Постанова № 15934015, 28.04.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/5150/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ушенка С. В.

при секретарі          Кутафіній К.Ю.,

за участю

представника позивача                                                   ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача                                         ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля» до Управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області про визнання недійсним та скасування рішення від 22.03.2011р. № 35/10 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (не перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Добропіллявугілля» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області про визнання недійсним та скасування рішення від 22.03.2011р. № 35/10 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (не перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 22.03.2011р. Відокремлений підрозділ «Управління «Учтранспроект» Державного підприємства «Добропіллявугілля» отримав рішення УПФУ в м.Добропілля Донецької області № 35/10 від 22.03.2011р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (не перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до Відокремленого підрозділу «Управління «Учтранспроект» Державного підприємства «Добропіллявугілля» застосовано фінансові санкції в розмірі 561,70 грн. та нарахована пеня у розмірі 5,61 грн. Зазначене рішення вважає таким, що не відповідає вимогам законодавства, оскільки 07.02.2011р. платіжним дорученням № 16 позивачем помилково перерахована вся сума єдиного внеску на загальнообов”язкове державне соціальне страхування в розмірі 78196,02 грн. на р/р № 37192031000523 код рахунку (031).

Порядком зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або поверненню помилково сплачених коштів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 27.09.2010 р., встановлено, що помилково сплачені суми єдиного внеску та/або фінансових санкцій на неналежний рахунок органу Пенсійного фонду, перераховуються шляхом оформлення органом Пенсійного фонду розрахункового документа по перерахуванню коштів на відповідний рахунок органу Пенсійного фонду за заявою платника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження такої заяви.

Заявою № 55 від 16.02.2011р., яка була отримана відповідачем у той же день, позивач просив перерозподілити нараховану і сплачену суму єдиного внеску на рахунки: р/р № 37192031000523 (031) – 72578,99 грн., р/р №37195072000523 (072) – 4293,59 грн., р/р № 37194073000523 (073) – 1323,44 грн.

Згідно ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Позивач із заявою про перерозподіл помилково перерахованого єдиного внеску звернувся до відповідача 16.02.2011р., у зв”язку з чим відповідач не пізніше наступного дня, тобто 17.02.2011 р., повинен був перерахувати кошти на вказані у заяві рахунки. Вважає, що ВП «Управління «Учтранспроект» Державного підприємства «Добропіллявугілля» перерахував єдиний внесок 17.02.2011р., а не 22.02.2011р., тобто своєчасно.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі та не заперечував проти їх задоволення. Зазначив, що спірне рішення було винесено відповідачем з порушенням п. 6 Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або поверненню помилково сплачених коштів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 27.09.2010р.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст. 156 КАС України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.

Згідно вимог ст. 112 КАС України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову та приймає постанову про задоволення адміністративного позову, виходячи при цьому з наступного.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши всі обставини справи та перевіривши їх наявними в ній доказами в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державне підприємство «Добропіллявугілля» (ідентифікаційний код 32186934; 85000, Донецька область, Добропільський район, м. Добропілля, пр. Шевченка, 2) 11.03.2003р. зареєстровано Виконавчим комітетом Добропільської міської ради Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи. Згідно довідки Головного управління статистики у Донецькій області ДП «Добропіллявугілля» включено до ЄДРПОУ.

До структури ДП «Добропіллявугілля» входить відокремлений підрозділ «Управління «Учтранспроект» (ідентифікаційний код 36699993; 85000, м. Добропілля, пр. Шевченка, 2), який взятий на облік в УПФУ в м.Добропілля Донецької області та з 01.01.2011р. є платником єдиного внеску.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 48 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов’язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається, зокрема, за підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Таким чином, позивачем за даним позовом є саме ДП «Добропіллявугілля», яке є юридичною особою.

Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області, є суб’єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах з 01.01.2011р. здійснює повноваження, покладені на нього Законами України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Положенням про Пенсійний фонд України, з наступними змінами та доповненнями.

Згідно Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

          Управління Пенсійного фонду України у м. Добропілля Донецької області діє на підставі Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі – Закон № 2464), платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

          Згідно з пунктом 3 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464, з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

          Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 передбачено, що платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

          Приписами ч. 1 ст. 8 Закону № 2464 встановлено, що розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Частиною 2 статті 9 Закону № 2464 передбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 07.02.2011р. платіжним дорученням № 16 перерахував всю суму єдиного внеску за другу половину січня 2011 року в розмірі 78196,02 грн. на р/р № 37192031000523. Заявою № 55 від 16.02.2011р., яка була отримана відповідачем у той же день, позивач просив відповідача перерозподілити нарахований і сплачений єдиний внесок наступним чином: на р/р № 37192031000523 (031) – 72578,99 грн., на р/р №37195072000523 (072) – 4293,59 грн., на р/р № 37194073000523 (073) – 1323,44 грн.

Порядок зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів затверджений постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 27.09.2010р. Пунктом 9 зазначеного Порядку встановлено, що помилково сплачені суми єдиного внеску та/або фінансових санкцій на неналежний рахунок органу Пенсійного фонду, перераховуються шляхом оформлення органом Пенсійного фонду розрахункового документа по перерахуванню коштів на відповідний рахунок органу Пенсійного фонду за заявою платника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження такої заяви.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем в порушення п. 9 Порядку за заявою позивача від 16.02.2011р. помилково сплачені ним суми єдиного внеску за другу половину січня 2011 року на неналежний рахунок органу Пенсійного фонду не були перераховані 17.02.2011р. шляхом оформлення розрахункового документа по перерахуванню коштів на відповідний рахунок органу Пенсійного фонду.

У відповідності до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску штраф у розмірі 10% своєчасно не сплачених сум. Одночасно за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску нараховується пеня в розмірі 0,1 % зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Судом встановлено, що відповідачем за несплату (не перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування були застосовані до ВП «Управління «Учтранспроект» ДП «Добропіллявугілля» фінансові санкції та нарахована пеня за період часу з 21.02.2011р. по 21.03.2011р., тобто за січень 2011 року, на підставі Рішення № 35/10 від 22.03.2011р. (штраф – 561,70 грн., пеня – 5,61 грн.).

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки відповідачем не виконані обов”язки, покладені на нього п. 9 Порядку № 21-1 від 27.09.2010р., то спірне рішення ним прийнято неправомірно, оскільки при виконанні зазначеної правової норми єдиний внесок за другу половину січня 2011 року, сплачений позивачем, повинен бути зарахований на відповідні розрахункові рахунки 17.02.2011р., а не 21.03.2011р., як вважає відповідач.

Оскільки ВП «Управління «Учтранспроект» ДП «Добропіллявугілля» у встановлений Законом № 2464 строк сплатило єдиний внесок за січень 2011 року до Пенсійного фонду, на думку суду у відповідача були відсутні правові підстави для застосування до нього фінансових санкцій в розмірі 561,70 грн. та нарахування пені в розмірі 5,61 грн. шляхом прийняття спірного рішення.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Кодексу суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядну, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем доведені обставини, на яких грунтуються його позовні вимоги, оскільки відповідач при прийнятті Рішення від 22.03.2011р. № 35/10 діяв не на підставі, не в межах повноважень, та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позов Державного підприємства «Добропіллявугілля» до Управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області про визнання недійсним та скасування рішення від 22.03.2011р. № 35/10 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (не перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 94 КАС України, з Державного бюджету України суд стягує на користь позивача понесені ним документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 9, 8-11, 14, 17, 18, 69-71, 86, 94, 122, 158–163, 185-186, 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов Державного підприємства «Добропіллявугілля» до Управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області про визнання недійсним та скасування рішення від 22.03.2011р. № 35/10 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (не перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску – задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним та скасувати Рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області № 35/10 від 22.03.2011р. про застосування до Відокремленого підрозділу «Управління «Учтранспроект» Державного підприємства «Добропіллявугілля» штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (не перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Добропіллявугілля» судові витрати у вигляді державного мита в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Повний текст постанови виготовлено і підписано 29.04.2011р., її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 28.04.2011р. в присутності представників сторін та приєднано до матеріалів адміністративної справи.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя                                                                       Ушенко С. В.