Постанова № 15939151, 25.05.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/3223/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Слободянюк Н.І.,

за участю секретаря Курганська Л.О.,

представників позивача - Рубан Н.Б., Наливайко Т.С.,

представника відповідача - Мовчан Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Комунального виробничого підприємства "Комсомольськтеплоенерго"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, треті особи: приватне науково - виробниче підприємство "Спецтехкомплект" та Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарствапро скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

15 квітня 2011 року Комунальне виробниче підприємство «Комсомольськтеплоенерго»/далі по тексту- позивач/звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області /далі по тексту - відповідач/про скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 01.04.2011 № 0000102301/1099 про збільшення КВП «Комсомольськтеплоенерго»грошового зобовязання за платежем з податку на додану вартість у сумі 8965,00 грн.

Позовна вимога обґрунтована посиланням на те, що чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство не покладало на платників податків покупців за договорами поставки обовязку перевіряти дотримання іншими платниками податків постачальниками за вказаними договорами встановлених правил ведення податкового обліку, у тому числі включення ними до складу податкових зобовязань відповідних сум ПДВ, а також на те, що Кременчуцька ОДПІ, встановивши факт завищення податкового кредиту за жовтень 2009 року, не встановила всупереч статті 86 ПКУ факт заниження позивачем податкового кредиту за листопад 2009 року.

Відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що податковий кредит позивача за червень 2009 року у сумі 5706,00 грн не відповідає податковим зобовязанням за червень 2009 року контрагента позивача ПНВП «Спецтехкомплект»та що позивач сформував податковий кредит у сумі 1465,59 грн у жовтні 2009 року, тоді як податкова накладна на цю суму ПДВ виписана Виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства лише 30.11.2009.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 травня 2011 року до участі у справі у якості третіх осіб на стороні позивача залучено Приватне науково-виробниче підприємство «Спецтехкомплект»(ідентифікаційний код 30514619) та Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства (ідентифікаційний код 24388032).

У судовому процесі представники сторін підтримали доводи і вимоги сторони, інтереси якої вони відповідно представляють.

Приватне науково-виробниче підприємство «Спецтехкомплект»свого уповноваженого представника у судове засідання не направило, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, про що маються докази у матеріалах справи.

Представники Виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства надали суду усні та письмові пояснення по справі, визнавши реальність здійснення господарських операцій з позивачем.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд доходить такого висновку.

Судовим розглядом встановлено, що фактичною підставою для збільшення Комунальному виробничому підприємству «Комсомольськтеплоенерго»(код ЄДРПОУ 13940851) грошового зобовязання за платежем з податку на додану вартість за червень та жовтень 2009 року на загальну суму 8965,00 грн /у тому числі основний платіж 7172,00 грн, штрафна санкція 1793,00 грн/ згідно спірного податкового повідомлення-рішення від 01.04.2011 № 0000102301/1099 слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті про результати планової виїзної перевірки КВП «Комсомольськтеплоенерго»з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 31.12.2010 від 21.03.2011 № 1427/23-209/13940851, про порушення КВП «Комсомольськтеплоенерго»підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

До такого висновку Кременчуцька ОДПІ дійшла, виходячи із встановленого під час перевірки, а саме:

- податковий кредит з податку на додану вартість за червень 2009 року у сумі 5706,00 грн, що сформований КВП «Комсомольськтеплоенерго»на підставі податкової накладної від 25.06.2009 № 25-06, виписаної ПНВП «Спецтехкомплект»за договором поставки від 17.06.2009, не відповідає податковим зобовязанням з податку на додану вартість за червень 2009 року Приватного науково-виробничого підприємства «Спецтехкомплект»;

- податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 1465,59 грн сформовано КВП «Комсомольськтеплоенерго»у жовтні 2009 року, тоді як податкова накладна на цю суму ПДВ виписана Виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства 30.11.2009.

Перевіряючи наведений висновок відповідача і винесений на його підставі спірний акт індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з такого.

Згідно з частиною 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме того висновку стосовно обставин спірних правовідносин, який покладений субєктом владних повноважень в основу спірного рішення. Встановлення судом інших обставин та їх покладення в основу спірного рішення виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій субєкта владних повноважень, а правовим мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому статтею 6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість у 2009 році були унормовані Законом України «Про податок на додану вартість», згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 вказаного Закону податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Отже, системний аналіз положень Закону України «Про податок на додану вартість»дає підстави для висновку, що податковий кредит за правовою природою свого походження є наслідком виникнення в діяльності субєкта господарювання платника податку на додану вартість обєкта оподаткування, визначеного статтею 3 цього Закону.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

За визначенням пункту 1.4 статті 1 зазначеного Закону поставка товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу, а поставка послуг це будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Виходячи зі змісту наведеного положення закону, поставка товару передбачає перехід права власності на товар від постачальника до покупця, тобто реальну наявність товару, а поставка послуг - надання послуги виконавцем замовнику, тобто реальну наявність певного результату роботи.

Як слідує із акта перевірки та пояснень, наданих у судовому засіданні представником відповідача, під час проведення планової виїзної перевірки КВП «Комсомольськтеплоенерго»та дослідження відповідних документів бухгалтерського та податкового обліку цього підприємства Кременчуцькою ОДПІ не виявлено безтоварності господарських операцій поставки товарів (послуг) між ПНВП «Спецтехкомплект»та КВП «Комсомольськтеплоенерго»за договором від 17.06.2009 та між Виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства та КВП «Комсомольськтеплоенерго». Зауважень до оформлення документів на поставку товарів (послуг) та на подальше їх використання у власній господарській діяльності підприємства у контролюючого органу не було.

Також представники третьої особи, Виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, у судовому засіданні підтвердили реальність здійснення господарських операцій з позивачем.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 зазначеної статті право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Зауважень до змісту податкових накладних від 25.06.2009 № 25-06 та від 30.11.2009 № 3288, що стосується змісту оподатковуваних господарських операцій, їх вартісних та кількісних показників або ідентифікації їх учасників, при складанні акта перевірки від 21.03.2011 № 1427/23-209/13940851 та у судовому процесі Кременчуцька ОДПІ не висувала.

Обставина наявності у ПНВП «Спецтехкомплект»та у Виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства статусу платника податку на додану вартість станом на дати виписування податкових накладних відповідачем визнана.

На підставі викладеного, суд вважає, що юридичні факти, з якими норми підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” повязують право платника податку на податковий кредит, у червні 2009 року позивачем дотримані.

Статті Закону України «Про податок на додану вартість», так само як і інших законів не ставлять в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими субєктами господарювання.

Тому обставина, яка слугувала фактичною підставою для зменшення позивачу податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 5706,00 грн, а саме: не включення ПНВП «Спецтехкомплект»зазначеної суми до складу податкових зобовязань за червень 2009 року, знаходиться поза межами вимог Закону України “Про податок на додану вартість”.

Щодо зменшення позивачу податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень 2009 року у сумі 1465,59 грн суд додатково зазначає таке.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У судовому засіданні представники позивача зазначили, що при проведенні коригування податку на додану вартість між податковими періодами частину суми ПДВ у розмірі 1465,59 грн згідно податкової накладної від 30.11.2009 № 3288, виписаної Виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства, позивач помилково включив до складу податкового кредиту за жовтень 2009 року.

Суд погоджується з тим, що позивач мав право включити суму ПДВ згідно податкової накладної від 30.11.2009 № 3288 до складу податкового кредиту за листопад 2009 року.

Разом з тим, пунктом 86.10 статті 86 Податкового кодексу України, на підставі якого Кременчуцька ОДПІ проводила перевірку, встановлено, що в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках /підпункт 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 зазначеного Кодексу/.

При цьому, як визначено статтею 21 цього ж Кодексу, посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Оскільки перевіркою позивача не встановлено факту заниження ним податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2009 року у сумі 1465,59 грн та відповідно факту завищення на цю суму податку, що підлягає сплаті до бюджету за наслідками такого звітного податкового періоду, суд не знаходить фактичних даних та правових підстав для висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення у частині збільшення КВП «Комсомольськтеплоенерго»грошового зобовязання (за основним платежем) у сумі 1465,59 грн прийнято Кременчуцькою ОДПІ обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; добросовісно; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, та з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд також виходить з того, що при розгляді спору за позовом платника податків до податкового органу презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом у судовому процесі не буде доведено інше.

Відповідач не довів суду правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 01.04.2011 № 0000102301/1099.

З огляду на викладене, позов належить задовольнити.

Оскільки податкове повідомлення-рішення від 01.04.2011 № 0000102301/1099 є правовим актом індивідуальної дії та згідно з частиною 2 статті 162 КАС України у разі його неправомірності визнається судом протиправним і скасовуються, суд вважає за необхідне у силу частини 2 статті 11 вказаного Кодексу вийти за межі позовної вимоги про скасування цього податкового повідомлення-рішення, і визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.04.2011 № 0000102301/1099.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Отже, понесені позивачем витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 3,40 грн, які згідно зі статтею 87 вказаного Кодексу відносяться до судових витрат, підлягають стягненню на його користь.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Комунального виробничого підприємства "Комсомольськтеплоенерго" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, треті особи: приватне науково - виробниче підприємство "Спецтехкомплект" "Спецтехкомплект" та Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.04.2011 № 0000102301/1099 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Комсомольського відділення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 01.04.2011 № 0000102301/1099.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального виробничого підприємства "Комсомольськтеплоенерго" витрати зі сплати судового збору у сумі 3,40 грн. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня її проголошення, а у разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги з одночасною подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення встановленого строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 30 травня 2011 року.

СуддяН.І. Слободянюк