Постанова № 15933637, 27.04.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/4801/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 50 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Абдукадирової К.Е.

при секретаріОкрибелашвілі В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Горлівської обєднаної державної податкової інспекції

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Висла», м. Горлівка

про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Висла»

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за дов. від 6 серпня 2010 року

від відповідача: не зявився

ВСТАНОВИВ:

Горлівською обєднаною державною податковою інспекцією заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Висла» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Висла».

Позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути кошти з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Висла» в сумі 5420,56 грн.

Правовою підставою стягнення коштів з банківських рахунків представник позивача під час розгляду справи вважає норми ст. 67 Конституції України, Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509- ХІІ, ст.ст. 54, 57, 88, 89, 95 Податкового кодексу України.

Відповідач у судове засідання не зявився. Відповідно до ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що юридична особа повідомлена про час та місце слухання справи, якщо судова повістка доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Оскільки повістка направлена відповідачу рекомендованим листом за адресою реєстрації, але була повернута на адресу суду з відміткою пошти, що «за зазначеною адресою не проживає», суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Висла» належним чином про час і місце розгляду справи. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Висла» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Горлівської міської ради 08.08.1997р., включене до ЄДРПОУ за номером 21952035, перебуває на податковому обліку у Горлівській обєднаній державній податковій інспекції (Центрально-міському відділенні) з 31.01.1994р. (арк. справи 12 14).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п.п. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків прямо передбачено законом.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, порядок оскарження дій органів стягнення визначені Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв до 01.01.2011р. та главою 9 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011р. Згідно змісту зазначених нормативно-правових актів, стягненню з платника податків підлягає наявна в платника сума податкового боргу.

З огляду на те, що податковий борг відповідача виник до набрання чинності Податковим кодексом України, факт наявності податкового боргу у відповідача суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, розрахунку (надалі - податкової декларації), вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 наведеного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідачем до податкового органу були подані податкові декларація з податку на додану вартість: № 9003249550 від 12.08.2010р., якою самостійно визначено податкове зобовязання з ПДВ в сумі 391,00 грн., № 9003604957 від 01.09.2010р., якою самостійно визначено податкове зобовязання з ПДВ в сумі 23,00 грн. (арк. справи 17 20).

Внаслідок несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобовязання за наведеними податковими деклараціями утворилася заборгованість з ПДВ у розмірі 252,09 грн., яка підтверджується зворотнім боком облікової картки (арк. справи 57).

Відповідачем до податкового органу був поданий розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів № 5098 від 25.02.2010р., яким самостійно визначено податкове зобовязання з податку з власників транспортних засобів в сумі 4003,00 грн. (арк. справи 23).

Внаслідок несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобовязання за наведеним розрахунком утворилася заборгованість з податку з власників транспортних засобів у розмірі 2001,50 грн., яка підтверджується зворотнім боком облікової картки (арк. справи 58).

Відповідачем до податкового органу була подана податкова декларація з податку на прибуток: № 31792 від 09.08.2010р., якою самостійно визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 3151,00 грн. (арк. справи 54).

Податкові зобовязання в сумі 3133,43 грн. за наведеною декларацією були розстрочені відповідачем за заявою позивача рішенням керівника Горлівської ОДПІ № 80/24/21952035 від 19.08.2010р. (арк. справи 41) на підставі договору про розстрочення податкових зобовязань від 19.08.2010р. № 80/24/21952035, укладеному між відповідачем та Горлівською ОДПІ (арк. справи 42, 43) шляхом сплати 15.09.2010р. 1566,72 грн., 15.10.2010р. 1566,71 грн.

Внаслідок несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобовязання за наведеною податковою декларацією та в результаті невиконання умов щодо розстрочення податкових зобовязань утворилася заборгованість з податку на прибуток у розмірі 3133,43 грн.

Крім того, позивачу згідно із пунктом 16.4 статті 16 Закону «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» нараховані проценти за використання розстроченого платежу в сумі 33,54 грн.

Наявність податкової заборгованості з податку на прибуток підтверджується зворотнім боком облікової картки (арк. справи 55, 56).

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена податковим органом.

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідачу податковим органом була направлена перша податкова вимога від 16.09.2010р. № 1/158, яка отримана відповідачем, про що свідчить підпис на її корінці (арк. справи 25) та друга податкова вимога від 18.10.2010р. № 2/175, яка розміщена відповідачем на дошці податкових оголошень у звязку із неможливістю її вручення, про що складено акт від 19.10.2010р. № 265/24-013 (арк. справи 53).

Згідно з підпунктом 6.2.4. пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-III, який був чинний на момент надіслання вимог, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Горлівської обєднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Висла» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Висла» в сумі 5420,56 грн. задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Висла» в сумі 5420,56 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 27 квітня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 29 квітня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.