Постанова № 15934797, 31.03.2011, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-9227/10/0670

категорія 8.2.6

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2011 р. м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Капинос О.В. ,

при секретарі - Господарчук І.В.,

за участю представників позивача, представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Техноком-Житомир"

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003182301/0 від 24.11.2010 р., яким йому визначено податкове зобов"язання з податку на додану вартість на суму основного платежу 64207 грн. та штрафні санкції 29761 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0003172301/0 від 24.11.2010 р., яким визначено податкове зобов"язання з податку на прибуток на суму основного платежу 80529 грн. та штрафні санкції 16411 грн.. Вважає, що податкові повідомлення-рішення винесенні в порушення вимог чинного законодавства, так як ПП "Техноком - Житомир" у 2010 році здійснював фінансово-господарські операції з ТОВ "ТД" Дюксрайз", а саме: отримував товар та обліковув його в бухгалтерському обліку, що відображено в акті перевірки. Товар був отриманий, про що свідчать подорожні листи та видаткові та податкові накладні. Оплата за отриманий товар була проведена протягом звітного періоду в повному обсязі. Крім того, не погоджується з висновками відповідача про не можливість підтвердити законність проведених операцій, оскільки, в документах, наданих до перевірки підписи виконані не директором ТОВ "ТД"Дюксрайз", так як останній не ухилявся від сплати податків. Таким чином, ДПІ у м. Житомирі безпідставно нараховано податкові зобов"язання.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених в письмовому відзиві на позовну заяву. Просив в позові відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Житомирі проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Техноком - Житомир" з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинах з ТОВ "ТД "Дюксрайз" за період з 01.01.2010 року по 30.09.2010 року, за результатами якої складено акт від 19.11.2010 року № 8845/23 - 1/35099808/0100 (далі-акт перевірки).

В акті перевірки зазначено, що ПП "Техноком-Житомир" порушено вимоги:

- п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: підприємством зайво включено до складу валових витрат витрати по придбанню товарів від ТОВ "ТД "Дюксрайз", які не підтверджені відповідними документами на загальну суму 321034,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на суму 80259 грн.,

- п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" підприємством завищено податковий кредит в результаті включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по отриманим накладним від ТОВ "ТД "Дюксрайз"на загальну суму 64207,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 64207 грн..

На підставі вказаного акту прийняті податкові повідомлення-рішення № 0003172301/0 від 24.11.2010 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 96940,00 грн., в т.ч. основний платіж - 80529,00 грн. та 16411,00 грн. - штрафної санкції та № 0003182301/0 від 24.11.2010 року, підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 93968,00 грн., в т.ч. основний платіж - 64207,00 грн. та 29761,00 грн. - штрафної санкції.

Суд не погоджується з висновками податкового органу з наступних підстав.

Згідно п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат звітного періоду, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до п.п. 5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (пп.7.4.5 п.7.4 цієї статті).

Встановлено, що в період з 01.01.2010 року по 30.09.210 року ПП "Техноком-Житомир" отримувало від ТОВ "ТД "Дюксрайз" товаро-матеріальні цінності (запчастини) на загальну суму 321034 грн..

На поставлені товари (запчастини) ТОВ "ТД "Дюксрайз" (постачальник) виписані видаткові накладні та податкові накладні, які були вилучені у ПП "Техноком-Житомир" слідчим відділом ПМ ДПІ у Солом"янському районі м.Києва, в ході розслідування кримінальної справи № 50-5409, порушеної відносно службових осіб ТОВ "ТД "Дюксрайз" за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.200, ч.1 ст.205 КК України.

Оплата за поставлені запчастини згідно рахунків проводилась позивачем у безготівковій формі через банківську установу, що підтверджується копіями платіжних доручень та не заперечується актом перевірки.

Як пояснив директор ПП "Техноком-Житомир" Тимочко В.С. товари від ТОВ "ТД "Дюксрайз" одержував він особисто, а іноді продукція передавалась рейсовими автобусами з м.Києва. Для даних цілей підприємством використовувався орендований автомобіль ІЖ 27175 реєстраційний номер НОМЕР_1. Куплений товар зберігався на складі за адресою: м.Житомир, вул.Кібальчича,8, що підтверджується договором оренди від 01.01.2010 року та подорожніми листами, які містяться в матеріалах справи.

Дані обставини не заперечуються відповідачем та підтверджуються актом перевірки.

Таким чином, в матеріалах справи наявні докази, які підтверджують витрати позива в матеріальній формі, що були здійснені ним як компенсація вартості придбаного товару (запчастин).

Подальше використання даних товарів у власній господарській діяльності позивача здійснювалось шляхом їх реалізації іншим суб"єктам господарювання, що підтверджується даними бухгалтерського обліку позивача, які наявні в матеріалах справи.

Оприбуткування позивачем товарів підтверджується первинними документами та не заперечується актамом перевірки.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІУ від 16.07.99 р. зі змінами і доповненнями, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Згідно ст. 9 цього ж Закону: "Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення."

Первинний документ в розумінні ст. 1 Закону це - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Здійснення вищезазначених господарських операцій підтверджується такими первинними документами: накладними, податковими накладними та платіжними дорученнями на оплату, які оформлені відповідно до вимог Закону .

Суд не приймає до уваги посилання податкового органу на те, що відповідно до висновку судово - почеркознавчої експертизи № 500 від 18.10.2010р. підписи на видаткових та податкових накладних виконані не директором ТОВ "ТД "Дюксрайз", а тому неможливо підтвердити законність документів наданих для перевірки.

В даному випадку суд вважає, що при оцінці питання дотримання позивачем вимог податкового законодавства при віднесенні сум до валових витрат та податкового кредиту з ПДВ визначальне значення має встановлення факту отримання та подальшої реалізації товару, а не тільки правильність складання відповідних первинних документів.

Зважаючи на те, що в ході розгляду справи встановлено факт отриманння товару (запчастин) від ТОВ "ТД "Дюксрайз", суд приходить до висновку, що порушення при оформлені первинних документів, допущені контрагентом позивача, не дозволяє не враховувати ці документи як докази, які підтверджують правомірність віднесення сум по даним господарським операціям на валові витрати підприємства та податковий кредит з ПДВ. Зазначений факт допущених порушеннь контрагентом-постачальником може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - завищення валових витрат та податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент; або що діяльність платника податку, його взаємозалежних або афілійованих осіб спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників. Однак, таких доказів суду контролюючим органом надано не було і вказані факти не доведені.

Крім того, ТОВ "ТД"Дюксрайз" був зареєстрований у встановленому порядку платником ПДВ та подавав відповідну звітність.

Одже, судом встановлено, що позивачем було дотримано вимоги п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп.7.2.6 п.7.2, п. 7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а тому висновки податкового органу є безпідставними.

Таким чином, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення від 24.11.2010 року № 0003172301/0 та від 24.11.2010 року № 0003182301/0 ДПІ у м. Житомирі прийняті з порушенням закону, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України стягненню Державного бюджету на користь позивача підлягає 3 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158 - 162,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати прийняті Державною податковою інспекцією в м.Житомирі податкові повідомлення-рішення від 24.11.2010 року № 0003172301/0 та від 24.11.2010 року № 0003182301/0.

Відшкодувати Приватному підприємству "Техноком-Житомир" з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Житомирській області 3 грн. 40 коп. судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлено: 05 квітня 2011 р.