Постанова № 15936502, 18.04.2011, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2011 р. cправа № 2a-4130/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Чуприни О.В.

за участю секретаря судового засідання Галімурки Т.Є.

представника позивача: відкритого акціонерного товариства ШкіряникЧеха М.В.

представників відповідача: Долинської обєднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області Кудли О.Й., Тимківа Р.Ю.

прокурора не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства Шкіряникдо Долинської обєднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за №0000152320/0, №0000362310/0 від 19.10.2010 року,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство Шкіряник(надалі - позивач) звернулося в суд з позовом до Долинської обєднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення за №0000152320/0 від 19.10.2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 836907,00 грн., та податкового повідомлення-рішення №0000362310/0 від 19.10.2010 року, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість і за штрафними санкціями на суму всього 976070,00 грн.

25.01.2011 року з метою захисту інтересів держави на підставі статті 36-1 Закону України Про прокуратуру, частини 2 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України до участі у розгляді даної справи вступила прокуратура Івано-Франківської області.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, пояснив, що відповідачем згідно оскаржуваних рішень безпідставно донараховано податкове зобовязання по податку на додану вартість та зменшено суму бюджетного відшкодування. Вважає, що у відповідача відсутні правові підстави для прийняття висновків, що викладені в акті перевірки. Операції з придбання позивачем товару повязані виключно із веденням господарської діяльності, доказів недійсності господарських операцій відповідачем не наведено, а тому відсутні правові підстави для зменшення суми бюджетного відшкодування та нарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач не визнав позовних вимог, подавши до суду письмове заперечення проти позову. В судовому засіданні представники відповідача пояснили, що в результаті проведеної Долинською обєднаною державною податковою інспекцією в Івано-Франківській області виїзної планової перевірки відкритого акціонерного товариства Шкіряникз питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року встановлено завищення заявленої відповідачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2010 року на суму 836907,00 грн., завищено податковий кредит за червень 2010 року 797850,00 грн. податку на додану вартість, завищено залишок відємного значення, який підлягає бюджетному відшкодуванню і включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за перевіряємий період на суму 1513975,00 грн. та занижено до сплати в бюджет податку на додану вартість в сумі 650713,00 грн. Крім того, вказали, що в результаті проведених перевірочних заходів встановлено, що посадові особи позивача з метою штучного формування податкового кредиту та незаконного отримання відшкодування податку на додану вартість з бюджету включали до складу податкового кредиту суми, сплачені по господарських операціях із 13-ма контрагентами, стосовно яких виникають сумніви щодо джерела походження товару, його обєму та обсягів поставки. Зазначили, що більшість контрагентів позивача не знаходяться за юридичними адресами, в ланцюгу проведення зустрічних перевірок не вдалося встановити їх місцезнаходження, провести перевірку господарської діяльності та встановити декларування доходів. Підприємства, що постачали товар позивачу, не сплачували до бюджету податок на додану вартість. В результаті виявлених порушень, викладених в акті перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, та донараховано податкові зобовязання і штрафні санкції.

Прокурора у відповідності до вимог частини 3 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України належним чином повідомлено про дату, час та місце судового розгляду справи, про що свідчить наявне у матеріалах адміністративної справи повідомлення про вручення поштового відправлення (том 3 а.с. 170). В судове засідання прокурор не зявився, причини неявки не повідомив, клопотання до суду не подав. Судом продовжено розгляд справи за відсутності прокурора на підставі частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

В результаті проведеної Долинською обєднаною державною податковою інспекцією в Івано-Франківській області виїзної планової перевірки відкритого акціонерного товариства Шкіряникз питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року відповідачем 18.10.2010 року складено акт за №2748/231/22173327, яким встановлено порушення позивачем вимог підпунктів 7.4.1., 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 та пункту 1.8 статті 1 Закону України Про податок на додану вартість, а саме: завищення заявленої відповідачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2010 року на суму 836907,00 грн., завищено податковий кредит за червень 2010 року 797850,00 грн. податку на додану вартість, завищено залишок відємного значення, який підлягає бюджетному відшкодуванню і включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за перевіряємий період на суму 1513975,00 грн. та занижено до сплати в бюджет податку на додану вартість в сумі 650713,00 грн., у тому числі за травень 2009 року в сумі 144645,00 грн., за червень 2009 року в сумі 144422,00 грн., за липень 2009 року в сумі 143671,00 грн., за вересень 2009 року в сумі 29382,00 грн. та за листопад 2009 року в сумі 188593,00 грн. (том 1 а.с. 45-69).

За наслідками перевірки Долинською обєднаною державною податковою інспекцією в Івано-Франківській області винесено податкові повідомлення-рішення від 19.10.2010 року:

- №0000152320/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 836907,00 грн. за червень 2010 року (том 1 а.с. 12);

- №00001362310/0, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 976070,00 грн., в тому числі за основним платежем вказаного податку в розмірі 650713,00 грн. та застосовано штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 325357,00 грн. (том 1 а.с. 11).

Підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкового органу про те, що посадові особи позивача з метою штучного формування податкового кредиту та незаконного отримання відшкодування податку на додану вартість з бюджету підприємством безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені по господарських операціях з 13-ма контрагентами, а саме: товариством з обмеженою відповідальністю Галатекс, товариством з обмеженою відповідальністю Укрроснаб 7Р, приватним підприємством Авторитет регіон - 8, товариством з обмеженою відповідальністю Рудінвест-09, товариством з обмеженою відповідальністю Ледер-Плюс, товариством з обмеженою відповідальністю Борисфен Мет, товариством з обмеженою відповідальністю Газторг Україна, приватним підприємством Компанія Санта, товариством з обмеженою відповідальністю ВАФ Меркурій, товариством з обмеженою відповідальністю Бігор, товариством з обмеженою відповідальністю Метвторпром, товариством з обмеженою відповідальністю Карпатська АПК, товариством з обмеженою відповідальністю Луксор, стосовно яких виникли сумніви щодо джерела походження товару, його обєму та обсягів поставки, оскільки в ході проведення зустрічних перевірок по ланцюгу продажу не вдалося встановити місцезнаходження даних контрагентів позивача, провести перевірку їхньої господарської діяльності та встановити декларування доходів, так як останні не звітуються до органів державної податкової служби.

Суд зазначає, що правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачам були врегульовані положеннями Законів України Про систему оподаткування, Про податок на додану вартістьта Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамив редакції чинній на час їх дії.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету України або відшкодуванню з нього (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків регламентовано пунктом 7.7 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість.

Відповідно до підпункту 7.7.1. пункту 7.7 статті 7 даного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сум податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. коментованого пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно підпункту 7.7.2. пункту 7.7 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.4. пункту 7.7. статті 7 цього Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних (підпункт 7.7.5. пункту 7.7 статті 7 даного Закону).

Згідно із підпунктом 7.7.7. пункту 7.7 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

В той же час, відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартістьподатковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як встановлено судом, відкритим акціонерним товариством Шкіряникпротягом 2009-2010 років укладено угоди щодо придбання різного роду товарів, в тому числі з податком на дану вартість та без такого податку, зокрема в основному щодо придбання шкіри великої рогатої худоби, а також природного газу і інформаційних послуг.

Основними контрагентами позивача щодо придбання шкіри великої рогатої худоби були товариство з обмеженою відповідальністю Галатекс, товариство з обмеженою відповідальністю Укрроснаб 7Р, приватне підприємство Авторитет регіон - 8, товариство з обмеженою відповідальністю Рудінвест-09, товариство з обмеженою відповідальністю Ледер-Плюс, товариство з обмеженою відповідальністю Борисфен Мет, товариство з обмеженою відповідальністю ВАФ Меркурій, товариство з обмеженою відповідальністю Бігор, товариство з обмеженою відповідальністю Метвторпром, товариство з обмеженою відповідальністю Карпатська АПК, стосовно придбання природного газу товариство з обмеженою відповідальністю Луксор, товариство з обмеженою відповідальністю Газторг Україна, з приводу надання послуг по розміщенню інформації приватне підприємство Компаня Санта.

З урахуванням вказаних господарський операцій, які вплинули на формування податкового кредиту позивача, відкрите акціонерне товариство Шкіряник подало до Долинської обєднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області податкові декларації з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року та за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2010 року, із відповідними розрахунками сум бюджетного відшкодування, залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, частини залишку від'ємною значення, фактично сплачена отримувачем товарів попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), а також сум податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується наявними у справі матеріалами планової перевірки позивача і матеріалами зустрічних перевірок, наступне.

Під час перевірки відповідачем за участю органів державної податкової служби України за запитами Долинської обєднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області проведено зустрічні перевірки по першому ланцюгу постачальників товару для позивача. Такими перевірками встановлено, що приватне підприємство Авторитет регіон - 8, товариство з обмеженою відповідальністю Галатекс, товариство з обмеженою відповідальністю Рудінвест-09, товариство з обмеженою відповідальністю Бігор, товариство з обмеженою відповідальністю Борисфен Мет, товариство з обмеженою відповідальністю ВАФ Меркурійта товариство з обмеженою відповідальністю Луксорне знаходяться за власними юридичними адресами (місцем своєї реєстрації), а тому і підтвердити факт реальності операцій останніх із відкритим акціонерним товариством Шкіряникє неможливим.

Відповідачем під час перевірки в ході проведення аналізу згідно додатку №5 Розшифровки податкового кредиту в розрізі конрагентів, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 17.03.2008 року за №159 та наказу за №266 від 18.04.2008 року Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкового кредиту за податковим зобовязанням з податку на додану вартість з розрізі контрагентівшляхом автоматизованого співставлення податкових зобовязань товариства з обмеженою відповідальністю Галатекс, товариства з обмеженою відповідальністю Ледер-Плюс, товариства з обмеженою відповідальністю Бігор, товариства з обмеженою відповідальністю Борисфен Мет, товариства з обмеженою відповідальністю Метвторпром, товариства з обмеженою відповідальністю Газторг Україна, приватного підприємства Компаня Санта, товариства з обмеженою відповідальністю Карпатська АПКта податкового кредиту відкритого акціонерного товариства Шкіряниквстановлено декларування позивачем більших сум податкового кредиту з податку на додану вартість ніж зазначено контрагентами останнього у поданих ними за місцем реєстрації в податкові органи деклараціях із податку на додану вартість та декларацій з податку на прибуток підприємств. В окремих випадках контрагенти позивача взагалі не декларували зобовязання по фінансово-господарських операціях із відкритим акціонерним товариством Шкіряник.

Представником позивача в судовому засіданні на підтвердження реальності здійснення господарських операцій із зазначеними вище контрагентами подано договори на купівлю шкіри великої рогатої худоби та постачання природного газу, платіжні документи про оплату вартості вказаних товарів, податкові накладні, прийомно-здавальні акти, накладні (том 1 а.с. 237-241, том 2 а.с. 1-250, том 3 а.с. 1-163, 171-196).

З огляду на наведене, суд зазначає, що наявність у позивача даних документів є достатніми, але не вичерпними підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість з бюджету.

Оскільки для підтвердження факту отримання позивачем шкіри великої рогатої худоби, транспортування якої здійснювалось за рахунок контрагентів-продавців, суд витребовував товарно-транспортні накладні і прийомно-здавальні акти. Представником позивача надано товарно-транспортні накладні тільки стосовно одного контрагента товариства з обмеженою відповідальністю Ледер-Плюс, за замовленням якого перевезення здійснювалось двома автомобільними перевізниками приватним підприємцем ОСОБА_4 та приватним підприємцем ОСОБА_5 (том 3 а.с. 7-29). Вказані товарно-транспортні накладні під час перевірки відповідачу представлені не були.

При цьому згідно із Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України за №363 від 14.10.1997 року, товарно-транспортна накладна це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до пункту 11.1 даних Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом) (пункт 11.5. Правил).

Час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов'язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25 і 8.26 цих Правил (пункт 11.9. Правил).

В той же час при огляді всіх товарно-транспортних накладних, поданих представником позивача, встановлено, що у графі підпис водія-експедиторавзагалі відсутні підписи, хоча згідно пункту 11.6 Правил після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Згідно із додатком 20 до вказаних Правил перевезень шкури і хутрова сировина: невироблені шкури і шкурки домашніх, диких і морських тварин, напівфабрикати, відносяться до переліку продуктів та сировини, на які при транспортуванні у межах держави видається ветеринарне свідоцтво.

Відповідно до пункту 3.2 Порядку видачі ветеринарних документів, затвердженого наказом Державний комітет ветеринарної медицини України №85 від 13.04.2009 року, при відправленні товарів чи при переміщенні тварин автомобільним транспортом ветеринарний документ передається водію (експедитору) як додаток до товарно-транспортних документів з подальшою передачею його одержувачу в пункті призначення. Однак, в порушення зазначеного в товарно-транспортних накладних відсутні відмітки про це у графі з вантажем слідують документи.

З огляду на наведене, судом критично оцінюються ветеринарні свідоцтва виписані на товариство з обмеженою відповідальністю Ледер-Плюс, подані представником позивача у судовому засіданні (том 3 а.с. 76, 79, 82, 84, 86, 88-89, 91-93, 95, 97, 99, 101, 103, 105, 107, 109, 111-112, 114, 119, 121, 123, 125, 127, 129, 131, 133, 135, 137, 139, 141, 143,145, 147, 149, 151, 153, 155, 157, 159, 161, 163). В той же час дані щодо ваги товару, зазначені у ветеринарних свідоцтвах та у товарно-транспортних накладних, не завжди співпадають.

Досліджуючи доводи позивача щодо реальності здійснення товарних операції по придбанні з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року шкіри великої рогатої худоби у 10-ох контрагентів в судовому засіданні представником позивача надані копії прийомно-здавальних актів та ветеринарних свідоцтв про отримання вказаної сировини від товариства з обмеженою відповідальністю Галатекс, товариства з обмеженою відповідальністю Укрроснаб 7Р, приватного підприємства Авторитет регіон - 8, товариства з обмеженою відповідальністю Рудінвест-09, товариства з обмеженою відповідальністю Ледер-Плюс, товариства з обмеженою відповідальністю Борисфен Мет, товариства з обмеженою відповідальністю ВАФ Меркурій, товариства з обмеженою відповідальністю Бігор, товариства з обмеженою відповідальністю Метвторпромта товариства з обмеженою відповідальністю Карпатська АПК(том 1 а.с. 238-241, том 2 1-14, 9-27, 31-33, 167-184, 187-189, 195-203, 207-232, 237-240, 247-250, том 3 а.с. 1-6, 73-114, 118-163).

Всі вказані прийомно-здавальні акти єдиного взірця та містять занесені у них одинакові дані, а саме : інформація про найменування отримувача шкіри (позивач), найменування постачальника шкіри, дати і номера акта, номера бланку ветеринарного свідоцтва, номера і дати договору поставки, а також лише єдиний підпис представника отримувача товару.

Співставляючи і досліджуючи дані прийомно-здавальних актів із ветеринарними свідоцтвами до них майже у всіх із них не сходяться дані щодо кількості шкур (в штуках) та їх загальної ваги даної партії.

Такі дані ідентичні лише по 5 актах за №79 від 28.05.2010 року, за №37 від 31.03.2010 року, за №51 від 16.04.2010 року, за №58 від 27.04.2010 року, за №62 від 30.04.2010 року (том 2 а.с. 170, 213, 220, 224, 227).

Деякі із актів взагалі не мають даних щодо інформації про ветеринарні свідоцтва.

Причин вищевказаних розбіжностей між даними у прийомно-здавальних актах і ветеринарних свідоцтв представник позивача у судовому засіданні не зміг пояснити.

Всі прийомно-здавальні акти місять підпис лише особи, яка прийняла сировину, в той же час, на них відсутні підписи, печатки чи інші дані про посадових осіб чи працівників контрагентів, які здали сировину, тобто дані про відповідальних осіб продавця (постачальника).

Від так, з урахуванням вказаного суд приходить до переконання, що коментовані прийомно-здавальних актів та ветеринарні свідоцтва є неналежними доказами у даній адміністративній справі.

За таких обставин суд не може дійти висновку про товарність фінансово-господарських операцій відкритого акціонерного товариства Шкіряникпо придбанню шкіри великої рогатої худоби у товариства з обмеженою відповідальністю Галатекс, товариства з обмеженою відповідальністю Укрроснаб 7Р, приватного підприємства Авторитет регіон - 8, товариства з обмеженою відповідальністю Рудінвест-09, товариства з обмеженою відповідальністю Ледер-Плюс, товариства з обмеженою відповідальністю Борисфен Мет, товариства з обмеженою відповідальністю ВАФ Меркурій, товариства з обмеженою відповідальністю Бігор, товариства з обмеженою відповідальністю Метвторпромта товариства з обмеженою відповідальністю Карпатська АПК.

Крім того, суд погоджується із правомірністю дій податкового органу щодо винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки в порушення вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 та пункту 1.8 статті 1 Закону України Про податок на додану вартістьпозивачем безпідставно віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість по господарських операціях з контрагентами товариством з обмеженою відповідальністю Галатекс, товариством з обмеженою відповідальністю Укрроснаб 7Р, приватним підприємством Авторитет регіон - 8, товариством з обмеженою відповідальністю Рудінвест-09, товариством з обмеженою відповідальністю Ледер-Плюс, товариством з обмеженою відповідальністю Борисфен Мет, товариством з обмеженою відповідальністю Газторг Україна, приватним підприємством Компанія Санта, товариством з обмеженою відповідальністю ВАФ Меркурій, товариством з обмеженою відповідальністю Бігор, товариством з обмеженою відповідальністю Метвторпром, товариством з обмеженою відповідальністю Карпатська АПК, товариством з обмеженою відповідальністю Луксор, оскільки однією із обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України. В ході проведення зустрічних перевірок вказаних контрагентів по ланцюгу постачання не вдалось підтвердити факт сплати ними податку на додану вартість до бюджету.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України Про податок на додану вартістьпередбачено, що платник податку - це особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснити утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. При цьому, відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із пунктом 1.8 статті 1 цього Закону бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку.

Відповідно до вимог підпунктів 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України Про податок на додану вартістьсуми податку, що підлягають сплаті до бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у звязку з продажем товарів протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного кредиту. Сплата податку проводиться не пізніше двадцятого числа місяця, що настає за звітним періодом.

В той же час, норма підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 даного Закону, крім обов'язкових підстав виникнення платника права на податковий кредит з податку на додану вартість передбачає обовязковість наявності ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних податків.

Таким чином, даним Законом встановлено прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та його відшкодуванням. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою. Право платника податку на відшкодування виникає в тому числі при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану в ціні товару.

Враховуючи наведене, а також сумнівність джерела походження товару, його обєму, обсягів поставки, сумнівністьконтрагентів позивача податковим органом було встановлено порушення позивачем вимог підпунктів 7.4.1., 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 та пункту 1.8 статті 1 Закону України Про податок на додану вартість, а саме: завищення заявленої відповідачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2010 року на суму 836907,00 грн., завищено податковий кредит за червень 2010 року 797850,00 грн. податку на додану вартість, завищено залишок відємного значення, який підлягає бюджетному відшкодуванню і включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за перевіряємий період на суму 1513975,00 грн. та занижено до сплати в бюджет податку на додану вартість в сумі 650713,00 грн., у тому числі за травень 2009 року в сумі 144645,00 грн., за червень 2009 року в сумі 144422,00 грн., за липень 2009 року в сумі 143671,00 грн., за вересень 2009 року в сумі 29382,00 грн. та за листопад 2009 року в сумі 188593,00 грн.

Відповідно до підпункту 17.1.3. пункту 17.1 статті 17 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, чинному на момент спірних правовідносин, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті бпідпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Враховуючи наведене, сума штрафних санкцій визначена відповідачем в розмірі 325 357,00 грн. (том 1 а.с. 11).

Відтак, суд дійшов висновку про правомірність дій податкового органу щодо винесення податкового повідомлення-рішення за №0000152320/0 від 19.10.2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 836907,00 грн., та податкового повідомлення-рішення №0000362310/0 від 19.10.2010 року, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість і за штрафними санкціями на суму всього 976070,00 грн.

За змістом статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відкритого акціонерного товариства Шкіряник до Долинської обєднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за №0000152320/0, №0000362310/0 від 19.10.2010 року, - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.

Постанова в повному обсязі складена 22.04.2011 року.