Постанова № 15933218, 27.04.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/5958/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Буряк І. В.

при секретарі          Беспалько Г.Г.

за участю представників сторін:          

позивача                    ОСОБА_1 (дов.)

відповідача:                    ОСОБА_2 (дов.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву           Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції

до           Державного підприємства «Підприємство Селидівської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області (№82)»

про                               стягнення з рахунків у банках суми податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Красноармійська об’єднана державна податкова інспекція (надалі – позивач, Красноармійська ОДПІ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державного підприємства «Підприємство Селидівської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області (№82)» (надалі – відповідач, ДП «Підприємство СВК №82») про стягнення з рахунків у банках суми податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 17900,00 грн.

Позов мотивовано наявністю у ДП «Підприємство СВК №82» податкового боргу по самостійно узгодженому податковому зобов’язанню з податку на додану вартість, що підлягає примусовому стягненню.

Представник позивача у судовому засіданні від 27.04.2011р. позов підтримав та просив суд його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні від 27.04.2011р. надав заяву (пояснення) від 26.04.2011р. №3892, згідно якої ДП «Підприємство СВК №82» визнає позовні вимоги у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

ДП «Підприємство СВК №82» зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 08679899, місцезнаходження: 85493, Донецька область, м.Селидове, смт Гостре, вул. Прикордонна, б.1, про що зазначено у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебуває на обліку у Красноармійській ОДПІ, про що зазначено у відповідній довідці від 24.01.2011р. №15, та зареєстроване у якості платника податку на додану вартість, про що видане відповідне свідоцтво №100312694.

ДП «Підприємство СВК №82» подало до Красноармійської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2011р. вхід. №9001359487 від 18.03.2011р., якою відповідач визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від’ємного значення наступного податкового періоду, у розмірі 17 900,00 грн.

Позивач зазначає, що у встановлені строки ДП «Підприємство СВК №82» не сплатило узгоджену суму податкових зобов’язань за вказаною декларацією та 30.03.2011р. виникла заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 17900,00 грн.,на підтвердження чого наданий зворотний бік облікової картки платника – відповідача по податку на додану вартість (платіж 14010100) станом на 31.03.2011р.

До судового засідання відповідачем надана заява про повне визнання позовних вимог.

Відповідно ч. 1,3 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Частинами 3, 4 ст. 112 КАС України передбачено, що у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

На підставі викладеного суд приймає вказану заяву до уваги, крім того, суд вбачає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

17.12.2001р. відповідачем була отримана друга податкова вимога від 14.12.2001р. №2/241, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно зворотного боку облікової картки загальний розмір податкового боргу з податку на додану вартість складає 799194,43 грн., у тому числі сальдо на початок року 664223,43 грн.

Таким чином, станом на 01.01.2011р. та на момент звернення позивачем із цим позовом до суду, ДП «Підприємство СВК №82» мало податковий борг, що підлягав примусовому стягненню.

Як вбачається із наданої заяви від 26.04.2011р. №3892 відповідач визнає наявність у нього податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 17900,00 грн.

На підставі наведеного, Суд вбачає наявність передбачених чинним законодавством обставин для стягнення коштів з рахунків ДП «Підприємство СВК №82» у банках, обслуговуючих відповідача у розмірі заявленої суми податкового боргу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості та наявності достатніх підстав для задоволення позовних вимог.

Нормою ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Державного підприємства «Підприємство Селидівської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області (№82)» про визнання позовних вимог Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції прийняти.

2. Позов Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Підприємство Селидівської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області (№82)» задовольнити повністю.

Стягнути кошти платника податків - Державного підприємства «Підприємство Селидівської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області (№82)» (ідентифікаційний код 08679899, місцезнаходження: 85493, Донецька область, м. Селидове, смт Гостре, вул. Прикордонна, б.1), який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу з податку на додану вартість, яка складає 17900 (сімнадцять тисяч дев’ятсот) гривень 00 копійок (на рахунок №31113029700070, отримувач: Державний бюджет – Управління державного казначейства у м. Селидове, банк отримувача: УДК в Донецькій області (код за ЄДРПОУ 34686427), МФО 834016).

3. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 27 квітня 2011 року, повний текст виготовлено 29 квітня 2011 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягомдесяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                       Буряк І. В.