Постанова № 15937826, 11.04.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2011 р. № 2а-1336/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-суддіМартинюка В.Я.

з участю секретаря судових засідань Новосада В.М.

представників:

від позивача Бричкіна О.А.;

від відповідача Кармелюк Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства (надалі ПП) «Матадор Плюс»до Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Шевченківському районі м.Львова про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

ПП «Матадор Плюс»звернувся в суд з адміністративним позовом до ДПІ у Шевченківському районі м.Львова про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень від 13.01.2010 року за №0000042300/0/198 та за №0000052300/0/197.

Позивач вважає, що висновки, викладені в акті перевірки не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки валовий дохід та податкові зобовязання з податку на додану вартість позивачем були сформовані на підставі первинних бухгалтерських документів, а підприємство не може нести відповідальності за порушення контрагентом податкової дисципліни.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з викладених підстав, просить останні задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті у повній відповідності до вимог чинного законодавства, атому правові підстави для задоволення позову відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

За результатами планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ДПІ у Шевченківському районі м.Львова складено акт від 28.12.2009 року за №2322/326/23-118/31216119 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.01.2010 року

-за № 0000052300/0/197, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 21798 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем 14532 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 7266 грн. 00 коп.;

-за №0000042300/0/198, яким платнику податків визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 27248 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем 18165 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 9083 грн. 00 коп.

Зі змісту наведеного акту вбачається, що ПП «Матадор-Плюс»в порушення п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР (чинного на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення) не включило до складу податкових зобовязань податок на додану вартість у складі операцій з поставки товарів (робіт, послуг) ТзОВ «Бейкер-Україна»на загальну суму 14532 грн. 00 коп.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що позивач в порушення підп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 року №283/97-ВР (чинного на момент прийняття спірних податкових повідомлень-рішень), до складу валового доходу не включено доходи від продажу товарів (робіт, послуг) ТзОВ «Бейкер-Україна»на загальну суму 72659 грн. 00 коп.

У відповідності до вимог п. 3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з, зокрема, поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Як передбачено підп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону)

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з абзацом 3 підп.2.3.2 п.2.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року за № 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.08.2005 року за №925/11205 (чинного на момент проведення перевірки) за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Як вбачається зі змісту акта перевірки висновки органу державної податкової служби ґрунтувались на інформації по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України за червень 2008 року контрагент ТзОВ «Бейкер-Україна»код ЄДРПОУ 32296918задекларувало податковий кредит в сумі 52966 грн. 80 коп. і відповідно включило до складу валових витрат суму витрат по даній операції 264834 грн. 00 коп., а ПП «Матадор Плюс»включило до податкових зобовязань суму податку на додану вартість 38435 грн. 00 коп. та до складу валового доходу суму доходів 192175 грн. 00 коп.

А відтак, орган державної податкової служби зробив висновок про те, що ПП «Матадор Плюс»не включив до валового доходу за ІІ квартал 2008 року 72659 грн. 00 коп. та не сформував податкових зобовязань з податку на додану вартість в розмірі 14531 грн. 80 коп.

Слід зазначити, що органом державної податкової служби не було взято до уваги первинні бухгалтерські документи, які можуть розкрити суть господарської операції та визначити суму податків, які підлягають сплаті в дохід держави.

Саме відсутність аналізу первинних бухгалтерських документів та обґрунтування висновків лише на інформації по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів призвели до того, що органом державної податкової служби не визначеного належного платника податків.

Так, в матеріалах справи наявні первинні бухгалтерські документи (розхідні та податкові накладні, платіжні документи) документи бухгалтерської звітності (картка рахунку 36.1), які в своїй сукупності вказують на те, що позивачем правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства сформовано валовий дохід та визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість.

При цьому, дані обставини також підтверджуються і діями контрагента, а саме поданням Уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок від 01.09.2010 року, які хоч і були вчинені після проведення перевірки позивача, однак, вказують на неправомірне декларування податкових зобовязань контрагентом позивача ТзОВ «Бейкер-Україна», а не позивачем.

За викладених обставин, суд вважає, що висновки органу державної податкової служби є необґрунтованим та безпідставними.

При цьому, суд вважає, за необхідне зазначити про те, що позивачем, з врахуванням положень п.56.18 ст.56 та ст.102 ПК України, чинного на момент звернення до суду, не пропущено строку звернення до адміністративного суду.

Таким чином, враховуючи те, що при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень орган державної податкової служби керувався інформації по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, які не є в повній мірі обгрунтовані первинними бухгалтерськими документами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Окрім того, з врахуванням вимог п.1 ч.2 ст.162 КАС України, суд в резолютивній частині постанови зазначає про протиправність та скасування оспорюваних рішень субєкта владних повноважень.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить присудити на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати, прийняті Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м.Львова, податкові повідомлення-рішення від 13.01.2010 року за №0000052300/0/197 та за №0000042300/0/198.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Матадор Плюс», що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Шевченка, 344/68, (код ЄДРПОУ 31216119) 3 грн. 40 коп. судового збору.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

5. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 11 квітня 2011 року.

Суддя В.Я.Мартинюк