Постанова № 15940160, 23.05.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2011 р. Справа № 2-а-4500/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кравченко К.В.,

при секретарі: Михайленко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фермерського господарства «Кубань»до Нововоронцовської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області про скасування рішень про застосування штрафних санкцій, та за позовом Нововоронцовської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області до фермерського господарства «Кубань»про стягнення фінансових санкцій,

встановив:

У вересні 2010 року фермерське господарство «Кубань» (надалі-Підприємство) звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом Нововоронцовської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області (надалі ДПІ), в якому просило скасувати наступні рішення ДПІ про застосування до Підприємства штрафних санкцій:

- №0000812301 від 05.05.2010р. на суму 11252,3 грн. за порушення пунктів 3, 9, 11 та 12 ст..3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР (надалі Закон № 265/95-ВР);

- №0000452301 від 29.03.2010р. на суму 563,75 грн. за порушення пп.2.6 п.2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 (надалі Положення №637).;

- №0000522301 від 23.03.2010р. на суму 1700 грн. за порушення Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі-Закон № 481/95-ВР).

Ухвалою суду від 07.09.2010 року за вказаним позовом було відкрито провадження в адміністративній справі №2-а-4500/10/2170.

03.11.2010р. ДПІ звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Підприємства про стягнення фінансових санкцій в сумі 13516,05 грн..

Ухвалою суду від 04.11.2010 року за вказаним позовом ДПІ було відкрито провадження адміністративній справі №2-а-5871/10/2170.

Ухвалою суду від 08.12.2010 року адміністративні справи №2-а-4500/10/2170 та №2-а-5871/10/2170 були обєднані в одне провадження для спільного розгляду.

В ході розгляду справи представник Підприємства подав заяву про уточнення позовних вимог, в який замість рішення №0000812301 від 05.05.2010р. просив скасувати рішення ДПІ №0000422301 від 29.03.2010р.. Підставою для цього стало рішення ДПА України від 09.02.10р. №13596/7/25-0415 про результати розгляду скарги позивача, згідно якого рішення ДПІ №0000812301 від 05.05.2010р. на суму 11252,3 грн. було помилково надіслане і листом ДПІ від 11.06.10р. №229/10/287 було відкликано, а тому чинним залишається рішення ДПІ №0000422301 від 29.03.2010р. в частині застосування санкцій на суму 11252,3 грн..

Згідно позовної заяви Підприємства та пояснень його представників в ході судового розгляду позовні вимоги Підприємства ґрунтуються на неправомірності проведеної перевірки, за результатами якої винесені спірні рішення, та на помилковості висновків податкового органу щодо допущених Підприємством порушень вимог законодавства, які стали підставою для нарахування штрафних санкцій.

Позов ДПІ ґрунтується на тому, що застосовані до Підприємства спірними рішеннями фінансові санкції на загальну суму 13516,05 грн. добровільно Підприємством не сплачені, а тому підлягають стягненню в судовому порядку.

Представники ДПІ під час судового розгляду заперечували проти позову Підприємства, вказували на правомірність проведеної перевірки та законність застосованих до Підприємства фінансових санкцій.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного.

17.03.2010 року податковими ревізорами-інспекторами Загурським А.В. та Кузочкіним Є.О. на підставі направлення від 15.03.10р. №10 було проведено перевірку належного позивачу магазину «Ольга» за адресою: В.Олександрівський район, смт. Б.Криниця, вул..Привокзальна,1 в сфері контролю за застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, обігу готівки, наявністю торгових патентів та ліценцій, за результатами якої складений акт перевірки від 17.03.10р. № 0008/21/06/23/32991687.

Порушень визначеного законодавством порядку проведення перевірки Підприємства, які б могли бути достатньою підставою для скасування прийнятих ДПІ за наслідками такої перевірки рішень, судом не встановлено. Наведені Підприємством доводи незаконності проведеної перевірки, такі як проведення перевірки без попередження за 10 днів, відсутність рішення суду на проведення перевірки, суд до уваги не приймає, оскільки вони не ґрунтуються на законі.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ 29.03.10р. винесла наступні рішення про застосування до Підприємства штрафних санкцій: №0000422301 на суму 12442,3 грн. за порушення п.3, 6, 9, 10, 11, 12 ст.3 Закону №265/95-ВР; №0000452301 на суму 563,75 грн. за порушення пп.2.6 п.2 Положення №637; №0000522301 на суму 1700 грн. за порушення Закону № 481/95-ВР.

В подальшому рішенням ДПА в Херсонській області від 29.04.10р. №1908/10/25-014 3124/7/25-15, прийнятим за розглядом скарги Підприємства, скасовано рішення ДПІ від 29.03.10р. №0000422301 в частині застосування санкцій на суму 1190 грн., а в іншій частині залишено без змін, а тому це рішення на час розгляду даної справи є чинним на суму 11252,30 грн..

Щодо правомірності спірного рішення ДПІ №0000422301 на суму 11252,30 грн. суд зазначає наступне.

Згідно акту перевірки порушення ст. 3 Закону №265/95-ВР, які стали підставою для винесення рішення №0000422301 на суму 11252,30 грн., полягають у наступному:

- не забезпечено зберігання щоденного звіту РРО Z-звіту №1282 від 16.03.10р. в КОРО (пункт 9) розмір санкції склав 340 грн.;

- порушення режиму попереднього програмування товарів (пункт 11) розмір санкції склав 85 грн.;

- порушення порядку ведення обліку товару за місцем його реалізації (пункт 12) - розмір санкції склав 10827,30 грн.;

Стосовно незабезпечення зберігання в КОРО Z-звіту №1282 представники Підприємства пояснили, що цей Z-звіт дійсно не був підклеєний до КОРО, яка на час перевірки знаходилась у бухгалтера Підприємства, але він зберігався біля касового апарату, і сума за ним була внесена до розділу 2 КОРО своєчасно.

Пункт 9 ст.3 Закону №265/95-ВР вимагає щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Пунктом 4 ст. 17 Закону №265/95-ВР передбачена відповідальність у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Порядком реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженим наказом ДПА України від 01.12.2000 р. №614, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за № 107/5298, встановлено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо (п.7.5).

Таким чином, пункт 9 ст.3 Закону № 265/95-ВР вимагає щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій, а Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок №614 передбачає саме підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО та внесення записів про суми за цими чеками до розділу 2 КОРО.

Суд вважає, що Підприємством не дотрималось в повній мірі приписів п.9 ст.3 Закону №265/95-ВР та Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок №614 в частині належного зберігання в КОРО восьми фіскальних звітних чеків, у звязку із чим застосування до Підприємства штрафної санкції на суму 340грн. є правомірним і відповідає приписам п. 3 ст. 17 Закону №265/95-ВР.

Також є правомірним застосування до Підприємства санкції на суму 85 грн. за порушення п.11 ст. 3 №265/95-ВР у вигляді незабезпечення попереднього програмування товарів, оскільки наявність цього порушення доведена ДПІ належними доказами, яким є касовий чек №7637 від 17.03.10р. на придбаний ревізорами слабоалкогольного напою «Джин-тонік». В даному чеку відсутнє найменування виду продукції «слабоалкогольний напій», а зазначена лише його назва «Джинтонік».

Факт того, що даний фіскальний чек був вибитий на належному Підприємству касовому апараті і саме на той товар, який був придбаний ревізорами під час перевірки, представники Підприємства не заперечували.

Відповідно до пункту 11 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Згідно з п. 6 ст. 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, зокрема, у таких розмірах: п'ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Відповідно до п.п.3.1, 3.2 розділу 3 Положення "Про форму та зміст розрахункових документів", затвердженого наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614, передбачено, що розрахунковий документ, а саме фіскальний касовий чек на товари (послуги), серед обов'язкових реквізитів повинен мати: кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги), вартість і одиниці виміру товару (послуги), найменування товару (послуги), позначення форми оплати та суму грошових коштів за даною формою оплати, загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово "сума" або "всього", то можна відобразити тільки при фактичному наданні послуг та реалізації виготовлених продуктів харчування.

Пунктом 1 вказаного Положення передбачено, що найменування товару (послуги) - слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу СГ.

Таким чином, Підприємство не дотрималось вимог Закону №265/95-ВР щодо програмування в РРО такого товару як слабоалкогольний напій «Джин-Тонік».

Представники Підприємства в судовому засіданні факт порушення п.11 ст. 3 Закону №265/95-ВР визнали.

Згідно акту перевірки порушення п.12 ст. 3 Закону №265/95-ВР, яке стало підставою для застосування до Підприємства рішенням №0000422301 санкції на суму 10827,3 грн., полягає у тому, що на товари, які знаходились на реалізації в магазині і перераховані ревізорами у додатку до акту перевірки, на момент перевірки були відсутні накладні.

Пунктом 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР, передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/ або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 Закону № 265/95-ВР передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Згідно із статтею 20 Закону № 265 до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 21 Закону № 265 передбачено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.99 р. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон N 996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1, 3 і 5 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Статтею 2 Закону № 996 визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку

ДПІ, обґрунтовуючи наявність даного порушення, стверджує, що відсутність на момент перевірки накладних на товар, який перелічений у додатку до акту перевірки на суму 5413,65 грн., є достатньою підставою для застосування санкції за порушення пункту 12 ст.3 Закону №265/95-ВР.

До матеріалів справи ДПІ долучила додаток до акту перевірки з внесеним до нього переліком товарів на загальну суму 5413,65 грн..

Представники Підприємства вказували на наявність всіх необхідних документів на отовар, перелічений у додатку до акту перевірки, і посилались на факт надання цих документів до ДПІ бухгалтером Підприємства на наступний день після перевірки.

До матеріалів справи Підприємством долучені документи про придбання товару, переліченого у додатку до акту перевірки, та інвентаризаційний опис від 15.03.10р., який підтверджує облік Підприємством цього товару.

Допитана судом в якості свідка бухгалтер Підприємства ОСОБА_3 суду пояснила, що наступного дня після перевірки 18 березня 2010 року вона особисто прийшла ДПІ і надала працівнику відділу касових операцій ДПІ Шаргородській Антоніні Володимирівні, всі накладні на придбання того товару, якій перелічений у додатку до акту перевірки, а також відсутню на момент перевірки КОРО та касові стрічки.

Факт надання бухгалтером Підприємства ОСОБА_3 18.03.10р. у приміщенні ДПІ первинних бухгалтерських документів на товар, який перелічений у додатку до акту перевірки, представники ДПІ не заперечували.

Суд вважає, що Підприємство дотрималось приписів п.4.3 акту перевірки, відповідно до якого керівнику Підприємства пропонувалось у 3 денний термін прибути до ДПІ за місцем реєстрації для надання вмотивованих пояснень та документів щодо фактів, викладених в акті перевірки.

Той факт, що бухгалтер Підприємства до моменту винесення спірного рішення надала до ДПІ документи, які були відсутні при перевірці, узгоджується з тим фактом, що до Підприємства не застосовані санкцій за таке порушення, як незабезпечення зберігання КОРО, касових стрічок, яке також було відображено в акті перевірки. Незастосування до Підприємства санкції за порушення п.6 ст. 3 Закону № 265/95-ВР підтверджує той факт, що до моменту винесення спірних рішень Підприємство згідно з вимогами п.4.3 акту перевірки звернулось до ДПІ за місцем своєї реєстрації та надало ті документи, які вбули відсутні на момент перевірки.

Таким чином, до моменту застосування до Підприємства санкції за порушення п.12 ст. 3 Закону №265/95-ВР Підприємство відповідно до приписів акту перевірки вчинило всі необхідні дії для підтвердження факту виконання ним вимог цієї норми Закону № 265/95-ВР.

Слід окремо зазначити, що Закон №265/95-ВР передбачає відповідальність саме за неведення або ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарних запасів, і не передбачає відповідальності за відсутність на момент перевірки первинних документів на товар.

Встановлені фактичні обставини справи дають суду підстави для висновку про відсутність в діях Підприємства ознак порушення п.12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, у звязку з чим суд вважає безпідставним застосування до Підприємства рішенням від 29.03.2010р. №0000422301 санкції на суму 10827,30 грн..

Щодо правомірності спірного рішення ДПІ №0000452301 від 29.03.2010р. на суму 563,75 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до акту перевірки, порушення пп.2.6 п.2 Положення №637 полягає у неоприбуткуванні позивачем готівкових коштів у КОРО в сумі 112,75 грн. згідно Z-звіту №1282 за 16.03.10р. у звязку із відсутністю КОРО.

Згідно пп. 2.6 п. 2 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 зазначеного Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

В судовому засіданні була досліджена КОРО №2106000365/4, копія розділу 2 якої за спірний період долучена до матеріалів справи, і судом встановлено, що до розділу 2 цієї КОРО Підприємством в хронологічному порядку вносились записи про надходження готівки згідно Z-звітів, у тому числі запис за 16 березня 2010 року про надходження готівки в сумі 112,75 грн. згідно Z-звіту №1282.

Допитана судом в якості свідка бухгалтер Підприємства ОСОБА_3 по даному факту суду пояснила, що дійсно 17.03.10р. вона взяла КОРО для роботи, і в розділі 2 цієї КОРО продавцем був зроблений запис за 16.03.10 про надходження готівки в сумі 112,75 грн. згідно Z-звіту №1282.

Суд вважає доведеною позицією Підприємства, що запис в розділі 2 КОРО №2106000365/4 за 16.03.10р. на підставі Z-звіту №1282 був зроблений в хронологічному порядку своєчасно.

Сам факт того, що цей запис до розділу 2 КОРО був внесений на підставі Z-звіту №1282, який не був підклеєний до розділу 1 КОРО, не робить цей запис автоматично відсутнім.

Як встановлено судом, Підприємство веде касову книгу, до якої вносить відомості про надходження коштів, що оформлюється прибутковими касовими ордерами.

В обґрунтування своєї позиції Підприємство надало суду копію прибуткового касового ордеру №343 від 16.03.10р. про надходження до каси Підприємства виручки з належного позивачу магазину «Ольга» в сумі 112,75 грн., а також копію аркушу №38 касової книги Підприємства, в якій відображено надходження виручки з магазину «Ольга» за 16.03.10р. в сумі 112,75 грн. згідно прибуткового касового ордеру №343.

Представники Підприємства стверджують, що вимоги законодавства про оприбуткування вказаної суми готівки дотримано, оскільки ця сума була проведена через РРО, і в день її надходження шляхом оформлення прибуткового касового ордеру здана до каси Підприємства та внесена до касової книги.

Згідно п. 1.2 Положення №637 оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій. Цим же пунктом визначено, що касова книга це документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі.

Указ Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.95 р. №436/95 передбачає відповідальність за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Виходячи з встановлених судом фактичних обставин справи та наведених положень нормативних документів суд приходить до висновку, що такого порушення, як неоприбуткування готівки у касі, тобто її приховування від обліку, Підприємством не допущено, оскільки отримані за вказаним Z звітом готівкові кошти були проведені через РРО, відображені у розділі 2 КОРО, і у повній сумі їх фактичних надходжень були своєчасно обліковані у касовій книзі Підприємства на підставі прибуткового касового ордеру.

Той факт, що на момент перевірки вказаний Z-звіт не був вклеєний до розділу 1 КОРО, ще не є безумовним доказом неоприбуткування готівки, оскільки факт неоприбуткування слід встановлювати з урахуванням показників касової книги Підприємства.

Таким чином, застосування до Підприємства на підставі Указу Президента України №436/95 штрафної санкції за неоприбуткування готівки у касі є необґрунтованим, а тому позовні вимоги в частині скасування рішення ДПІ №0000452301 від 29.03.2010р. підлягають задоволенню.

Щодо правомірності спірного рішення ДПІ від 29.03.10р. №0000522301 на суму 1700 грн. суд зазначає наступне.

Згідно акту перевірки, в магазині Підприємства здійснювалась реалізація алкогольного напою вина «Мускат» без марки акцизного збору.

Абзацом тринадцятим частини другої ст..17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95р. №481/95-ВР за зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору передбачена штрафна санкція у розмірі 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.

Частиною 4 ст. 17 Закону №481/95-ВР встановлено, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

В ході судового розгляду факт реалізації алкогольного напою без марки акцизного збору знайшов своє підтвердження і Підприємством не спростований. Про відсутність марки акцизного збору на вказаному алкогольному напої вказувала і присутня при перевірці продавець ОСОБА_5 у пояснювальній записці від 17.03.10р., яка долучена до матеріалів перевірки.

Таким чином, рішенням ДПІ від 29.03.10р. №0000522301 до Підприємства обґрунтовано застосована санкція в розмірі 1700 грн., а тому в задоволені позовних вимог про скасування цього рішення слід відмовити.

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-XII, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Оскільки рішення ДПІ від 29.03.10р. №0000452301 від 29.03.2010р. на суму 563,75 грн. визнано судом неправомірним повністю, а рішення №0000422301 визнано неправомірним в частині застосування санкції на суму 10827,3 грн., то стягненню з Підприємства підлягають лише ті санкції, які не визнані судом неправомірними, тобто санкції за порушення п.9, 11 ст. 3 Закону № 265/95-ВР на загальну суму 425 грн. (340 грн.+85 грн.) та санкції за порушення Закону №481/95-ВР в сумі 1700 грн., а всього на суму 2125 грн. (340+85+1700).

Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позовні вимоги фермерського господарства «Кубань» до Нововоронцовської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області задовольнити частково.

Скасувати рішення Нововоронцовської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області від 29.03.10р. №0000422301 в частині застосування до фермерського господарства «Кубань» штрафної санкції на суму 10827,3 грн..

Скасувати рішення Нововоронцовської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області від 29.03.10р. №0000452301.

В решті позовних вимог фермерського господарства «Кубань» відмовити.

Позовні вимоги Нововоронцовської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області до фермерського господарства «Кубань» задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства «Кубань» (код ЄДРПОУ 32991687) на користь Державного бюджету України штрафні санкції в сумі 2125 (дві тисячі сто двадцять пять) гривень.

В решті позовних вимог Нововоронцовської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фермерського господарства «Кубань» витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп..

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27 травня 2011 р..

Суддя Кравченко К.В.

кат. 9.2.1