Постанова № 15940125, 24.05.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2011 р.

10 год. 45 хв.Справа № 2а-144/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Попову В.Ф.,

за участю:

представника суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 -ОСОБА_2,

представника державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 додержавної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської областіпро визнання незаконним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та позовом державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1) звернувся до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області (далі - ДПІ), в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.07.2010 р. №НОМЕР_1 в сумі 17085,00 грн. за порушення вимог пунктів 9, 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі Закон №265/95-ВР). Зазначені порушення полягали в незабезпеченні щоденного друкування на реєстраторах розрахункових операцій (далі РРО) фіскальних звітних чеків та проведенні розрахунків через РРО без використанням режиму попереднього програмування найменування товару.

В ході розгляду справи представник ФОПОСОБА_1 позовні вимоги уточнив, просив скасувати рішення №НОМЕР_1 лише в частині застосування штрафних санкцій за незабезпечення щоденного друкування фіскальних звітних чеків.

ДПІ у Генічеському районі Херсонської області звернулась з позовомдо ФОПОСОБА_1 про стягнення фінансових (штрафних) санкцій в загальній сумі 18650 грн. відповідно до рішень від 28.07.2010 р. №№ 0003322302, 0000322301 та НОМЕР_1, складених у звязку з порушенням законодавства про ліцензування, обіг готівки та застосування РРО та які грунтуються на тому ж самому акті перевірки.

Представник ДПІ підтримала позовні вимоги в частині стягнення з ФОПОСОБА_1 штрафних в сумі 17345,00 грн., оскільки рішенням ДПА у Херсонській області від 14.10.2010 р. рішення ДПІ №НОМЕР_1 частково скасовано, а штрафні санкції за рішенням №0003322302 сплачені приватним підприємцем.

В судовому засіданні представник ФОП ОСОБА_1 в обґрунтування позовних вимог зазначив, що перевірка, за наслідками якої складено акт від 14.07.2010 р. та застосовано штрафні санкції є незаконною, проведеною в порушення вимог ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", відповідно до якої планова виїзна перевірка може проводитись не частіше одного разу на календарний рік. В даному разі, це була друга планова перевірка за півроку.

Ще однією з підстав для скасування рішення є неправомірне застосування штрафних санкцій за незабезпечення щоденного друкування фіскальних звітних чеків, оскільки зазначені чеки не роздруковувались лише в ті дні, які були відповідно до наказів оголошені вихідними.

Разом з тим, представник позивача визнав, що ФОП ОСОБА_1 було допущено порушення законодавства про ліцензування, обіг готівки та застосування РРО щодо проведення розрахунків через РРО без використанням режиму попереднього програмування найменування товару та погодився із застосуванням до нього штрафних санкцій в загальній сумі 1685,00 грн., в тому числі, за рішенням № 0003322302 - в сумі 1000,00 грн., за рішенням №0000322301 600,00 грн. та частково за рішенням №НОМЕР_1 в сумі 85,00 грн.

Представник ДПІ у Генічеському районі, проти задоволення вимог ФОП ОСОБА_1 заперечувала, пояснила, що застосування до нього штрафних санкцій за незабезпечення щоденного друкування фіскальних звітних чеків є правомірним, оскільки такий обовязок передбачений Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Позовні вимоги ДПІ просила задовольнити та стягнути з приватного підприємця борг перед бюджетом в сумі 17345,00 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Згідно з вимогами п.1 ч.1 ст.8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану із здійсненням контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку. Крім того, за змістом п.2 ч.1 ст.11 цього Закону здійснення такого контролю віднесено до прав органів державної податкової служби.

Безпосередньо правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 р.

Положеннями ст.ст.15 та 16 Закону України № 265/95-ВР передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Статтею 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", дійсно, передбачено підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок. Проте, як вбачається з назви статті 11-1: "Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів)", а також з визначення поняття планової, позапланової перевірки, підстав їх проведення, що зазначені в тексті цієї статті, її положення регулюють підстави та порядок проведення саме перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів).

Таким чином, оскільки перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг не стосуються своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів, то це є окремий вид перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу субєктами підприємницької діяльності в межах повноважень податкових органів, визначених вищевказаними законами.

Враховуючи положення названих законів, суд не погоджується з посиланням ФОП ОСОБА_1 на те, що перевірка за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків є незаконною, оскільки вона проведена вдруге за півроку. Вимога ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" щодо періодичності перевірок (не частіше одного разу на календарний рік) стосується лише планових виїзних перевірок за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків.

Судом встановлено, що 14 липня 2010 р. посадовими особами податкового органу проведено перевірку ФОП ОСОБА_1 в магазині "Галина", з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій.

З пояснень представника ФОП ОСОБА_1 вбачається, що в магазині працює два відділи: відділ лікеро-горілчаних та тютюнових виробів, в якому здійснює підприємницьку діяльність безпосередньо ФОП ОСОБА_1, та відділ роздрібної торгівлі фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, яка є дружиною останнього.

За даними акту перевірки податковим органом встановлено наступні порушення:

- постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва": роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами нижчими, ніж мінімальні роздрібні ціни на такі алкогольні напої, за що застосовано фінансову санкцію в сумі 1000,00 грн. (рішення №0003322302);

- п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N637: не своєчасне оприбуткування готівкових коштів, за що застосовано фінансову санкцію в сумі 600,00грн. (рішення №0000322301);

- п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг": проведення розрахунків через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товару; за що застосовано фінансову санкцію в сумі 85,00 грн. (рішення №НОМЕР_1);

- п. 9 ст. 3 Закону №265/95-ВР: незабезпечення щоденного друкування на РРО фіскальних звітних чеків (Z-звітів). Фінансова санкція за це порушення склала 1700,00 грн. Зазначена сума обрахована податковим органом з огляду на не роздрукування приватним підприємцем 50-ти Z-звітів (рішення № НОМЕР_1).

За результатами адміністративного оскарження рішення ДПІ у Генічеському районі №НОМЕР_1 було скасовано рішенням ДПА у Херсонській області в частині застосування штрафних санкцій в сумі 340,00 грн.

ДПА у Херсонській області дійшла висновку, що за не роздрукування приватним підприємцем фіскальних звітних чеків до приватного підприємця слід застосувати фінансову санкцію в сумі 16660,00 грн., оскільки ним було не розруковано 49 Z-звітів.

На думку, ФОП ОСОБА_1, застосування штрафних санкцій за кожен нероздрукований Z-звіт є неправомірним, оскільки, якщо, навіть, податкова вирішила, що у вихідний день необхідно друкувати фіскальний звітний чек, в такому разі має місце триваюче порушення.

З такою позицією суд не може погодитись.

Триваюче порушення - це порушення, початком якого є вчинення особою певної дії або бездіяльності та перебування особи протягом певного часу в стані правопорушення.

В даному випадку, мова йде не про триваюче порушення, а про повторність порушень.

За змістом п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Отже, кожного дня, коли ФОП ОСОБА_1 не роздруковув Z-звіт, він порушував вимоги закону, а тому за кожне з таких порушень повинен нести відповідальність.

З позицією позивача, що суб'єкт господарювання взагалі не повинен друкувати фіскальні звітні чеки у вихідні дні, суд погоджується за умов, якщо це співпадає з графіком роботи закладу, погодженим органом місцевого самоврядування, не суперечить діючому законодавству та проведено з дотриманням вимог законодавства.

Так, судом досліджено обставини здійснення торгівельної діяльності ФОП ОСОБА_5, які стосуються роботи у вихідні дні. Доказів про встановлення режиму роботи органом місцевого самоврядування з визначення вихідних днів у такій кількості як визначив ФОП ОСОБА_5 суду не надано. Відповідно до акту перевірки магазин працює кожен день, проти чого не заперечував представник позивача.

Суд критично оцінює ксерокопії наказів про оголошення вихідних днів, які надані приватним підприємцем в якості доказів до суду.

Необхідно врахувати, що такі накази не були надані ФОП ОСОБА_1 посадовим особам податкового органу ні під час перевірки ні під час апеляційного оскарження.

В книзі обліку розрахункових операцій також відсутня інформація про оголошення вихідних днів відповідно зазначених наказів. Таке відображення у КОРО вихідних днів було б належним підтвердженням позиції позивача і при хронологіному заповненні відповідно до наданих наказів про вихідні у зазначеній книзі виключає можливості застосування до нього штрафних фінансових санкцій.

ОСОБА_6, головний державний податковий ревізор-інспектор, який був допитаний в судовому засіданні як свідок, пояснив суду, що перевірка проводилась в присутності ФОП ОСОБА_1, який не надавав ніяких письмових доказів щодо не друкування Z-звітів у звязку з вихідними днями та підписав акт перевірки без зауважень.

Представник ФОП ОСОБА_1 проти зазначених фактів не заперечував.

Крім того, судом встановлено, що наказів щодо оголошення вихідних днів приватний підприємець не надавав і до ДПІ у Генічеського районі, тоді як, йому пропонувалось зявитись до податкового органу для ознайомлення з матеріалами перевірки, надання вмотивованих пояснень та документів щодо фактів, викладених в акті, що підтверджується актом перевірки.

Оскаржуючи рішення про застосування штрафних санкцій до ДПА у Херсонській області, ФОП ОСОБА_1 також не додав вказані накази до скарги.

На думку суду, у разі прийняття рішення про оголошення вихідних днів та видання відповідних наказів, приватний підприємець позивач повинен відобразити це в книзі обліку розрахункових операцій.

З огляду на викладені обставини, суд не може вважати такі накази належними доказами у справі, оскільки немає жодних підтверджень, що вони були видані вчасно (до "вихідних днів"). Надання ксерокопій наказів вже до суду жодним чином не свідчить про їх існування на час проведення перевірки.

До того ж, нормами Закону N 265/95-ВР не передбачено випадків звільнення суб'єктів господарювання від невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків на реєстраторі розрахункових операцій, в тому числі, якщо в окремі дні роботи торгової точки розрахункові операції не проводились.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні з пояснень представника ФОПОСОБА_1 та свідка ОСОБА_6, в разі оголошення вихідного дня ФОПОСОБА_1, інший приватний підприємець, який здійснює торгівлю в цьому ж приміщенні і є дружиною позивача, має доступ до товару, який йому не належить і може здійснювати торгівельну діяльність.

Незважаючи на те, що такі факти не встановлені, але при відсутності відмітки про вихідні дні в КОРО, не наданні наказів про це під час перевірки, з урахуванням графіка роботи приватного підприємця, суд вважає, що висновки ДПІ відносно цього порушення є обгрунтованими.

Крім того, як вбачається з визначення підприємництва, наданого статтею42Господарського кодексу України, метою підприємницької діяльності є досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Якщо взяти до уваги накази щодо вихідних днів, на які посилається приватний підприємець, то кількість вихідних днів, оголошених з вересня 2009 р. по квітень 2010 р., свідчить, що приватний підприємець не ставив за мету отримувати прибуток безпосередньо від здійснення своєї підприємницької діяльності. Так, лише в грудні 2009 р. було оголошено вихідними 10 днів, а в січні 2010 р. - 22дні.

Така організація підприємницької діяльності вказує на створення умов для здійснення торгівлі поза реєстратором розрахункових операцій та дозволяє отримувати дохід без сплати податків до бюджету.

За таких обставин суд вважає безпідставними позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 про скасування рішення №НОМЕР_1 в частині застосування штрафних санкцій у звязку з порушенням приватним підприємцем вимог п. 9 ст. 3 Закону N 265/95-ВР щодо зобовязання субєктів господарювання щоденно друкувати фіскальні звітні чеки.

Разом з тим, враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ДПІ у Генічеському районі про стягнення з ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій в загальній сумі 17 345, 00 грн., в тому числі, визначених рішеннями №0000322301 в сумі 600,00 грн. та рішенням №НОМЕР_1 в сумі 16745,00 грн., оскільки вони підтверджуються повністю обставинами викладеними в акті перевірки та доказами дослідженими в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 157-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

В задоволені позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області відмовити повністю.

Позовні вимоги державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ЄДРНОМЕР_4) борг перед бюджетом в загальній сумі 17 345, 00 грн. (сімнадцять тисяч триста сорок п'ять грн.) на розрахунковий рахунок 31116104700112*;101; 24103822 (призначення платежу), отримувач відділення Держказначейства України, в установі банку ГУДКУ у Херсонській області, м. Херсон, МФО 852010.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30 травня 2011 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 9.2.1