Постанова № 15932735, 30.05.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2011 р. Справа № 2а/0470/623/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільков В.В. при секретаріБіленькій О.Ю. за участю: представника позивача представників відповідача Скиби О.С. Дерець Т.В., Гопайци С.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» до Дніпропетровської митниці Державної митної служби України про скасування податкових повідомлень, - ВСТАНОВИВ: Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» звернулося до суду із адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці Державної митної служби України, в якому просить скасувати податкові повідомлення форми «Р» від 29.09.2010р. за № 89 та за № 90. В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем стосовно позивача були винесені податкові повідомлення форми «Р» від 29.09.2010р. за № 89 та за № 90. Оскаржувані податкові рішення були прийняті відповідачем на підставі матеріалів перевірки, якою встановлено, що платником податків ВАТ «Павлоградвугілля» була допущена методологічна помилка, яка полягала у неправильному визначенні податкового зобовязання, що виникло у платника податків за ВМД № 110020000/10/000197 від 15.02.2010р. при ввезенні на митну територію України ланцюгових зірочок приводного валу розвантажувальної/зворотної станції. Перевіркою було встановлено, що через допущену методологічну помилку відшкодуванню до бюджету підлягають недобрані митні платежі (мито та ПДВ) у розмірі 25088,24 грн. В Акті перевірки працівниками митниці було зроблено висновок про порушення позивачем вимог правильності класифікації товарів. В обґрунтування позиції, викладеної в Акті перевірки зазначено, що: заявлені до митного контролю ланцюгові зірочки являють собою технічно складні вироби, що складаються з двох частин, конфігурація яких свідчила про застосування при їх виробництві технологій, відмінних від звичайного лиття; в мережі «Internet» на сайті підприємства T. Machinery a.s. серед технологій, які використовуються на підприємстві під час виробництва, лиття не зазначено. Позивач вважає, що відсутні підстави для застосування до нього штрафних санкцій та винесення оскаржуваних податкових рішень з огляду на таке. Товар, що надавався до митного оформлення, придбавався позивачем в іноземного контрагента і позивач скористався послугами митно-брокерського обслуговування по зовнішньоекономічній діяльності, наданими ТОВ фірма «Брокер-Плюс» (договір доручення № 8/2010/10-20/731-У від 04.01.2010р.). У ВМД № 110020000/10/000197 від 15.02.2010р. в графі «2б» у якості декларанта зазначено ТОВ фірма «Брокер-Плюс», тобто декларування товару здійснило саме ТОВ фірма «Брокер-Плюс» в межах укладеного договору із ВАТ «Павлоградвугілля». Таким чином, відповідальність за порушення, встановлене митним органом, якщо воно є, взагалі має нести не позивач, а декларант - ТОВ фірма «Брокер-Плюс». Крім того, в Акті перевірки зазначено, що перевірку проведено на підставі не тільки ВМД, а й технічної документації виробника продукції, що порушує вимоги закону стосовно проведення камеральних перевірок. Позивач вважає, що висновок митного органу стосовно технології застосованої при виробництві продукції, відмінної від звичайного лиття є необєктивним, оскільки відсутнє будь-яке обґрунтування такого висновку і взагалі не зрозуміло чим керувались працівники митниці визначаючи властивості товару, а також беручи за обґрунтування інформацію з інтернет-сторінки постачальника товару, який не обовязково має бути його виготовлювачем. Посилання відповідача на той факт, що вироби є технічно-складними та складаються з двох частин, не дають підстав стверджувати, що при виробництві застосовувалась технологія відмінна від звичайного лиття.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти позову, просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. У обґрунтування своєї позиції зазначили, що при перевірці документів митного оформлення товару відповідачем встановлено, що опис товару у гр. 31 ВМД не відповідає інформації про товар, що міститься у товарно-транспортній накладній (CMR) від 12.02.2010р. А№005515, пакувальному аркуші від 11.02.2010р. за № 1100089 та сертифікаті походження від 10.02.2010р. за № 100112, за якими товар було ввезено на митну територію України, а саме: за цими документами товар «запасні частини до горновидобувального комбайна МВ410Е»; згідно технічної документації підприємства T. Machinery a.s., заявлені до митного оформлення ланцюгові зірочки являли собою технічно складні вироби (розрізані по осі виробу), що складаються з двох частин, які зєднуються різьбовим способом та конфігурація яких свідчила про застосування при їх виробництві технологій, відмінних від звичайного лиття; при здійсненні митного оформлення не був наданий сертифікат якості, наявність якого обумовлена інформацією, зазначеною у графі 5 товарно-транспортної накладної (CMR) від 12.02.2010р. А№005515, та який повинен був містити відомості про якісні характеристики товару. Враховуючи наявну у документах митного оформлення інформацію про товар, відповідно до правила 6 Основних правил інтерпретації класифікація товарів УКТЗЕД, товар, митне оформлення якого було здійснено за зазначеною ВМД, повинен бути класифікований за товарною підкатегорією 8483909800 (згідно УКТЗЕД) інші зубчаті колеса, ланцюгові зірочки та інші елементи передач. Така під категорія відповідно до Митного тарифу України передбачає застосування при митному оформленні 5% ставки ввізного мита, а не за товарною під категорією, вказаною позивачем. Таким чином, під час проведення перевірки було встановлено допущена платником податків ВАТ «Павлоградвугілля» методологічна помилка, яка полягала у неправильному визначенні податкового зобовязання, що виникло у платника податків за ВМД № 110020000/10/000197 від 15.02.2010р. при ввезенні на митну територію України ланцюгових зірочок приводного валу розвантажувальної/зворотної станції. Крім того, ВАТ «Павлоградвугілля» були порушені вимоги Закону України «Про Митний тариф України» у частині правильності класифікації товарів. Саме за вищезазначені порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності до позивача правомірно застосовані штрафні санкції та визначено суми недоотриманого мита та винесено оскаржувані податкові рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Позивач - ВАТ «Павлоградвугілля» (код ЄДРПОУ 00178353) зареєстроване як юридична особа рішенням Виконавчого комітету Павлоградської міської ради Дніпропетровської області 02.04.1997р., що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (А00 № 396177), яка міститься в матеріалах справи.

22.04.2011р. відбулась зміна найменування юридичної особи позивача з ВАТ «Павлоградвугілля» на ПАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (А01 № 577868), яка надана представником позивача та міститься в матеріалах справи.

07.09.2009р. між T. Machinery a.s. (м.Ратішковіце, Чеська Республіка) продавцем, та ВАТ «Павлоградвугілля» (м. Павлоград, Україна) покупцем, укладено контракт № 20090827, відповідно до умов якого продавець зобовязався поставити у власність покупця запасні частини до гірничошахтного устаткування в кількості, асортименті та за ціною, узгодженою сторонами у Додатку № 1 до контракту (п. 1.1. контракту), зокрема, ланцюгові зірочки приводного валу розвантажувальної/зворотної станції.

15.02.2010р. на м/п «Павлоград» Дніпропетровської митниці, згідно графи 31 ВМД № 110020000/10/000197 були заявлені до митного оформлення товар - ланцюгові зірочки приводного валу розвантажувальної/зворотної станції.

Відповідно до положень ст. 41 Митного кодексу України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом:

1) перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю;

2) митного огляду (огляду та переогляду товарів і транспортних засобів, особистого огляду громадян);

3) обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;

5) перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України;

6) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом;

7) використання інших форм, передбачених цим Кодексом та іншими законами України з питань митної справи.

Згідно до п. 2 указу Президента України «Про Державну митну службу України» за № 1145/96 від 29.11.1996р. основними завданнями Держмитслужби є, зокрема, контроль за додержанням вимог митного законодавства України.

Порядок здійснення митного контролю визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до норм Митного кодексу України.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюється митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормати вно-правових актів з питань митної вартості, міжнародних договорів України, укладених в установленому порядку (п. 15 ст. 1 Митного кодексу України).

Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом: перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України (п. 5 ст. 41 Митного кодексу України).

Перевірка системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, - це проведення митними органами на підприємствах дій щодо встановлення відповідності документації про зазначені товари і транспортні засоби вимогам, встановленим цим Кодексом та іншими законами України (ст. 60 Митного кодексу України).

Порядком проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, за тверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004р. № 1730 встановлено, що у позаплановому порядку перевірки можуть проводитися у разі: виявлення фактів, що свідчать про порушення підприємством вимог законодавства з питань митної справи (абз. 2 п. 4).

Згідно із Законом України «Про Митний тариф України» від 05.04.2001р. за № 2371-ІІІ митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічною діяльністю перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України.

Товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД).

Класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності здійснюється відповідно до основних правил інтерпретації класифікації товарів.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності» від 12.12.2002р. за № 1863, зазначено, що УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів.

Статтею 69 Митного кодексу України встановлено, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи. Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує.

Відповідно до ст. 41, 69 Митного кодексу України та Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» згідно наказу в.о. начальника Дніпропетровської митниці Державної митної служби України Шевцова А.А. «Про проведення камеральної перевірки» за № 634 від 06.08.2010р., на підставі доповідної записки начальника відділу контрольно-перевірочної роботи Гопайци С.І. від 04.08.2010р. за № 12505/6-10, доручено відділу контрольно-перевірочної роботи (Гопайца С.І.) провести у період з 16.08.2010р. по 16.09.2010р. камеральну перевірку стану дотримання законодавства України ВАТ «Павлоградвугілля» (код ЄДРПОУ 00178353) при митному оформленні ланцюгових зірочок у 2010 році.

06.09.2010р. уповноваженим особами Дніпропетровської митниці Державної митної служби України на підставі наказу Дніпропетровської митниці Державної митної служби України від 06.08.2010р. за № 634 проведено камеральну перевірку ВАТ «Павлоградвугілля» законодавства України з питань митної справи та оподаткування при ввезенні на територію України товарів «ланцюгових зірочок приводного валу розвантажувальної/зворотної станції». За результатами перевірки складено Акт № К38/10/110020000/0000178353 від 06.09.2010 року.

У ході перевірки встановлено таке.

Згідно графи 31 ВМД № 110020000/10/000197 позивачем були заявлені до митного оформлення товар - ланцюгові зірочки приводного валу розвантажувальної/зворотної станції, які надійшли на адресу ВАТ «Павлоградвугілля», що не відповідає інформації, яка була зазначена у товарно-транспортній накладній (CMR) від 12.02.2010р. А№005515, пакувальному аркуші від 11.02.2010р. за № 1100089 та сертифікаті походження від 10.02.2010р. за № 100112. Відповідно до зазначених документів на митну територію України було здійснено ввезення запасних частин до комбайна МВ410Е. Згадані зірочки були класифіковані за товарною під категорією 8483909200, згідно УКТЗЕД зубчасті колеса, ланцюгові зірочки та інші елементи передач з чавуну або сталі литі, представлені окремо, із застосуванням при митному оформленні 0% ставки ввізного мита.

Згідно технічної документації підприємства T. Machinery a.s., яка зберігалася разом з першим примірником ВМД у справах митного поста «Павлоград», заявлені до митного оформлення ланцюгові зірочки являли собою технічно складні вироби (розрізані по осі виробу), що складаються з двох частин, які зєднуються різьбовим способом та конфігурація яких свідчила про застосування при їх виробництві технологій, відмінних від звичайного лиття.

Крім того, в мережі Інтернет, на офіційному сайті підприємства T. Machinery a.s. серед технологій, які використовуються на підприємстві під час виробництва, лиття не зазначено.

До митного оформлення не був наданий сертифікат якості, наявність якого обумовлена інформацією, зазначеною у графі 5 товарно-транспортної (CMR) від 12.02.2010р. А№005515 та який повинен був містити відомості про якісні характеристики товару.

Крім того, в процесу судового розгляду справи судом неодноразово витребововувалась у позивача специфікація на товар, однак, вимоги суду позивачем не були виконані. Представником позивача було зазначено, що специфікацію надати неможливо у звязку з відсутністю на підприємстві особи, яка займається цими питаннями та великою завантаженістю документообігу на підприємстві.

Відповідно до правила 6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів УКТЗЕД, ланцюгові зірочки, митне оформлення яких було здійснено за зазначеною ВМД, повинні бути класифіковані за товарною підкатегорією 8483909800, згідно УКТЗЕД інші зубчаті колеса, ланцюгові зірочки та інші елементи передач, яка згідно Митного тарифу України, передбачає застосування при митному оформленні 5% ставки ввізного мита.

Згідно положень ст. 311 Митного кодексу України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Відповідно до статті 312 Митного кодексу України ведення УКТЗЕД передбачає прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів УКТЗЕД.

Згідно із статтею 313 Митного кодексу України митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних груп, зазначених в УКТЗЕД та їх рішення щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

У графі 31 ВМД товар № 2 описано таким чином «ланцюгові зірочки зі сталі, литі: зірочка 2х26- 92 z=8 (t=200) без вала 3 шт. № креслення 492003377…, торгова марка невідома, виробник невідомий - Німеччина».

Вищезазначений товар заявлений декларантом до митного оформлення за товарною підкатегорією 8483909200 згідно УКТЗЕД із застосуванням при митному оформленні 0% ставки ввізного мита.

За зазначеною товарною підкатегорією згідно УКТ ЗЕД класифікуються: «зубчасті передачі та зубчасті колеса разом з валами, крім зубчастих коліс, ланцюгових зірочок та інших елементів трансмісій, які постачаються окремо,... з чавуну або сталі литі».

Відповідно до документів митного оформлення зазначені зірочки поставлялися окремо без валу, що підтверджується, зокрема, описом товару у ВМД, листом підприємства постачальника-товару T. Machinery a.s. Зокрема, в листі постачальника товару зазначено, що поставлений барабан призначений для заміни зношеного барабану у діючому конвеєрі.

Вказаний вище товар (ланцюгові зірочки) являє собою технічно складний виріб (розрізаний по осі), що складається з двох частин, які з'єднуються різьбовим способом (на доданих документах). Крім того, конфігурація виробу може свідчити про використання способів виготовлення, відмінних від лиття.

Ланцюгові зірочки приводних валів використовуються в складі промислового обладнання для передачі механічної енергії. Таким чином, дані зірочки повинні мати високу точність розмірів та витримувати велике навантаження. Виготовлення міцних і якісних ланцюгових зірочок може включати в себе декілька етапів.

Суд звертає увагу на той факт, що не може бути прийнято у якості підтвердження виготовлення товару способом лиття лист підприємства - постачальника, оскільки він (постачальник) не є виробником цього товару.

Таким чином, відповідно до документів, наданих позивачем для здійснення митного контролю зірочки є технічно складним виробом, що складається з двох частин, які з'єднуються різьбовим способом та конфігурація яких свідчить про застосування при їх виробництві технологій відмінних від звичайного лиття.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД, а саме, з урахуванням Основних правил інтерпретації класифікації товарів, відповідних приміток та характеристик товару, які є визначальними для класифікації.

Відповідно до Правила 1 назви розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування. Для юридичних цілей класифікація товарів проводиться, виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо такі тексти та приміток не вимагають іншого, відповідно до таких положень.

Відповідно до Правила 6 для юридичних цілей класифікація товарів у під позиціях будь-якої товарної позиції проводиться відповідно до назви підпозицій, приміток, що стосуються підпозицій, а також вищезазначених правил.

З урахуванням вищевикладеного та відповідно до Правила 6 товар «ланцюгові зірочки приводного валу розвантажувальної/зворотної станції» класифікуються за кодом 8483 90 98 00 згідно з УКТЗЕД.

Згідно з Законом України «Про Митний тариф України» від 05.04.2001р. за № 2371-III для товарів, які класифікуються за кодом 8483909800, передбачена повна ставка ввізного мита у розмірі 5% митної вартості товарів.

Відповідачем при вирішенні питання віднесення товару до товарної під категорії 8483909800 згідно УКТЗЕД (зі ставкою мита 5%) були застосовані зазначені вище правила.

При цьому, було враховано опис товару у відповідних товарних позиціях та примітки до товарної позиції 8483.

Таким чином, під час проведення перевірки була встановлена допущена платником податків ВАТ «Павлоградвугілля» методологічна помилка, яка полягала у неправильному визначенні податкового зобовязання, що виникло у платника податків за ВМД № 110020000/10/000197 від 15.02.2010р. при ввезенні на митну територію України ланцюгових зірочок приводного валу розвантажувальної/зворотної станції. ВАТ «Павлоградвугілля» були порушені вимоги Закону України «Про Митний тариф України» у частині правильності класифікації товарів.

Відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними кільовими фондами» від 21.12.2000р. за № 2181-ІІІ (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон України № 2181-ІІІ) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до ст. 2 Закону України № 2181-III контролюючими органами є: митні органи - стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

Контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом. Порядок контролю з боку митних органів за сплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного збору встановлюється спільним рішенням центрального податкового органу та центрального митного органу.

Підпунктом 2.2.1 пункту 2.2 статті 2 Закону України № 2181-ІІІ встановлено, що контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції.

Підпунктом абз. 2 пп. в) 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України № 2181-ІІІ камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України № 2181-ІІІ було передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, зокрема, якщо дані камеральних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до п.п. 17.1.4. п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181-ІІІ у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

На виконання вищенаведених норм, на підставі акту перевірки №К38/10/110020000/0000178353 від 06.09.2010 року відповідачем щодо позивача винесені податкові повідомлення форми «Р» від 29.09.2010р. за № 89 та за № 90, якими позивачу було донараховано 21952 грн. (в тому числі мито 20906,87 грн., штрафні санкції 1045,34 грн.) та 4390,44 грн. (в тому числі ПДВ 4181,37 грн., штрафні санкції 209,07 грн.).

Відповідно до п.п. 5.2.2. п. 5.2 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

На підставі вищезазначених норм, в рамках процедури апеляційного узгодження податкових зобовязань, позивач звернувся до Державної митної служби України зі скаргою від 11.11.2010р. за № 8/10968 на зазначені податкові повідомлення.

Відповідно до п.п. 5.2.2. п. 5.2 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

За результатами розгляду скарги позивача від 11.11.2010р. за № 8/10968 Державною митною службою України було прийнято рішення про результати розгляду повторної скарги, яким податкові повідомлення форми «Р» від 29.09.2010р. за № 89 та за № 90 залишені без змін. А скарга без задоволення.

Твердження позивача про те, що у ВМД № 110020000/10/000197 від 15.02.2010р. в графі «2б» у якості декларанта виступає ТОВ фірма «Брокер-Плюс», тобто декларування товару здійснювало саме ТОВ фірма «Брокер-Плюс» в межах укладеного договору із ВАТ «Павлоградвугілля». Таким чином, відповідальність за порушення, встановлене митним органом, у випадку його наявності, взагалі має нести не позивач, а декларант - ТОВ фірма «Брокер-Плюс», суд вважає необґрунтованим з огляду на таке.

04.01.2010р. між ВАТ «Павлоградвугілля» та ТОВ фірма «Брокер-Плюс» укладено договір доручення за № 8/2010/10/20/731-У, відповідно до умов якого повірений (ТОВ фірма «Брокер-Плюс») зобовязується за винагороду, від імені та за рахунок довірителя виконати наступні юридичні дії митне-брокерське обслуговування по зовнішньоекономічній діяльності, права та обовязки за якими набуває безпосередньо довіритель (ВАТ «Павлоградвугілля») (п. 1.1 договору).

Зі змісту вищезазначеного пункту договору вбачається, що ТОВ фірма «Брокер-Плюс» виступає особою, яка надавала послуги позивачу з митне-брокерського обслуговування по зовнішньоекономічній діяльності. При цьому послуги надаються від імені та за рахунок довірителя (позивача).

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991р. за №1251-ХІІ (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон України №1251-ХІІ) відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

Водночас, відповідно до статті 9 Закону України №1251-ХІІ обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням, або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

В даному випадку платником податків є саме позивач, і як власник товару та платник податків, зобов'язаний перевірити дані, що надавалися до митного оформлення, оскільки декларування товарів повноваженими посередниками здійснюється на підставі документів, отриманих від власника товару та за його рахунок.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Розглядаючи спір по суті, суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень форми «Р» від 29.09.2010р. за № 89 та за № 90 відповідач діяв у межах та у спосіб передбачений чинним законодавством України, обґрунтовано, тобто із урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, пропорційно, зокрема з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. Зазначене було доведено відповідачем в судовому засіданні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 94 КАС України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 14, 70, 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову публічного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» до Дніпропетровської митниці Державної митної служби України про скасування податкових повідомлень - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 20.05.2011 року.

Суддя В.В Ільков