Постанова № 15934638, 30.03.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2011 р. справа № 2а/0570/3491/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13.45

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Наумової К.Г.

при секретаріЧухляк О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Шахтарськантрацит» (м. Донецьк)

до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку (м. Харцизьк)

про визнання дій протиправними, -

за участю

від позивача: ОСОБА_1 за дов.

від відповідача: ОСОБА_2 за дов.

Державне підприємство «Шахтарськантрацит», далі за текстом ДП «Шахтарськантрацит», звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку, далі за текстом ДПІ, про визнання дій, які мали наслідком направлення повідомлень №105260024846037 від 04.11.2010р., №105261024938439 від 31.12.2010р., №105261024903640 від 23.12.2010р. протиправними.

Представник позивача заявою від 30.03.2011 року змінив предмет позову та просить: визнати неправомірними дії щодо зарахування сум сплачених поточних податкових зобов`язань за платіжними дорученнями № 309 від 02.11.2010р., № 639 від 10.12.2010р., № 841 від 31.12.2010р. у погашення податкового боргу минулих періодів без врахування призначення платежу, зазначеного у платіжному дорученні, зобов`язати внести зміни до облікової картки ДП «Шахтарськантрацит» шляхом відображення погашення податкових зобов`язань відповідно до призначення платежу, зазначеного ДП «Шахтарськантрацит» у платіжних дорученнях № 309 від 02.11.2010р., № 639 від 10.12.2010р., № 841 від 31.12.2010р.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на відсутність повноважень податкового органу змінювати призначення платежу, вказаного в платіжному дорученні, та погашати пеню, так як позивач не вказував у призначенні платежу спрямування коштів на погашення пені, отже зазначені дії податкового органу суперечать нормам статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просить задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідач у письмових запереченнях проти позовних вимог заперечує, зазначає, що розподіл пені здійснено у відповідності до підпункту 16.3.3. пункту 16.3. та підпункту 16.1.1. пункту 16.1. статті 16 та на п. 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» має імперативних характер і розповсюджується на всіх субєктів податкових правовідносин.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав заперечення та просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи та додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство «Шахтарськантрацит» (ЄДРПОУ 32299510) є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Шахтарської міської ради, 30.04.2003р., що підтверджується Довідкою з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. ДП «Шахтарськантрацит» перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Харцизьку.

Позивач в уточнюючому розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів від за 2010 рік (реєстр. № 9004701081 від 29.10.2010р.) визначив податкове зобовязання за 1 квартал 2010 року у сумі 12206грн. 75коп., за 2 квартал 2010 року у сумі 12206грн. 75коп., за 3 квартал 2010 року у сумі 12111грн., за 4 квартал 2010 року у сумі 11920грн. 50коп.

Довідкою про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які зменшують або збільшують податкові зобов`язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах від 29.10.2010р. за 2010 рік, позивач зменшив розмір податку у зв`язку з виправленням помилки на 382грн.

Платіжним дорученням від 02.11.2010р. № 309 позивач сплатив 4100грн. У платіжному дорученні позивачем визначено призначення платежу «податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 4 квартал 2010 року по декларації від 29.10.2010р.».

Платіжним дорученням від 10.12.2010р. № 639 позивач сплатив 4100грн. У платіжному дорученні позивачем визначено призначення платежу «податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 4 квартал 2010 року по декларації від 29.10.2010р.».

Платіжним дорученням від 31.12.2010р. № 841 позивач сплатив 5000грн. У платіжному дорученні позивачем визначено призначення платежу «податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 4 квартал 2010 року по декларації від 29.10.2010р.».

04.11.2010р. ДПІ прийнято повідомлення № 105260024846037, яким повідомлено позивачу про перерозподіл сплаченої платіжним дорученням № 309 від 02.11.2010р. суми 4100грн., а саме сума 3691грн. 28коп. зарахована на погашення податкового боргу, сума 408грн. 72коп. зарахована на погашення пені.

23.12.2010р. ДПІ прийнято повідомлення № 105261024903640, яким повідомлено позивачу про перерозподіл сплаченої платіжним дорученням № 639 від 10.12.2010р. суми 4100грн., а саме сума 3675грн. 08коп. зарахована на погашення податкового боргу, сума 424грн. 92коп. зарахована на погашення пені.

31.12.2010р. ДПІ прийнято повідомлення № 105261024938439, яким повідомлено позивачу про перерозподіл сплаченої платіжним дорученням № 841 від 31.12.2010р. суми 5000грн., а саме сума 4461грн. 64коп. зарахована на погашення податкового боргу, сума 538грн. 36коп. зарахована на погашення пені.

Дії щодо зазначеного розподілу суми основного платежу з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є предметом оскарження в даній справі.

Як встановлює ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який діяв на момент виникнення правовідносин та установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) був Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Суд не приймає посилання відповідача на правомірність зарахування сплачених позивачем сум податкових зобовязань з податку на додану вартість в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу з посиланням на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Пунктом 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за №377/8976, встановлено, що реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу».

Відповідно до вимог п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на який посилається ДПІ як на обґрунтування права зараховувати сплачені позивачем суми з податку на додану вартість у календарній черговості виникнення податкового боргу, встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) у рівних пропорціях.

З наведеного вбачається, що ця норма не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія: чи то контролюючи органи, чи то платники податків. Вказана норма не позбавляє платника податку права самостійно визначати джерела та черговість погашення податкових зобовязань. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює права контролюючого органу, всупереч напрямку, зазначеному платником податку у платіжному документі, зараховувати платежі у рахунок погашення податкового боргу.

Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 р. № 276, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за № 843/11123, також не передбачається права податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах, та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Як визначено підпунктом 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку.

З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України під час виникнення спірних правовідносин належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Стосовно розподілу коштів на погашення пені та направлення повідомлення про такий розподіл, суд приходить до висновку, що такі дії податкового органу не відповідають чинному законодавству, виходячи з наступного.

Як вже зазначалось, платіжними дорученнями від 02.11.2010р. № 309 на суму 4100грн., від 10.12.2010р. № 639 на суму 4100грн. та 31.12.2010р. № 841 на суму 5000грн. позивач сплачував податкові зобовязання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 4 квартал 2010року.

Як зазначає відповідач, розподіл сум на погашення пені здійснено відповідно до підпункту 16.3.3. пункту 16.3. статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Підпунктом 16.3.3. пункту 16.3. статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»,встановлено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання.

Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

З аналізу наведених норм вбачається, що підпункт 16.3.3. пункту 16.3. статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлює порядок сплати платником податків податкового боргу та пені нарахованої на цей борг (окремо виділеної в платіжному документі чи не зазначеної окремо в платіжному документі), а також порядок її розподілу податковим органом.

Відповідно до пункту 1.3 частини 1 статті 1 цього Закону податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Як вбачається з платіжного доручення, позивач взагалі не сплачував податковий борг та не визначав окремо в платіжному документі суму пені. Відповідачем не враховано призначення платежу, зазначене в платіжному дорученні і самостійно спрямовано суми коштів на погашення пені минулих періодів, що здійснено поза межами повноважень податкового органу щодо зміни призначення платежу, зазначеному в платіжному документі.

Враховуючи те, що сплата коштів платника податків спрямована податковим органом на погашення податкового боргу інших періодів, аніж тих, які були зазначені в платіжному дорученні, розподіл цих коштів податковим органом не відповідає порядку погашення податкового боргу та пені, оскільки погашення пені відбувається при сплаті податкового боргу. Позивач не сплачував податковий борг минулих періодів, відповідно нарахування та сплата пені цих минулих періодів є безпідставною.

Відповідно до пункту 3.6. Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року № 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 року за № 843/11123, зворотний бік картки відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше).

Згідно із пунктом 11.4. Інструкції, під погашенням податкового боргу за певним видом платежу слід розуміти зменшення абсолютного значення від'ємного сальдо розрахунків платника з бюджетом та пені, підтверджене відповідним документом.

Таким чином, погашення пені відображається в картці особового рахунку платника податків.

Враховуючи те, що податковим органом неправомірно спрямовано суму коштів, зазначених в платіжному дорученні в рахунок погашення податкового боргу та пені минулих періодів, ці операції підлягають виключенню з картки особового рахунку позивача.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 11 червня 2003 року № 290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 червня 2003 року за № 522/7843, затверджена Інструкція про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби (далі Інструкція № 290).

Цю Інструкцію розроблено відповідно до Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, Закону України “Про систему оподаткування в Україні”, Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

Відповідно до пункту 3.7. Інструкції № 290, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган у день надходження від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів до бюджету, яка надається відповідно до вимог Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 25 квітня 2002 № 74/194, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 травня 2002 за № 436/6724, самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини). При цьому протягом трьох робочих днів податковий орган складає та надсилає такому платнику податків у порядку, аналогічному Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженому наказом ДПА України від 21 червня 2001 року № 253, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 липня 2001 за № 567/5758 (із змінами та доповненнями), повідомлення, в якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, за формою згідно з додатком 1.

Враховуючи те, що платник податків не сплачував пеню разом зі сплатою податкового боргу та не визначав її окремо у платіжному дорученні, а також те, що судом встановлено, що позивач не сплачував податковий борг та пеню минулих періодів, складання та надсилання позивачу повідомлення, у відповідності до пункту 3.7. Інструкції № 290, про суми розподілу сплачених коштів є також безпідставним, оскільки в платіжному дорученні позивача, що містяться в матеріалах справи, чітко вказане призначення платежу.

З огляду на зазначене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп. підлягають відшкодуванню за рахунок Державного бюджету.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Наказом Державної податкової адміністрації України від 31.12.2008 № 827 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України», Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. №22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за №377/8976,

ст.ст. 7 12, 69-72, 94, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Харцизьку щодо зарахування сум сплачених поточних податкових зобов`язань за платіжними дорученнями № 309 від 02.11.2010р., № 639 від 10.12.2010р., № 841 від 31.12.2010р. у погашення податкового боргу минулих періодів без врахування призначення платежу, зазначеного у платіжних дорученнях № 309 від 02.11.2010р., № 639 від 10.12.2010р., № 841 від 31.12.2010р.

Зобовязати Державну податкову інспекцію у м. Харцизьку внести зміни до облікової картки ДП «Шахтарськантрацит» шляхом відображення погашення податкових зобов`язань відповідно до призначення платежу, зазначеного ДП «Шахтарськантрацит» у платіжних дорученнях № 309 від 02.11.2010р., № 639 від 10.12.2010р., № 841 від 31.12.2010р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Шахтарськантрацит» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3грн. 40коп.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Скарга подається на імя Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 05 квітня 2011 року.

Суддя Наумова К.Г.