ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2011 р. Справа № 2а-10762/10/0470 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «Аліан»про стягнення адміністративно господарських санкцій та пені, - ВСТАНОВИВ : 01 вересня 2010 р. Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Приватного підприємства «Аліан» адміністративно-господарські санкції в сумі 7 893 грн. 64 коп. за невиконання у 2009 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, та пеню в сумі 258 грн. 33 коп. за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що на виконання положень Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Приватне підприємство «Аліан»повинно було створити у 2009 році одне робоче місце для працевлаштування інвалідів, при середньообліковій чисельності штатних працівників підприємства - 22 особи. Відповідач не виконав зазначений норматив, чим порушив вимоги ст.ст. 18, 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», у звязку з чим зобовязаний сплатити адміністративно-господарські санкції в сумі 7 893 грн. 64 коп., виходячи з розміру середньорічної заробітної плати штатного працівника, та пеню, нараховану на суму заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій, в сумі 258 грн. 33 коп., за несвоєчасну їх сплату. В добровільному порядку відповідач не сплачує суму заборгованості, тому позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом.
В судове засідання сторони не зявились.
Позивач в особі голови Комісії з проведення реорганізації Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Рябцев Г.І. надіслав заяву про розгляд даної справи в порядку письмового провадження.
Відповідач повідомлявся судом про час та місце розгляду справи за адресою його державної реєстрації, проте, судові повістки неодноразово поверталися до суду з довідкою Державного підприємства поштового звязку «Укрпошта»про відсутність адресата за зазначеною адресою. Враховуючи, що судові повістки надсилалися судом на адресу відповідача, зазначену також ним самостійно у звітності, що подавалася до Фонду соціального захисту інвалідів, та виходячи з положень частини 11 статті 35 КАС України, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.
У відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та чинне законодавство, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобовязані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 19 вищевказаного Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.
Аналіз вищевказаних норм дає підстави дійти до висновку, що на підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, покладено обовязок, по-перше, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів; по-друге, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; по-третє, якщо середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.
Судом встановлено, що Приватне підприємство «Аліан»перебуває на обліку в Дніпропетровському обласному відділенні фонду соціального захисту інвалідів як підприємство, яке в своїй діяльності використовує найману працю.
Згідно форми 10 ПІ «Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів»за 2009 рік, що надавався відповідачем до Дніпропетровського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2009 році становила 22 особи.
Отже, чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до чотирьохвідсоткового нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, встановленого ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», повинна становити 1 особу. Проте, у 2009 р. до середньооблікової чисельності штатних працівників підприємства особи, яким встановлена інвалідність, не входили.
Таким чином, відповідач не виконав встановлений законом норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, та самостійно розрахував розмір адміністративно-господарських санкцій за невиконання підприємством вказаного нормативу, що відображено у звіті за формою № 10-ПІ.
Відомості щодо подання відповідачем обовязкової звітності за формою 3-ПН до районного центру зайнятості, в матеріалах справи відсутні.
З урахуванням викладених вище обставин, наведене свідчить про невиконання відповідачем у 2009 році вимог ст.ст. 18,19, Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Відповідно до ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадські організації інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж це встановлено нормативом, передбаченим ст. 19 вказаного Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в сумі, яка визначається в розмірі середньої річної заробітної плати штатного працівника на відповідному підприємстві, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. При цьому, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами та організаціями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст.19 вказаного Закону.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», порушення термінів сплати адміністративно господарських санкцій тягне за собою нарахування пені.
Оскільки відповідачем в добровільному порядку адміністративно-господарські санкції за невиконання у 2009 р. нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в строки, встановлені законом, не були сплачені, позивач здійснив розрахунок зазначених санкцій за даними наданого відповідачем звіту за формою 10-ПІ від 31.05.2010 року за 2009 рік, виходячи з розміру середньої річної заробітної плати штатного працівника та кількості незайнятих робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, в сумі 7 893 грн. 64 коп., а також нарахував пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 258 грн. 33 коп. Загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача, складає, таким чином, 8 151 грн. 97 коп.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і необхідність їх задоволення внаслідок порушення відповідачем у 2009 р. вимог ст.ст. 18 -20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»(незабезпечення виконання встановленого нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, ненадання необхідної для організації працевлаштування інвалідів інформації у державну службу зайнятості, несплату у встановлені строки адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць).
Керуючись ч. 6 ст. 128, ст.ст. 160-162, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства «Аліан» (код ЄДРПОУ 31123145) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (р/р 31211230700024, отримувач Саксаганський район м. Кривого Рогу, банк отримувача ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ОКПО 25005978) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 р. в сумі 7 893 грн. 64 коп. (сім тисяч вісімсот девяносто три гривні шістдесят чотири копійки), та пеню за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 258 грн. 33 коп. (двісті пятдесят вісім гривень тридцять три копійки).
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.В.Чорна
Судове рішення № 15932663, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 27.05.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-10762/10/0470. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: