Постанова № 15932789, 31.05.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2011 р. Справа №2а/0470/2417/11

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Букіна Л.Є., розглянувши в порядку скороченого провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора Довгинцівського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Довгинцівського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області 24 лютого 2011 року звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з позовними вимогами про стягнення заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має заборгованість перед бюджетом в сумі 4000,00 грн. внаслідок несплати штрафних санкцій за порушення законодавства під час провадження діяльності, повязаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідач заперечень на позовну заяву не надав. Ухвалу про відкриття провадження у справі направлено на адресу відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рекомендованим поштовим відправленням, але конверт повернуто на адресу суду у звязку із неврученням. Згідно частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги Кодексу адміністративного судочинства України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.

За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи у порядку скороченого провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Прокурор звернувся до адміністративного суду в порядку статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України. Із посиланням на статтю 121 Конституції України зазначав, що на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року прокурори та їх заступники мають право звертатися до суду з позовними заявами в інтересах держави. Прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають, у чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних, або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції.

Згідно статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формами представництва, зокрема, є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, участь у розгляді судами справ.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що у період з 10 по 11 серпня 2010 року працівниками Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області на підставі направлень від 10 серпня 2010 року №785, 786 було проведено перевірку господарської одиниці магазину «Акротек», який знаходиться у м. Кривому Розі по вулиці Мелешкіна, 28/41, субєкта господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено Акт від 11 серпня 2010 року №0317/04/81/23/НОМЕР_1.

У ході перевірки встановлено порушення чинного законодавства, регулюючого діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, та у сфері обігу готівки:

- пунктів 2.2, 2.6 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті України», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, а саме: не оприбуткування готівкових коштів в книзі обліку доходів та витрат ФОП ОСОБА_1 у розмірі 800,00 грн. в день одержання готівки 10 серпня 2010 року.

Перевірку проведено на підставі статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 року №509-ХІІ, статті 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року №265/95-ВР, Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23 березня 1996 року №98/96-ВР, Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним та плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами» від 19 грудня 1995 року№481/95-ВР, «Положення про ведення касових операцій в національній валюті України», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637.

Відповідно до пунктів 2.2, 2.6 глави 2 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті України», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637:

«2.2. Підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.»

«2.6. Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.»

Абзацом 3 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року №436/95 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

За результатами перевірки у відношенні відповідача було винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 16 серпня 2010 року №0004362304, яким визначено відповідачу до сплати суму штрафу у розмірі всього 4000,00 грн. (рішення направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням та вручено 06 вересня 2010 року, що підтверджується матеріалами справи).

Рішення про застосування фінансових санкцій ні в адміністративному, ні в судовому порядку відповідачем не оскаржувалось.

Таким чином, суд вважає правомірним стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4000,00 грн., оскільки доказів самостійного погашення заборгованості відповідачем до суду не надано.

Керуючись статтями 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора Довгинцівського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 (українська гривня), р/р НОМЕР_3 (українська гривня), р/р НОМЕР_4 (українська гривня), р/р НОМЕР_5 (українська гривня) Криворізька філія ПАТ КБ «ПриватБанк» м. Кривий Ріг МФО 305750, р/р НОМЕР_6 (українська гривня), ПАТ «Індекс-Банк» м. Київ, МФО 300614) заборгованість зі сплати штрафних санкцій у розмірі 4000,00 грн. (чотири тисячі грн. 00 коп.) на користь Державного бюджету України (р/р 31113104700021, код платежу 21080900, одержувач УДК у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 24230992, МФО 805012).

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у звязку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обовязки. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя

Л.Є. Букіна