Постанова № 15934261, 27.04.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2011 р. справа № 2а-23619/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12-45 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Чекменьова Г.А.

при секретаріТокмаковій Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Славенергопром» до Словянської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання незаконними дій щодо неприйняття звітності з податку на додану вартість за серпень 2010 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Славенергопром» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Словянської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання незаконними дій щодо неприйняття звітності з податку на додану вартість за серпень 2010 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив про те, що він 16.09.2010 року на адресу відповідача по електронній пошті направив декларацію з ПДВ за серпень 2010 року. У той же день на адресу позивача був надісланий лист відповідача про те, що подана декларація не визнана як податкова звітність. 20.09.2010р. позивач подав декларацію за серпень 2010р. в електронному варіанті, якій було присвоєно реєстраційний номер №9003976254. 22.09.2010 р. на адресу позивача був повторно надісланий лист відповідача про те, що подана декларація не визнана як податкова звітність. Позивач вважає що в діях працівників ОДПІ вбачається порушення чинного законодавства України, оскільки жодним нормативним актом не передбачено можливості неприйнятті податкової звітності безпідставно, також зазначив, що при прийнятті податкового повідомлення - рішення відповідач діяв поза межами своїх повноважень. Просив визнати незаконними дії субєкта владних повноважень по визнанню неподаною податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробнича фірма “СЛАВЕНЕРГОПРОМ” м. Словянськ з податку на додану вартість за звітний період серпень 2010 року; зобовязати Словянську обєднану державну податкову інспекцію визнати (прийняти) податкову звітність Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробнича фірма “СЛАВЕНЕРГОПРОМ” м. Словянськ з податку на додану вартість за звітний період серпень 2010 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов з підстав, викладених в позовній заяві.

Представники відповідачів у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, надали письмові заперечення проти позову, просили відмовити у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 23.11.2010р. провадження по справі зупинялося до розгляду Донецьким окружним адміністративним судом справи № 2а-23084/10/0570 між тими ж сторонами.

У судове засідання 27.04.2011 р. представники сторін не зявилися, направили до суду заяви про розгляд справи зі їх відсутністю.

Заслухавши в судовому засіданні представників сторін, розглянувши та перевіривши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробнича фірма “СЛАВЕНЕРГОПРОМ” м. Словянськ згідно свідоцтву про державну реєстрацію юридичної особи та довідки з ЄДРПОУ є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Словянської міської ради Донецької області 25.12.2009 року за № 1920, код ЄДРПОУ 36806965, з 28.12.2009 року за № 9831 знаходиться на податковому обліку Словянської обєднаної державної податкової інспекції (а.с.13-15).

16.09.2010 року позивач на адресу відповідача електронною поштою направив декларацію з ПДВ за серпень 2010 року. 16.09.2010 року на адресу позивача був надісланий лист відповідача (а.с.8-9) про те, що подана декларація не визнана як податкова звітність.

20.09.2010р. позивач подав декларацію за серпень 2010р. в електронному варіанті, якій було присвоєно реєстраційний номер №9003976254. 22.09.2010 р. на адресу позивача був повторно надісланий лист відповідача про те, що подана декларація не визнана як податкова звітність (а.с.11-12) з посиланням на порушення п. 4.5 п. 4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України повязане з тим, що подана звітність не підписана відповідними посадовими особами, а саме, особою, на яку покладено функції головного бухгалтера.

Суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання незаконними дій субєкта владних повноважень по невизнанню податкової звітності ТОВ ВФ “СЛАВЕНЕРГОПРОМ” з податку на додану вартість за звітний період серпень 2010 року, підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4.5 наказу ДПА України від 31.12.2008р. № 827 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, якщо податкова звітність, надана органу ДПС платником податків, заповнена всупереч правилам, визначеним у затвердженому порядку її заповнення, то вона може бути не визнана органом ДПС як податкова звітність. Підставою для невизнання податкової звітності є: відсутність підпису відповідних посадових осіб (факсиміле не дозволяється); відсутність скріплення печаткою підписів платника податків; відсутність обов'язкових реквізитів податкового документа; відсутність обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності; неможливість прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті); наявність порваних аркушів, підчищень, помарок, виправлень, дописок і закреслювань; подання ксерокопії звітних документів; порушення загальних вимог оформлення документів податкової звітності.

У таких випадках працівники підрозділів ведення та захисту податкової звітності повинні в усній формі попередити платника податків про виявлені недоліки і наслідки прийняття органами ДПС такої податкової звітності і запропонувати надати нову, оформлену належним чином.

Якщо платник податків наполягає на прийнятті звітності, то звітність приймається, реєструється та разом зі службовою запискою передається до галузевого підрозділу для подальшого зберігання у звітній частині особової справи платника податків. На примірнику, що залишається у платника податків, проставляється штамп “ОТРИМАНО”, попереджено про можливість невизнання.

Структурним підрозділом ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності, у триденний термін від дня отримання звітності (але не пізніше наступного дня від граничного строку подання), надсилається платнику податків повідомлення про невизнання ОДПС податкової звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття та пропозицією надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином (пп. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ).

У Базі даних адресата звітності ця податкова звітність тільки реєструється (без внесення показників) та отримує статус "Не визнано як податкова декларація" із обов'язковим зазначенням підстав невизнання, а в коментарях проставляється реєстраційний номер повідомлення ОДПС (про невизнання податкової звітності як податкової декларації) та дата його відправки.

Відповідно до п. 3.4 Наказу ДПА № 166 від 30.05.1997 року “Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання” платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п.п.4.1.2. п.4.1. ст.4 Закону України № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. (надалі Закон № 2181-ІІІ), який діяв на час виникнення спірних правовідносин, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.

Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.

Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 цього Закону.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Відповідно до п. 5.1. Закону № 2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону, платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Порядок заповнення та подання декларації з податку на додану вартість затверджений наказом ДПА України від 15.06.2005 року за № 213.

Виходячи із змістуч. 5 пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ, у самому Законі прямо передбачено, за яких обставин податковий орган може не визнати декларацію, а отже, ці обставини і слід вважати підставами неприйняття декларації, які мають зазначатись податковим органом у письмових пропозиціях про подання нової декларації.

По справі встановлено, що єдиною підставою для неприйняття відповідачем декларації в якості податкової звітності є відсутність у декларації підпису посадової особи, на яку покладено функції головного бухгалтера. Проте, такий висновок відповідача не відповідає обставинам справи. Згідно реєстраційній заяві платника податку на додану вартість (а.с.51-52) керівником позивача зазначений Карюк Дмитро Григорович. Ця ж особа зазначена в якості головного бухгалтера позивача. Подані позивачем декларації з податку на додану вартість за серпень 2010р. (а.с.48-50) містять підпис керівника Карюк Д.Г., підпис головного бухгалтера відсутній. Отже, враховуючи, що реєстраційна заява платника не містить відомостей про іншу особу, як головного бухгалтера, суд вважає, що підпису Карюк Д.Г., який є керівником, так і особою, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку, у декларації достатньо для прийняття її в якості податкової звітності.

До того ж суд не приймає посилання відповідача на порушення позивачем Наказу ДПА України від 27.01.2010 року, оскільки вказані Методичні рекомендації щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, насамперед затверджені з метою впровадження у державних податкових органах єдиної методології централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, у тому числі засобами телекомунікаційного зв'язку. Відтак вказаний Наказ ДПА України від є внутрішньо організаційним для податкових органів та не може впливати на правову поведінку платників податку.

Виходячи із аналізу вищевказаних норм, суд приходить до висновку, що невизнання відповідачем податкової звітності позивача, у вигляді спірної декларації, як податкової звітності, - є протиправним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

За наведених обставин підлягають задоволенню також заявлені позовні вимоги про зобовязання Словянської обєднаної державної податкової інспекції визнати (прийняти) податкову звітність ТОВ ВФ “СЛАВЕНЕРГОПРОМ” з податку на додану вартість за звітний період серпень 2010 року.

Згідно ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби зокрема є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених.

Законом України № 2181-ІІІ передбачена відповідальність за несвоєчасне подання податником податків податкової звітності у строки, визначені законодавством, зокрема п.п. 17.1.1 встановлено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. Таким чином дії відповідача можуть призвести до таких негативних наслідків як, наприклад, втрату права на податковий кредит, необґрунтоване визначення податкових зобовязань у вигляді штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасне подання податкової звітності та інше, що свідчить про порушення прав позивача.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до п.3 ч.1 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування”, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Відповідач, не приймаючи в даному випадку податкову звітність, фактично не тільки порушує права позивача, а й на думку суду, порушує інтереси держави, нівелюючи при цьому забезпечення та виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та обовязків.

Отже для повного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобовязати відповідача визнати (прийняти) податкову звітність Товариства з обмеженою відповідальністю ВФ “СЛАВЕНЕРГОПРОМ” з податку на додану вартість за звітний період серпень 2010 року.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «СЛАВЕНЕРГОПРОМ» до Словянської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання незаконними дій щодо неприйняття звітності з податку на додану вартість за серпень 2010 року - задовольнити.

Визнати незаконними дії субєкта владних повноважень Словянської обєднаної державної податкової інспекції по визнанню неподаною податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробнича фірма “СЛАВЕНЕРГОПРОМ” м. Словянськ з податку на додану вартість за звітний період серпень 2010 року.

Зобовязати Словянську обєднану державну податкову інспекцію визнати (прийняти) податкову звітність Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробнича фірма “СЛАВЕНЕРГОПРОМ” м. Словянськ з податку на додану вартість за звітний період серпень 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробнича фірма “СЛАВЕНЕРГОПРОМ” м. Словянськ (код ЄДРПОУ 36806965) судовий збір в розмірі 3 (три) грн. 40 грн.

Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 27 квітня 2011 року. Постанова у повному обсязі виготовлена 04 травня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.