Вказані в складських квитанціях дані відповідають даним товарно-транспортних накладних ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд».

Судом також допитаний в якості свідка менеджер позивача - ОСОБА_5, який пояснив, що в ТОВ «Екобіотек-Україна»він займається закупівлею соняшника, який потім переробляється позивачем у соняшникову олію на власному устаткуванні. У березні 2009 року він запропонував своєму знайомому ОСОБА_6, який також займається зерновими, продати позивачу соняшник. Останній дав згоду і протягом березня 2009 року завозив соняшник вантажними автомобілями на склад позивача у м.Херсоні по вул..Ракетна, 110-а. Документи на соняшник були оформлені від ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд», директором якого являвся ОСОБА_7. Оплата соняшника здійснювалась позивачем вже після отримання товару.

Встановлені судом обставини проведених позивачем з ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд»операцій свідчать про те, що приймання-передача соняшника від цього постачальника відбувалась на складі позивача, а саме транспортування соняшника здійснювалось його постачальником, що підтверджується наданими товарно-транспортними накладними.

Як встановлено судом, і підтверджено змістом акту перевірки, позивач здійснює свою діяльність у м.Херсоні по вул.. Ракетна, 110-а, де займається виробництвом рафінованої та нерафінованої соняшникової олії, здійснює оптову реалізацію соняшникової олії та майонезу як на території України, так і на експорт.

Таким чином, придбання позивачем соняшника у ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд», з віднесенням до податкового кредиту ПДВ по таким операціям, відвідає суті господарської діяльності позивача, що свідчить про дотримання позивачем пункту 7.4.1 пунктом 7.4 ст. 7 Закону №168/97 в частині віднесення до податкового кредиту лише тих сум ПДВ, які сплачені у складі ціні товарів (робіт, послуг), що використовуються у межах господарської діяльності платника податку.

Суд зазначає, що вплив допущених контрагентами платника податків порушень податкового законодавства на право платника податків на податковий кредит слід оцінювати з урахуванням можливої обізнаність цього платника податків щодо таких порушень.

При цьому суд виходить з того, що саме по собі невиконання контрагентом платника податків своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету ще не є підставою для відмови у праві на податковий кредит з податку на додану вартість.

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний про допущені вищевказаним постачальником у першому та другому ланцюгах порушення податкового законодавства, в матеріалах справи відсутні.

Також ДПІ не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливість зясувати всі обставини діяльності постачальників товарів до виробника на момент придбання цього товару, з метою виявлення тих обставин, які унеможливлюють віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.

За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що позивач міг знати, або мав реальну можливість зясувати наведені в акті перевірки недоліки в діяльності ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд»та СПП ВКФ «СВ-Юніон»на момент придбання ним соняшника у ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд».

Суд також звертає увагу на недоведеність ДПІ належними доказами висновків акту перевірки щодо «фіктивності»«ВКФ «Укрзернотрейд»та «безтоварності»господарських операції між ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд»та СПП ВКФ «СВ-Юніон», а посилання ДПІ в обґрунтування цих висновків лише на висновки інших актів перевірок суд вважає недостатнім.

Слід зазначити, що згідно долученої до справи податкової декларації ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд»з ПДВ за березень 2009 року із додатком №5, це підприємство задекларувало у складі податкових зобовязань ПДВ на суму 62232,62 грн. по поставці соняшника позивачу.

ДПІ також не надало суду доказів, які б свідчили про те, що позивач систематично проводить свої господарські операції переважно з тими контрагентами, які не дотримуються податкової дисципліни та не сплачують податків.

З урахуванням встановлених фактичних обставини справи, суд приходить до висновку, що дії позивача по віднесенню до податкового кредиту сум ПДВ по операціям з придбання соняшника у ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд»свідчать про його добросовісність як платника податків, а вчинені позивачем господарські операції з цим контрагентом не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Зясовані обставини господарської діяльності позивача не дають підстав вважати, що головною метою позивача було одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

Перевіривши наведені відповідачем в акті перевірки доводи для донарахування позивачу спірними повідомленнями-рішеннями податкових зобовязань, встановивши фактичні обставини проведених позивачем спірних господарських операцій, суд приходить до висновку, що позивачем не допущено порушень вимог Законів України «Про податок на додану вартість»при формуванні податкового кредиту по операціям з ТОВ «ВКФ «Укрзернотрейд».

Враховуючи вищевикладене, суд вважає безпідставним донарахування позивачу спірними повідомленнями-рішеннями зобовязань по податку на додану вартість, у звязку з чим вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Екобіотек-Україна» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м.Херсоні від 20.07.2010р. №0002972301/0.

Стягнути з Державного бюджету України на товариства з обмеженою відповідальністю «Екобіотек-Україна» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 31 травня 2011 р..

Суддя Кравченко К.В.

кат. 8.2.1