Постанова № 15933837, 05.05.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/5969/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13:53

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Чучко В.М.

при секретарі          Болхова А.В.

Донецькій окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучко В.М. при секретарі Болховій А.В., за участю представників: позивача ОСОБА_1 (довіреність від 12.04.2010 року № 11), відповідача – ОСОБА_2 (довіреність від 08.11.2010 року № 16526/10/10-015), ОСОБА_3 (довіреність від 10.01.2011 року № 119/10/24-013), розглянувши у судовому засіданні позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Донстрой ЛТД» до Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним акту від 29.10.2010 року № 265/24 опису активів, на які поширюється право податкової застави та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донстрой ЛТД» (надалі – ТОВ «Донстрой ЛТД», позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції (далі – Горлівської ОДПІ, відповідач) про визнання нечинним акту від 29.10.2010 року № 265/24 опису активів, на які поширюється право податкової застави та зобов’язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у якості предмету податкової застави за актами опису від 18.08.2010 року № 164/24 та від 29.10.2010 року № 265/24 відповідачем прийнято майно позивача на суму, що в 11,5 разів перевищує суму податкового боргу, а тому ці дії не відповідають положенням законодавства стосовно необхідності дотримання співрозмірності між податковим боргом та вартістю активів, що виступили податковою заставою. До того ж, нерухоме майно за актом опису від 29.10.2010 року № 265/24 не може виступати предметом податкової застави, оскільки не відповідає приписам Законів України «Про іпотеку» (яким регулюється застава нерухомого майна) та «Про заставу» в частині необхідності реєстрації такої нерухомості як окремого, виділеного в натурі об’єкта права власності. З урахуванням наведеного позивач у судовому порядку просить визнати нечинним акт Горлівської ОДПІ від 29.10.2010 року № 265/24 на загальну суму 249896,41 грн., зобов’язати відповідача вчинити дії відносно припинення обтяження і скасування реєстрації права податкової застави у державному реєстрі обтяжень рухомого майна згідно акту опису від 29.10.2010 року № 265/24 на загальну суму 249896,41 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, надали заперечення від 22.04.2011 року в яких зокрема зазначили, що активи позивача, прийняті у податкову заставу за актом опису від 18.08.2010 року № 164/24, є предметом іпотеки за кредитними договорами, укладеними з банком, а тому у розумінні податкового законодавства не можуть виступати джерелом погашення податкового боргу. З урахуванням наведених обставин, відповідачем додатково прийнято у податкову заставу рухоме та нерухоме майно за актом опису від 29.10.2010 року № 265/24. Таким чином відповідач вважає, що позовні вимоги позивача по визнанню нечинним акту опису активів від 29.10.2010 року № 265/24 на суму 249896,41 грн. є необґрунтованими, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донстрой ЛТД» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Горлівської міської ради 18 вересня 2003 року № 1256120 0000 000338, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 298398, ідентифікаційний код 32644558, місцезнаходження: 84617, Донецька область, м. Горлівка, вул. Першотравнева, буд. 46.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач має податкову заборгованість перед бюджетом, яка станом на 28.04.2011 року згідно обліковим карткам ТОВ «Донстрой ЛТД» складає: з платежу «Орендна плата з юридичних осіб» в сумі 190637,46 грн. (а.с. 48) та платежу «Податок на прибуток підприємств» в сумі 99840,00 грн. (а.с. 49). Наведені обставини не спростовувалися у ході судового розгляду справи представником позивача.

З огляду на зазначені облікові картки ТОВ «Донстрой ЛТД» вбачається, що позивач має безперервну податкову заборгованість. З метою погашення податкової заборгованості Горлівькою ОДПІ приймались заходи передбачені чинними на час виникнення порушення Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – Закон України № 2181-ІІІ), а саме за юридичною адресою боржника направлялись перша а друга податкові вимоги, відповідно - від 16.08.2010 року № 1/129 на загальну суму 30865,94 грн. та від 15.09.2010 року № 2/156 на загальну суму 48027,20 грн. (а.с. 10-11).

Судом встановлено, що у зв’язку з тим, що вказані заходи не призвели до погашення заборгованості, відповідачем у відповідності до вимог Закону України № 2181-ІІІ складений акт опису активів, на які поширюється право податкової застави від 18.08.2010 року № 164/24, до складу якого включено складське приміщення за адресою: вул. Першотравнева, 46/1, площею 2203,9 кв.м. балансовою вартістю 1540235,40 грн. (а..с. 12), та рішенням від 18.10.2010 року № 14/24/32644558 вирішено здійснити стягнення коштів та продаж активів, що перебувають у власності ТОВ «Донстрой ЛТД» на загальну суму 151066,73 грн. ( у т.ч. – податок на прибуток приватних підприємств – 66753,88 грн., орендна плата з юридичних осіб – 84312,85 грн.) (а.с. 13).

Як зазначили у судовому засіданні представники відповідача, у зв’язку із надходженням інформації відносно того, що активи позивача за актом опису від 18.08.2010 року № 164/24 є предметом іпотеки за раніше укладеними з банком договорами іпотеки, відповідачем складено другий акт опису активів, на які поширюється право податкової застави від 29.10.2010 року № 265/24, до складу якого включено рухоме майно позивача, а саме: виробничі потужності (станок, бетономішалка, ін.) та нерухоме майно, а саме: 49/100 частини адміністративної будівлі А-ІІ, що розташована за адресою – м. Горлівка, пров. Дитячий, б.5А. Загальна балансова вартість всього майна згідно цьому акту опису складає 249896,41 грн. (а.с. 14).

На підставі наведених актів опису, майно ТОВ «Донстрой ЛТД», що включено до податкової застави, зареєстроване у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, про що свідчать витяги з Державного реєстру обтяжень майна від 24.09.2010 року за № 28601313 та 21.04.2011 року за № 31158447.

У судовому засіданні представник позивач зазначив, що Горлівська ОДПІ не мала підстав на включення до складу акту опису активів, на які поширюється право податкової застави від 29.10.2010 року № 265/24 (далі – акт опису активів від 29.10.2010 року № 265/24) нерухомого майна (49/100 частини адміністративної будівлі балансовою вартістю 237246,24 грн.) з наступних підстав. У відповідності до ст. ст. 4, 6 Закону України від 02.10.1992 року № 2654-ХІІ «Про заставу» майно, що перебуває в спільній частковій власності (частки, паї), може бути самостійним предметом застави за умови виділення його в натурі. Таким чином, зазначений об’єкт нерухомості (49/100 частини адміністративної будівлі), який належить позивачу на праві спільної часткової власності, без виділення його в натурі, не може бути предметом податкової застави. Додатково представник позивача зазначив, що предмет податкової застави за двома зазначеними вище актами опису в 11,5 рази перевищує суму наявної податкової заборгованості. Так, у податковій заставі перебуває майно ТОВ «Донстрой ЛТД» на загальну суму 1790131,00 грн. (1540235,40 грн. + 249896,41 грн.), а податковий борг з податку на прибуток та орендної плати з юридичних осіб у зрівнянні з другою податковою вимогою від 15.09.2010 року № 2/156 складає 48027,20 грн.

Представник відповідача у судових засіданнях не заперечував проти наявності у ТОВ «Донтстрой ЛТД» заборгованості за вказаними платежами до бюджету, та не ставив під сумнів правомірність та обґрунтованість прийнятих Горлівською ОДПІ заходів на погашення такої заборгованості, за виключенням податкової застави активів згідно акту опису від 29.10.2010 року № 265/24.

1. Щодо позовної вимоги в частині скасування акту Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції від 29.10.2010 року № 265/24-013 опису активів, на які поширюється право податкової застави.

За п. 14.1.155 ст. 14 Податкового кодексу України (далі за текстом – ПК України) податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. (п.п. 88.1 – 88.2 ст. 88 ПК України).

Право податкової застави, відповідно до п.п. 89.1 ст. 89 ПК України виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку, та несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

У відповідності до п.п. 89.3 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Форма такого акту та інші організаційні питання оформлення податкової застави встановлені Порядком застосування податкової застави органами державної податкової служби, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 року № 1043 (зареєстрований Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за № 1438/18733).

При цьому, акт опису активів, на які поширюється право податкової застави, на думку суду, є зовнішнім (письмовим) вираженням податкової застави, а тому є рішенням суб’єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки має вплив на обсяг прав та обов’язків платника податків, так як з моменту виникнення податкової застави та складення відповідного акту платник податків втрачає право вільного здійснення права власності цим майном (в частині його відчудження, п. 89.5 ст. 89 ПК України).

Згідно ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Правовідносини, що пов'язані із заставою нерухомості (іпотекою), в тому числі в частині визначення предмету іпотеки, пріоритету іпотеки та інших питань, безпосередньо врегульовані Законом України «Про іпотеку». При цьому, ПК України не містить правових норм, що регулювали б такого роду питання.

До предмету регулювання Закону України «Про іпотеку», на думку суду, відносяться також і правовідносини з податкової застави нерухомості, оскільки відповідно до ст. 3 наведеного Закону його норми розповсюджуються в тому числі і на іпотеку, що виникає в силу закону, за даних обставин - Податкового кодексу України (п. 88.2 ст. 88). До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

В силу ст. 1 Закону України «Про іпотеку»: нерухоме майно (нерухомість) - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці і невід'ємно пов'язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про іпотеку» предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов:

1) нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація;

2) нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення;

3) нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

Виходячи із довідки Комунального підприємства «Горлівське міське бюро технічної інвентаризації» від 20.10.2010 року № 2926, право власності на будинок А-ІІ за адресою: провулок Дитячий, 5а в м. Горлівка Донецької області належить на праві власності позивачеві (49/100), та іншій юридичній особі (51/100).

Тобто, фактично позивачеві належить частина у праві спільної часткової власності на вказане нерухоме майно (49/100), і ця частина не зареєстрована у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності.

Наведений довід підтверджується положеннями ст.ст. 355, 356 Цивільного кодексу України, згідно яким власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

З урахуванням наведеного, 49/100 частини адміністративної будівлі А-ІІ за адресою: провулок Дитячий, 5а в м. Горлівка Донецької області, не може виступати предметом податкової застави, оскільки дане майно не відповідає ознакам предмету іпотеки, визначеним ст. 5 Закону України «Про іпотеку», з огляду на відсутність її (49/100 частини) реєстрації як окремого, виділеного у натурі об'єкта права власності.

Отже, дії відповідача із включення даного майна до акту від 29.10.2010 року № 265/24-013 опису активів, на які поширюється право податкової застави, є протиправними, а тому спірний акт у цій частині підлягає скасуванню.

Разом з тим, судом не приймаються посилання позивача на приписи Закону України «Про заставу», оскільки до предмету регулювання даного Закону не відносяться правовідносини із застави нерухомого майна.

Судом також не приймаються доводи позивача відносно неправомірності дій відповідача із приводу недотримання останнім співрозмірності між податковим боргом та вартістю активів, що виступили предметом податкової застави (як зазначив позивач у позові – вартість предмету податкової застави в 11,5 разів перевищує розмір податкового боргу) з посиланням на рішення конституційного суду України від 24.03.2005 року № 2-рп/2005 (справа про податкову заставу), з огляду на таке.

Виходячи з правової позиції Конституційного суду України, відображеній у рішенні від 24.03.2005 року № 2-рп/2005 (справа про податкову заставу), розмір податкової застави виходячи із загальних принципів права повинен відповідати сумі податкового зобов'язання, що забезпечувало б конституційну вимогу справедливості та розмірності. Розмірність як елемент принципу справедливості передбачає встановлення публічно-правового обмеження розпорядження активами платника податків за несплату чи несвоєчасну сплату податкового зобов'язання та диференціювання такого обмеження залежно від розміру несплати платником податкового боргу.

Предмет податкової застави за актом від 18.08.2010 року № 164/24 (складське приміщення по вул. Першотравневій, 46/1 у м. Горлівці Донецької області, вартістю 1540235,00 грн.) знаходиться в іпотеці філії «Центрально-міське відділення Промінвестбанку у м. Горлівці Донецької області» (що підтверджено представниками сторін у ході судового розгляду справи та витягом з Єдиного реєстру заборон відчудження об’єктів нерухомого майна» - запис 1 за № 4988141, у якому міститься посилання на укладені договори іпотеки).

При цьому, у відповідності до п. 87.2 – 87.3 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. Не може бути використане як джерела погашення податкового боргу платника податків його майно, надане у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави (п.п. 87.3.1 п. 87.3 ст. 87 ПК України).

Отже, фактично за таких обставин відповідачем не може бути використане як джерело погашення податкового боргу майно, що знаходиться в податковій заставі згідно акту від 18.08.2010 року № 164/24, вартістю 1540235,40 грн. (до моменту припинення застави у банку), а тому за даних обставин не вбачається перевищення балансової вартості активів, що знаходяться в податковій заставі у відповідача, над сумою податкового боргу позивача і, відповідно, протиправності дій з боку відповідача із цього приводу.

З урахуванням наведених доводів та доказів суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача із приводу включення до опису активів, на які поширюється право податкової застави (акт від 29.10.2010 року № 265/24-013), 49/100 частини адміністративної будівлі А-ІІ, балансовою вартістю 237246,24 (двісті тридцять сім тисяч двісті сорок шість, 24) грн., за адресою: провулок Дитячий, 5а в м. Горлівка Донецької області.

Разом з тим, за даних обставин відсутні правові підстави для скасування спірного акту у повному обсязі, оскільки у ході судового розгляду справи судом не встановлено фактів незаконності дій відповідача із приводу включення до цього акту іншого майна позивача.

2. Відносно позовних вимог з приводу зобов’язання Горлівської ОДПІ вчинити дії з припинення обтяження і скасування реєстрації права податкової застави у Державному реєстрі обтяжень рухового майна згідно акту опису від 29.10.2010 року № 265/24-013.

Приймаючи до уваги, що в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (запис 2 за № 10180076) не міститься визначення предмету податкової застави, зокрема, в розрізі виду майна, а міститься тільки посилання на акт опису від 29.10.2010 року № 265/24-013, з урахуванням задоволення позовної вимоги в частині скасування вказаного акту опису активів в частині включення до опису 49/100 частини адміністративної будівлі А-ІІ за адресою: провулок Дитячий, 5а в м. Горлівка Донецької області, вимога щодо зобов’язання відповідача вчинити дії із припинення обтяження задоволенню не підлягає, оскільки за даних обставин для захисту прав позивача не потребується будь-яких внесень до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 р. № ETS N 009 кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів.

Нормами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав, а отже позов підлягає частковому задоволенню (в частині скасування акту від 29.10.2010 року № 265/24-013 опису активів, на які поширюється право податкової застави, в частині включення до опису активів, на які поширюється право податкової застави, 49/100 частини адміністративної будівлі А-ІІ, за адресою: провулок Дитячий, 5а в м. Горлівка Донецької області).

Оскільки адміністративний позов задоволено частково суд, у порядку ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, присуджує судові витрати, здійснені позивачем, відповідно до задоволених вимог. Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню з Державного бюджету України судові витрати (судовий збір) у розмірі 1,70 (одна грн., 70 коп.).

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Донстрой ЛТД» до Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним акту від 29.10.2010 року № 265/24 опису активів, на які поширюється право податкової застави та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Скасувати акт Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції від 29.10.2010 року № 265/24-013 опису активів, на які поширюється право податкової застави, в частині включення до опису активів, на які поширюється право податкової застави, 49/100 частини адміністративної будівлі А-ІІ, балансовою вартістю 237246,24 (двісті тридцять сім тисяч двісті сорок шість, 24) грн., за адресою: провулок Дитячий, 5а в м. Горлівка Донецької області.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (розрахунковий рахунок 31112095700005 – Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ – 34687090, МФО – 834016, Банк – Головне управління Казначейства України у Донецькій області) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Донстрой ЛТД» (84617, Донецька область, м. Горлівка, вул. Першотравнева, 46; ЄДРПОУ 32644558; Інд.ПН 326445505715) 1,70 грн. (одну грн. 70 коп.) судових витрат.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено в присутності представників сторін 05.05.2011 року. Повний текст постанови виготовлений 10.05.2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя                                                                       Чучко В.М.