Постанова № 15933236, 26.04.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/3854/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Буряк І. В.

при секретаріБеспалько Г.Г.

за участю представників сторін:

позивачаОСОБА_1 (дов.)

ОСОБА_2 (дов.)

відповідача:ОСОБА_3 (дов.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз»

про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість з рахунків платника податків

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку (надалі позивач, СДПІ у м. Донецьку) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» про стягнення на користь Державного бюджету України з відповідача коштів за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 20378949,81 грн. з рахунків платника податків у банках.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21.04.2011р. у справі замінено відповідача Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» на його правонаступника Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» (надалі відповідач, ПАТ «Донецькміськгаз»)

Позов мотивовано наявністю у відповідача податкового боргу по самостійно узгодженому податковому зобовязанню з податку на додану вартість, що підлягає примусовому стягненню.

Позивачем була подана заява (вхід № 10219 від 23.03.2011р.) щодо змін позову, відповідно до якої позивач уточнює позовні вимоги та просить: стягнути на користь Державного бюджету України з кошти за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 20378949,81 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача та таких, що будуть відкриті протягом стягнення, та за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Відповідач надав письмові заперечення на позовну заяву, згідно яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що з 01.01.2011р. позивач мав керуватися нормами Податкового кодексу України, у тому числі щодо направлення податкової вимоги, а посилання позивача на наявні у матеріалах справи податкові вимоги та рішення про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів є безпідставним, оскільки вони прийняті на підставі Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Також, відповідач зазначає, що податкові зобовязання з податку на додану вартість були сплачені у повному обсязі на підтвердження чого надав відповідні банківські виписки, а позивач пропустив встановлений ч.2 ст.99 КАС України строк звернення до суду за податковими зобовязаннями, що були визначені деклараціями №9000917456 від 20.08.2009р., №9001149922 від 21.09.2009р., № 9001486379 від 20.10.2009р., №9002013541 від 20.11.2009р., №9002318322 від 21.12.2009р., №9002667935 від 20.01.2010р., №9000781744 від 22.03.2010р., №9001269165 від 20.04.2010р., №9001911541 від 20.05.2010р., №9002217997 від 18.06.2010р., №9002835858 від 20.07.2010р., №9003508215 від 20.08.2010р.

Позивач вважає, що п. 95.3 ст.95 Податкового кодексу України не передбачає стягнення коштів з рахунків, що будуть відкриті, а стягнення коштів з рахунків та стягнення готівки мають розглядатися в окремих справах.

Представник відповідача у судовому засіданні від 26.04.2011р. проти задоволення позовних вимог заперечував.

Представники позивача у судовому засіданні від 26.04.2011р. позов підтримали та просили суд його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Також представники позивача заперечували проти задоволення заяви про встановлення способу та порядку виконання рішення.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

ПАТ «Донецькміськгаз» зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 03361081, місцезнаходження 83001, Донецька область, м. Донецьк, проспект Театральний, б.1, про що зазначено у відповідному свідоцтві серія А01 №715665, та знаходиться на обліку у СДПІ у м. Донецьку.

Відповідач подав до СДПІ у м. Донецьку:

- податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2009р. (№9000917456 від 20.08.2009р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 643 775,00 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2009р. (№9001149922 від 21.09.2009р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 743 604,00 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2009р. (№ 9001486379 від 20.10.2009р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 918 434,00 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2009р. (№9002013541 від 20.11.2009р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 1134 527,00 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2009р. (№9002318322 від 21.12.2009р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 1504 992,00 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2009р. (№9002667935 від 20.01.2010р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 1213 830,00 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2010р. (№9000781744 від 22.03.2010р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 2494 930,00 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2010р. (№9001269165 від 20.04.2010р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 54 330,00 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010р. (№9001911541 від 20.05.2010р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 55 860,00 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010р. (№9002217997 від 18.06.2010р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 25 385,00 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010р. (№9002835858 від 20.07.2010р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 85 517,00 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010р. (№9003508215 від 20.08.2010р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 277 589,00 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010р. (№9003920891 від 20.09.2010р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 411 526,00 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010р. (№9004380952 від 19.10.2010р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 598 327,00 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010р. (№9005284985 від 22.11.2010р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 1356 928,00 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010р. (№9005769964 від 20.12.2010р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 1840 537,00 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010р. (№9006420615 від 20.01.2011р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 2567 200,00 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2011р. (№9000687360 від 21.02.2011р.), якою визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 1961 760,00 грн.

Загальна сума податкових зобовязань 17889051,00 грн.

Також, позивач зазначає, що у звязку із несплатою узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість у відповідача виникла пеня у розмірі 2489898,81 грн., на підтвердження чого наданий зворотний бік облікової картки платника відповідача (платіж податок на додану вартість) станом на 12.03.2011р.

Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

07.12.2001р. відповідачем була отримана податкова вимога від 03.12.2001р. №2/68, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення.

Таким чином, станом на 01.01.2011р. та на момент звернення позивачем із цим позовом до суду, відповідач мав податковий борг, що підлягав примусовому стягненню, а тому, посилання відповідача на необхідність надсилання нової податкової вимоги, прийнятої на підставі Податкового кодексу України, є необґрунтованими.

Крім того, за змістом пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 та п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України вбачається, що стягнення податкового боргу проводиться з рахунків платника податків у банках незалежно від дати відкриття цих рахунків.

Тобто, грошові кошти підлягають стягненню з рахунків платника податків, що відкриті у банках, обслуговуючих такого платника податків, на момент здійснення органами державної податкової служби заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі відповідного рішення суду.

Таким чином, посилання відповідача на можливість стягнення грошових коштів лише з рахунків що відкриті на момент звернення позивачем до суду є необґрунтованими.

Пунктом 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Із врахуванням положень п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України вбачається, що стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки є складовою частиною процедури погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а тому не потребує обовязкового прийняття окремого судового рішення після здійснення стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, як зазначає відповідач.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до положень ч.3 ст. 99 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Підпунктом 15.2.1. п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на момент виникнення заборгованості по податку на додану вартість за деклараціями №9000917456 від 20.08.2009р., №9001149922 від 21.09.2009р., № 9001486379 від 20.10.2009р., №9002013541 від 20.11.2009р., №9002318322 від 21.12.2009р., №9002667935 від 20.01.2010р., №9000781744 від 22.03.2010р., №9001269165 від 20.04.2010р., №9001911541 від 20.05.2010р., №9002217997 від 18.06.2010р., №9002835858 від 20.07.2010р., №9003508215 від 20.08.2010р., встановлено, що у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Таким чином, посилання відповідача на пропущення СДПІ у м. Донецьку строку звернення до адміністративного суду щодо стягнення заборгованості по податку на додану вартість за деклараціями №9000917456 від 20.08.2009р., №9001149922 від 21.09.2009р., № 9001486379 від 20.10.2009р., №9002013541 від 20.11.2009р., №9002318322 від 21.12.2009р., №9002667935 від 20.01.2010р., №9000781744 від 22.03.2010р., №9001269165 від 20.04.2010р., №9001911541 від 20.05.2010р., №9002217997 від 18.06.2010р., №9002835858 від 20.07.2010р., №9003508215 від 20.08.2010р. - є безпідставним.

Відповідач зазначає, що податкові зобовязання з податку на додану вартість за наведеними деклараціями були сплачені у повному обсязі на підтвердження чого надав відповідні банківські виписки.

Як вбачається із матеріалів справи та пояснень сторін, платежі, що були направлені на сплату податкових зобовязань за вказаними деклараціями, були направлені на погашення податкового боргу минулих періодів.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.08.2010р. у справі № 2а-13716/10/0570 за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» до СДПІ у м. Донецьку: визнано незаконними дії СДПІ у м. Донецьку по віднесенню коштів, сплачених відповідно платіжних доручень №6709 від 27.11.09, №6799 від 03.12.09, №7016 від 16.12.09, №7170 від 25.12.09 в рахунок погашення заборгованості податку на додану вартість за жовтень 2008 року; визнано незаконними дії СДПІ у м. Донецьку по віднесенню коштів, сплачених відповідно платіжних доручень №7170 від 25.12.09, №448 від 28.01.10, №1056 від 26.02.10, №1714 від 24.03.10 в рахунок погашення заборгованості за листопад 2008 року; зобовязано СДПІ у м. Донецьку віднести кошти, які сплачувались платіжними дорученнями:

- №6709 від 27.11.09 на сплату податку на додану вартість за жовтень 2009 року,

- №7170 від 25.12.09 на сплату податку на додану вартість за листопад 2009 року;

- №448 від 28.01.10 на сплату податку на додану вартість за грудень 2009 року;

- №1056 від 26.02.10 на сплату податку на додану вартість за січень 2010 року;

- №1714 від 24.03.10 на сплату податку на додану вартість за лютий 2010 року.

Вказана постанова набрала законної сили.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.01.2011р. у справі № 2а-28172/10/0570 за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» до СДПІ у м. Донецьку: визнано незаконними дії СДПІ у м. Донецьку щодо спрямування коштів за платіжним дорученням № 1714 від 24 березня 2010 року на погашення податкового боргу за декларацією за грудень 2008 року № 16585 від 20 січня 2009 року; зобовязано СДПІ у м. Донецьку внести зміни до облікової картки з податку на додану вартість Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» шляхом відображення в рахунок сплати податкових зобовязань з податку на додану вартість за лютий 2010 року суми у розмірі 2494 930,00 грн. за платіжним дорученням № 1714 від 24 березня 2010 року.

Вказана постанова набрала законної сили.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27.09.2011р. у справі № 2а-20890/10/0570 за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» до СДПІ у м. Донецьку: визнано незаконними дії СДПІ у м. Донецьку по віднесенню коштів, які сплачувалися платіжними дорученнями: № 1714 від 24 березня 2010 року на погашення податкового зобовязання по декларації за січень 2009 року № 1322 від 20 лютого 2009 року, № 2667 від 28 квітня 2010 року на погашення податкового зобовязання по декларації за січень 2009 року № 1322 від 20 лютого 2009 року, № 3217 від 27 травня 2010 року на погашення податкового зобовязання по декларації за січень 2009 року № 1322 від 20 лютого 2009 року; зобовязано СДПІ у м. Донецьку віднести кошти, які сплачувалися платіжними дорученнями: № 1714 від 24 березня 2010 року на сплату податку на додану вартість за лютий 2010 року, № 2667 від 28 квітня 2010 року на сплату податку на додану вартість за березень 2010 року, № 3217 від 27 травня 2010 року на сплату податку на додану вартість за квітень 2010 року.

Вказана постанова набрала законної сили.

Таким чином, із зазначених постанов та наданих відповідачем банківських виписок з рахунків вбачається, що відповідач сплатив податкові зобовязання по податку на додану вартість за деклараціями №9002013541 від 20.11.2009р., №9002318322 від 21.12.2009р., №9002667935 від 20.01.2010р., №9000781744 від 22.03.2010р., №9001269165 від 20.04.2010р., №9001911541 від 20.05.2010р. на загальну суму 6458469,00 грн.

Суд не приймає посилання відповідача на постанови Донецького окружного адміністративного позову від 22.07.2008р. у справі №2-а-6510/08, від 20.05.2009р. №2-а-6126/09/0570, від 28.09.2009р. №2а-11392/09/0570, від 14.12.2009р. у справі №2а-17555/09/0570, від 21.01.2010р. у справі № 2а-21405/09/0570, від 12.04.2010р. у справі №2а-3587/10/0570, які, на думку відповідача, підтверджують відсутність заборгованості по податку на додану вартість за відповідні періоди, оскільки вказаними рішеннями не були вирішенні питання щодо віднесення направлених відповідачем на погашення податкового боргу минулих періодів коштів в рахунок податкових зобовязань, заборгованість за якими є предметом цього спору або визнання дій по перерозподілу таких платежів незаконними, а були лише визнані недійсними податкові повідомлення-рішення щодо сплати штрафних (фінансових) санкцій.

Суд звертає увагу, що власне дії позивача по перерозподілу таких платежів, відповідачем не оскаржувались.

Крім того, як встановлено у ході судового розгляду справи, скасування вказаних вище податкових повідомлень рішень по нарахуванню штрафних (фінансових) санкцій, не свідчить про погашення податкового боргу ПАТ «Донецькміськгаз», оскільки з облікової картки платника податків виключено нарахування штрафних (фінансових) санкцій, однак зміни в направленні платежів не відбулись, а тому заборгованість за спірний у даній справі період - є непогашенною.

На підставі наведеного, Суд вбачає наявність передбачених чинним законодавством підстав для стягнення коштів з рахунків ВАТ «Донецькміськгаз» у банках, обслуговуючих відповідача, у тому числі таких, що будуть відкриті протягом стягнення, та за рахунок готівки, що належить відповідачу, у розмірі суми податкового боргу з податку на додану вартість 13920 480,81 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості та наявності достатніх підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Нормою ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» задовольнити частково.

Стягнути на користь Державного бюджету України з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» (ЄДРПОУ 03361081; 83001, м.Донецьк, пр-т. Театральний, 1) кошти за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 13920 480 (тринадцять мільйонів девятсот двадцять тисяч чотириста вісімдесят) гривень 81 (вісімдесят одна) копійка (рахунок №31114029700002, код платежу 14010100, отримувач ГУ ДКУ в Донецькій області, ЄДРПОУ 23977045, банк ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016) з рахунків у банках, обслуговуючих Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» та таких, що будуть відкриті протягом стягнення, та за рахунок готівки, що належить Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз».

В частині позовних вимог про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 6458469 (шість мільйонів чотириста пятдесят вісім тисяч чотириста шістдесят девять) гривень 00 копійок за податковим деклараціям з податку на додану вартість №9002013541 від 20 листопада 2009 року, №9002318322 від 21 грудня 2009 року, №9002667935 від 20 січня 2010 року, №9000781744 від 22 березня 2010 року, №9001269165 від 20 квітня 2010 року, №9001911541 від 20 травня 2010 року відмовити.

2. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 26 квітня 2011 року, повний текст виготовлено 29 квітня 2011 року.

4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягомдесяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Буряк І. В.