Постанова № 15936122, 23.05.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2011 року Справа № 2а-0870/1779/11

11 год. 00 хв.

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

при секретарі Гончаренко А.І.

за участю представника позивача Бєлікової К.Г.

представника відповідача Голікової Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Експлуатаційне лінійне відділення управління автомобільних шляхів» (далі позивач або КП «ЕЛУАШ») звернулось з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі відповідач або СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0001290801/0 від 24.09.2010, яким визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 36149 грн. і штрафними санкціями у сумі 18074, 50 грн., та податкового повідомлення-рішення №0001300805/0 від 24.09.2010, яким визначені податкові зобовязання з податку на прибуток за осевим платежем у сумі 45186 грн. і штрафними санкціями у сумі 20934, 20 грн., посилаючись на те, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, про те, що укладений між позивачем та ТОВ «ТЦ»Октавія» договір купівлі-продажу нафтопродуктів є недійсним, не відповідають фактичним обставинам, господарські операції з поставки нафтопродуктів були реальними та належним чином оформлені, у звязку з чим відсутні порушення податкового законодавства щодо заниження податку на прибуток та податку на додану вартість.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити та дала пояснення в його обґрунтування аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнала, просила у його задоволенні відмовити та пояснила, що відповідно до баз даних ДПС, податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки, співробітниками СДПІ був встановлений факт укладання цивільно правових відносин та проведення господарських операцій з продажу товарів, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, у звязку з чим СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі приходить до висновку що договір купівлі - продажу укладений між ТОВ «ТЦ «Октавія» та КП «ЕЛУАШ» про продаж нафтопродуктів, є нікчемними, що було враховано при проведенні перевірки. Вважає оспорювані податкові повідомлення рішення є законними та обґрунтованими, просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі проведено документальну невиїзну перевірку КП «ЕЛУАШ» щодо підтвердження відомостей, отриманих від ТОВ «ТЦ «Октавія» за період червень, липень 2009 року, про що складено акт №398/08-05/03345018 від 17.09.2010.

Як зазначено в акті перевірки, встановлено, що:

- в порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, КП «ЕЛУАШ» завищено податковий кредит по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємства ТОВ «ТЦ «Октавія» у розмірі 36149 грн., в тому числі по періодах: за червень 2009 року у сумі 22878 грн., за липень 2009 року у сумі 13271 грн., внаслідок чого занижено податок на додану вартість в червні, липні 2009 року на загальну суму 36149 грн., в тому числі по періодах: за червень 2009 року у сумі 22878 грн. та за липень 2009 року у сумі 13271 грн.

- в порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями, КП «ЕЛУАШ» завищено валові витрати по операціях з придбання нафтопродуктів у підприємства ТОВ «ТЦ «Октавія», як не повязаних з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) у загальній сумі 180745 грн., внаслідок чого занижено податок на прибуток в червні, липні 2009 року на суму 45186 грн., в тому числі по періодах: за півріччя 2009 року у сумі 28598 грн. та за 3 квартали 2009 року у сумі 45186 грн.

Зазначені висновки про заниження податку на додану вартість та податку на прибуток обґрунтовані недійсністю укладеного між КП «ЕЛУАШ» та ТОВ «ТЦ «Октавія» договору купівлі-продажу нафтопродуктів від 24.06.2009 № 5, в межах якого КП «ЕЛУАШ» в червні-липні 2009 року придбало у ТОВ «ТЦ «Октавія» нафтопродукти на загальну суму 216894 грн.

На підставі даного акту 24.09.2010 були прийняті податкові повідомлення-рішення:

-№0001290805/0, яким КП «ЕЛУАШ» визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 54223, 50 грн., в тому числі 36149 грн. основний платіж, 18074,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій

-№0001300805/0, яким КП «ЕЛУАШ» було визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на прибуток в сумі 66120,20 грн., в тому числі 45186грн. основний платіж, 20934,20 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Висновки акту перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, суд вважає необґрунтованими, у звязку з чим приходить до висновку про протиправність прийнятих повідомлень-рішень виходячи з наступного.

24.06.2009 між позивачем та ТОВ «ТК «Октавія» укладено договір купівлі продажу нафтопродуктів №5, відповідно до якого ТОВ «ТЦ «Октавія» в червні-липні 2009 року поставлено КП «ЕЛУАШ» нафтопродукти (бензин та дизельне паливо) на загальну суму 216894 грн., в тому числі ПДВ 36149грн. згідно видаткових накладних, перелік яких наведений в акті перевірки (а. 16) та які надані позивачем і містяться в матеріалах справи. Транспортування товару здійснено самовивозом згідно подорожніх листів, що вказані в акті перевірки, копії яких також надані суду і містяться в матеріалах справи. Отриманий товар оприбуткований КП «ЕЛУАШ» та використаний за його призначенням для заправки автомобілів, які належать підприємству. За отримані нафтопродукти КП «ЕЛУАШ» розрахувалося з ТОВ «ТЦ «Октавія» у безготівковій формі в повному обсязі, в тому числі через виконавче провадження.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі закон Про ПДВ) визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до пп.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону Про ПДВ вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2. ст.7 Закону Про ПДВ податкова накладна є звітним і одночасно розрахунковим документом.

Згідно пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону Про ПДВ платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону Про ПДВ встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими податковими накладними та іншими документами, передбаченими вищезазначеним підпунктом, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену відповідними документами.

При цьому підпунктом 7.2.4. Закону Про ПДВ передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Реєстрація особи платником податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, передбачених п. 9.8 Закону Про ПДВ.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм Закону Про ПДВ, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг). вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Матеріальні цінності, що придбавалися у ТОВ «ТЦ Октавія» призначалися для використання КП «ЕЛУАШ» в оподатковуваних операціях власної господарської діяльності.

Як свідчать матеріали справи та надані документальні докази, з метою здійснення господарських відносин із зазначеним постачальником позивач вжив всіх заходів щодо перевірки факту реєстрації зазначеного товариства як платника ПДВ. На вимогу КП «ЕЛУАШ» йому була надана копія свідоцтва про реєстрацію цього постачальника як платника ПДВ, згідно якого ТОВ «ТЦ Октавія» було зареєстровано як платник податків ПДВ з 05.12.2008.

На дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій зазначений постачальник у встановленому порядку був зареєстрований уповноваженими органами як суб'єкт господарювання, взятий податковим органом на облік як платник податків, в тому числі ПДВ, а КП «ЕЛУАШ» мало належним чином оформлені податкові накладні, одержані від такого постачальника та інші первинні документи, що підтверджують факт наявності господарчих відносин між підприємствами. Акт перевірки зазначені факти не спростовує.

Перевіркою не зафіксований факт наявності в податкових накладних недоліків, що свідчить про їх неналежність як первинного документу, або порушення порядку їх видачі.

Відповідно до п.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону Про ПДВ бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податків у зв'язку з надмірною сплатою податку до бю джету у випадках, зазначених цим Законом.

Згідно п.1.3 ст.1 Закону Про ПДВ, платник податку це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до положень Закону Про ПДВ, сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

Як вбачається з наданого представником відповідача акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, свідоцтво платника ПДВ ТОВ «ТЦ «Октавія» анульовано 02.03.2010, про що складено акт №747 від 02.03.2010.

Відповідно до пп. 25.2.2 Наказу ДПА України № 79 від 01.03.2000р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04. 2000 за № 208/4429 «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою № 6-ПДВ (додаток 5). Такий акт складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу, та затверджується керівником податкового органу. В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону. Дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість уважається днем прийняття такого рішення. Акти про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість у день їх затвердження реєструються у журналі обліку актів про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість за формою № 6-РЖ (додаток 12). Номер акта відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі.

Дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника ПДВ вважається днем прийняття такого рішення. До цього моменту всі повноваження платника ПДВ (в тому числі виписування податкових накладних) за ним збережено.

Положеннями Закону Про ПДВ передбачено, що реєстрація особи платником ПДВ діє до дати її анулювання.

Відтак, до дати здійснення такого анулювання особи, зареєстровані платниками податку на додану вартість, зобов'язані керуватися нормами законодавства, яким в Україні регламентується порядок оподаткування податком на додану вартість.

Само по собі анулювання свідоцтва платника ПДВ, що мало місце після укладання та виконання господарських угод між сторонами, не може бути доказом втрати контрагентом платника ПДВ статусу такого платника до фактичного його виключення з реєстру, що в спірному випадку також мало місце після виконання таких угод.

Крім того, рішення про виключення з реєстру платників ПДВ оформлене актом про анулювання реєстрації платника ПДВ та виключення з реєстру платника ПДВ, не можуть мати зворотної дії в часі, тобто поширюватися на правовідносини, що виникли до їх прийняття, а відтак не можуть поширюватись і на податкові накладні, видані у цей період, та господарські операції, які мали місце до прийняття такого рішення.

Таким чином, анулювання реєстрації постачальника товарів (послуг) ТОВ «ТЦ «Октавія» платником податку на додану вартість у період після здійснення операції з поставки та виписки податкової накладної не є самостійною підставою для невизнання податкового кредиту у позивача - отримувача таких товарів (послуг) на підставі отриманої від постачальника належним чином оформленої податкової накладної.

З урахуванням вимог п. 7.1 ст. 7 Закону Про ПДВ покупець сплачує суму ПДВ у ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може у подальшому у будь-якому вигляді впливати на надходження чи на ненадходження цих сум ПДВ до Державного бюджету. Відповідно до абзацу першого підпункту 7.2.4 п.7.2 ст.7 вищезазначеного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів - таких як обов'язкова сплата постачальниками та виробниками товару сум податку на додану вартість до бюджету в Законі Про ПДВ не передбачено.

Окрім того, відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у томі числі у разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування, не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. В разі невиконання контрагентами покупця своїх обов'язків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Оскільки контрагент позивача (ТОВ «ТЦ «Октавія») на момент укладання угод та складання податкових накладних мав свідоцтво платника податку на додану вартість (знаходився на обліку в Державній податковій службі в якості платника ПДВ), дані податкові накладні оплачені позивачем (що не спростовується в акті перевірки), тому анулювання свідоцтва платника ПДВ не є підставою для визнання недійсними виписаних цим контрагентом податкових накладних, позивачем в ціні придбаних у цього контрагента послуг (товарів) по податковим накладним було сплачено ПДВ, тому позивач правомірно відносив сплачений ним в ціні товару ПДВ до свого податкового кредиту.

Таким чином, зазначені обставини не можуть бути підставами для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту.

Що стосується твердження відповідача про відсутність ТОВ «ТЦ «Октавія» за юридичною адресою, то відсутність платника податку на додану вартість у місці його знаходження на час проведення податковим органом перевірки не є підставою для застосування штрафних санкцій та визначення податкових зобовязань з податку на додану вартість для позивача.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», передбачено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п. 5.2 п.п. ст. 5 цього Закону, до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

У відповідності до п. 5.11 ст. 5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

При цьому, пунктом 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 цього закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, за правилами Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» підставою для віднесення до складу валових витрат сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), є сукупність таких умов, як реальне (фактичне) придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат.

Як свідчать матеріали перевірки, на підставі укладеного договору купівлі продажу нафтопродуктів №5 від 24.06.2009 ТОВ «ТЦ «Октавія» було поставлено КП «ЕЛУАШ» нафтопродукти (бензин та дизельне паливо) на загальну суму 216894 грн., в тому числі ПДВ 36149грн., згідно видаткових накладних, перелік яких наведений в акті перевірки та копії яких надані позивачем в судовому засідання. Транспортування товару здійснено самовивозом згідно подорожніх листів, копії яких надані представником позивача суду і містяться в матеріалах справи. Вказаний товар оприбуткований КП «ЕЛУАШ» та використаний за його призначенням для заправки автомобілів, які належать підприємству. За отримані нафтопродукти КП «ЕЛУАШ» розрахувалося з ТОВ «ТЦ «Октавія» у безготівковій формі в повному обсязі, в тому числі через виконавче провадження.

Актом перевірки не заперечується, що позивачем на прохання СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі надати пояснення та їх документальне підтвердження щодо здійснених господарських операцій КП «ЕЛУАШ» з отримання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «ТЦ «Октавія» за період з 01.01.2009 по 31.12.2009, підприємством надані завірені копії наступних документів та регістрів бухгалтерського обліку:

-договір постачання нафтопродуктів 35 від 24.06.2009;

-видаткові та прибуткові накладні;

-платіжні доручення;

-подорожні листи;

-розпорядження Орджонікідзеквського ЗМУЮ від 19.06.2010;

-постанова Орджонікідзевського ВДВС ЗМУЮ від 19.05.2010 про відкриття виконавчого провадження;

-дані щодо включення до складу валових витрат вартості нафтопродуктів, придбаних у ТОВ «ТЦ «Октавія»;

-реєстри отриманих податкових накладних за червень, липень 2009 року;

-реєстри бухгалтерського обліку, які відображають бухгалтерські проводки по отриманню КП «ЕЛУАШ» товарів від ТОВ «ТЦ «Октавія».

Вищезазначений перелік документів був наданий представником позивача до суду, копії яких містяться в матеріалах справи.

Факт здійснення господарських операцій відображений у повному обсязі у бухгалтерському і податковому обліку, що підтверджено актом перевірки, так само як і реальність господарських операцій.

Отже, реальність придбання товарів підтверджується первинними документами з отримання товару видатковими та прибутковими накладними, а витрати КП «ЕЛУАШ» на оплату товару ТОВ «ТЦ «Октавія» підтверджені відповідними розрахунковими та платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи.

Зазначені обставини свідчать про дотримання КП «ЕЛУАШ» встановлених вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», як підстави для віднесення до складу валових витрат сум витрат, понесених на придбання товарів у ТОВ «ТЦ «Октавія» та вимог Закону України «Про податок на додану вартість» для формування податкового кредиту.

Крім того, рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.03.2010 у справі № 5/41/10, яке набрало законної сили та за яким виданий виконавчий документ, стягнута з КП «ЕЛУАШ» на користь ТОВ «ТЦ «Октавія» заборгованість за договором купівлі продажу нафтопродуктів №5 від 24.06.2009 у сумі 48072,50 грн., що відповідно до приписів ч. 1 ст. 72 КАС України, підтверджує дійсність укладеного договору та реальність господарської операції з купівлі-продажу КП «ЕЛУАШ» нафтопродуктів, і не потребує доказуванню.

Посилання представника відповідача на наявність кримінальної справи, яка порушена відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 ч. 2 КК України, та наявність експертного висновку від 22.03.20011 про те, що підписи від імені ОСОБА_3 в договорі купівлі-продажу нафтопродуктів від 24.06.2009 № 5 та видаткових і податкових накладних по взаємовідносинами ТОВ «ТЦ «Октавія» з КП «ЕУАШ» виконані не ОСОБА_3, а іншою особою чи особами, суд вважає необґрунтованими та таким, що не спростовують реальність здійснених господарських операцій, в межах яких відбулась купівля-продаж нафтопродуктів, оскільки відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувальний вирок відносно ОСОБА_3 відсутній, а експертний висновок, який зроблений за матеріалами дослідчої перевірки, не є висновком судової експертизи, та не може вважатись належним доказом.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що прийняті СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі оскаржувані податкові повідомлення рішення є протиправними, у звязку з чим вважає, що позовні вимоги КП «ЕЛУАШ» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, присудженню з Державного бюджету України на користь позивача підлягають здійснені ним та документально підтвердженні судові витрати.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-72, 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великим платниками податків у м. Запоріжжі податкове повідомлення-рішення від 24.09.2010 № 0001290805/0 та податкове повідомлення-рішення від 24.09.2010 № 0001300805/0.

Присудити з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне відділення управління автомобільних шляхів» судові витрати у розмірі 6 (шість) грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша

Постанову виготовлено у повному обсязі 27 травня 2011 року.