Постанова № 15933465, 18.04.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/5026/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Абдукадирової К.Е.

при секретарі          Окрибелашвілі О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Закритого акціонерного товариства «Донагроімпекс», м. Донецьк

до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька,

Головного управління Державного казначейства у Донецькій області,

про стягнення з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Донагроімпекс» 288488,10 грн. бюджетної заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 – за дов. від 11 січня 2011 року

від відповідача 1: ОСОБА_2 – за дов. від 21 лютого 2011 року

від відповідача 2: не з’явився

ВСТАНОВИВ:

Закритим акціонерним товариством «Донагроімпекс» заявлено позов до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька, Головного управління Державного казначейства у Донецькій області, про стягнення з Державного бюджету України 288488,10 грн. бюджетної заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем була здійснена виїзна позапланова перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за період вересень – грудень 2007р. по деклараціях з ПДВ за жовтень, грудень 2007р., за результатами якої було складений акт № 1051/23-712/25333903 від 31.05.2008р. На підставі зазначеного акту було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001812340/0 від 06.06.2008р.

Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення в судовому порядку. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.08.2008р. по справі № 2а-12585/08, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.11.2008р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.01.2011р. позовні вимоги про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення на суму 288488,10 грн. задоволені.

Не зважаючи на це, податковим органом не надано органу державного казначейства висновок щодо відшкодування ПДВ з бюджету. Враховуючи викладене, просить позов задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представники відповідача 1 – Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька, в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували, зазначивши, що позивачем пропущений строк звернення до суду, встановлений ст. 99 КАС України. Відповідно до пп. 15.3.1. п. 15.3. ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-III, заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Така ж норма міститься у п. 102.5. ст. 102 Податкового кодексу України.

Позивач з 2007р. не скористався своїм правом на бюджетне відшкодування заявленої в позові суми ПДВ.

До того ж, в результаті проведеної позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника податку у банку за вересень – грудень 2007р., яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалося за жовтень, грудень 2007р., встановлені порушення пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7, п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, завищено суму ПДВ, заявлену до відшкодування з бюджету на 256616,10 грн. по декларації за жовтень 2005р. та суму ПДВ, заявлену до відшкодування з бюджету на 31872,00 грн. по декларації з ПДВ за березень 2007р., в результаті чого прийнято податкове повідомлення-рішення № 000812340/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ на 289109,10 грн.

Враховуючи викладене, представники відповідача просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача 2 – Головного управління Державного казначейства у Донецькій області, у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі. Думка другого відповідача стосовно заявлених вимог суду не відома, оскільки ним суду заперечення проти позову не надані. За таких обставин, на підставі ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника другого відповідача.

Вислухавши у судовому засіданні представників позивача, відповідача 1, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Закрите акціонерне товариство «Донагроімпекс» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Ворошиловської районної ради м. Донецька, включене до ЄДРПОУ за номером 25333903, перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька.

У період з 14.05.2008р. по 26.05.2008р. відповідачем була здійснена виїзна позапланова перевірка ЗАТ «Донагроімпекс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника податку у банках за вересень – грудень 2007р. по деклараціям з ПДВ за жовтень, грудень 2007р., за результатами якої складено акт перевірки № 1051/23-712/25333903 від 31.05.2008р. (арк. справи 29 – 66). Висновками акту перевірки встановлено порушення п.п. 7.5.1., п.7.5., пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7, п. 1.8., 1.4. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», в наслідок чого завищено суму ПДВ, заявлену до відшкодування з бюджету по декларації з ПДВ за жовтень 2005р. в сумі 256616,10 грн. та по декларації з ПДВ за березень 2007р. в сумі 31872,00 грн.

В акті перевірки податковим органом зазначено про неможливість підтвердження зустрічними перевірками правильність формування податкових зобов’язань з ПДВ інших суб’єктів господарювання по ланцюгу до виробника.

На підставі зазначеного акту прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001812340/0 від 06.06.2008р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 289109,10 грн. (арк. справи 67), яке було частково оскаржено позивачем в судовому порядку – в сумі 288488,10 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.08.2008р. по справі № 2а-12585/08, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.11.2008р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.01.2011р. позовні вимоги про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення на суму 288488,10 грн. задоволені (арк. справи 5 – 17).

Висновок до органу державного казначейства податковим органом не наданий, у зв’язку з чим сума бюджетного відшкодування позивачу не перерахована.

Пунктом 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на момент подання заяви позивачем про бюджетне відшкодування (в редакції від 05.06.2007р.), встановлений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків.

Згідно із п.п. 7.7.1 п. 7.7 вказаної статті, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно із п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Відповідно до п.п. 7.7.5., 7.7.6. п. 7.7 ст. 7 протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Відповідно до абз. 2 п.п. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно із п. 4.3. ст. 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації, Державного казначейства України від 02.07.1997р. № 209/72, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за № 489/5680, на підставі висновків про відшкодування податку на додану вартість органи Державного казначейства України протягом п'яти днів своїми платіжними дорученнями перераховують кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, указаний у висновку чи рішенні суду.

Невиконання зазначених приписів чинного законодавства органом державної податкової служби та органом державного казначейства зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

Твердження відповідача 1 про те, що необхідною умовою бюджетного відшкодування є, відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», підтвердження сплати сум податку на додану вартість до бюджету всіма постачальниками товарів (робіт, послуг) до виробника є помилковим.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 цього Закону платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10 Закону, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону).

Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

В зв'язку з цим, посилання податкового органу на те, що право позивача на відшкодування не підтверджено результатами зустрічних перевірок постачальників до виробника є необґрунтованим, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування у якості обов'язкової умови відшкодування податку на додану вартість.

Крім того, розглядаючи даний спір, суд враховує, що правомірність формування позивачем податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили і мають преюдиціальне значення для вирішення даного спору.

Згідно із ч. 2 ст. 99 КАС України, в редакції, що діяла на момент виникнення права на бюджетне відшкодування, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до пп. 15.3.1. п. 15.3. ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-III (далі – Закон № 2181), заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Отже, в даному випадку застосуванню підлягає саме строк 1095 днів, а не річний строк звернення, встановлений ст. 99 КАС України.

Рішення про відшкодування ПДВ на рахунок в банках по декларації за жовтень 2005р. та за березень 2007р. прийнято позивачем шляхом відображення сум ПДВ у відповідному рядку, що підтверджується перевіркою (арк. справи 66).

Право на отримання бюджетного відшкодування на рахунок у банку по декларації за жовтень 2005р. в сумі 256616,10 грн. виникло у позивача в грудні 2005р., а по декларації за березень 2007р. в сумі 31872,00 грн. – в травні 2007р.

Однак позивач не зміг скористатися своїм правом на стягнення бюджетної заборгованості протягом 1095 днів, встановлених пп. 15.3.1. п. 15.3. ст. 15 Закону № 2181, оскільки сума бюджетного відшкодування була зменшена відповідачем 1 податковим повідомленням-рішенням від 06.06.2008р. № 0001812340/0.

Згідно із ч. 2 пп. 5.2.4. п. 5.2. ст. 5 Закону № 2181 при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Враховуючи норми пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181 та ч.ч. 3, 4 ст. 254 КАС України, строк 1095 днів для звернення до суду з позовом про стягнення суми бюджетного відшкодування обчислюються з моменту набрання законної сили судовим рішенням, в даному випадку – з 05.11.2008р.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не був пропущений строк звернення до суду, оскільки цей строк спливає 05.11.2011р.

Відповідно до п.п. 6.1., 6.2. Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації, Державного казначейства України від 02.07.1997р. № 209/72, який був чинний на момент виникнення права на бюджетне відшкодування, суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначених у розділі 3 цього Порядку термінів, уважаються бюджетною заборгованістю.

Платник податку має право в будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Таким чином, коли податковий орган в установлений законом строк не надає відповідний висновок, або надає його з порушенням встановленого законом терміну органу державного казначейства, а останній не перераховує суму бюджетного відшкодування з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку, підприємство вправі скористатись правом на судовий захист своїх порушених прав та інтересів шляхом звернення з позовом про стягнення суми коштів з Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України .

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Закритого акціонерного товариства «Донагроімпекс» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька, Головного управління Державного казначейства у Донецькій області, про стягнення з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Донагроімпекс» 288488,10 грн. бюджетної заборгованості – задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Донагроімпекс» 288488,10 грн. бюджетної заборгованості.

Присудити з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Донагроімпекс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700 грн. 00 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 4 травня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 5 травня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                       Абдукадирова К.Е.