Постанова № 15932423, 20.05.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2011 р. Справа № 2а-8399/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коблової О. Д. при секретаріТуранській С.О. за участю представників: позивача відповідача Іващенко С.В. Ковбаси Т.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Северсталь-Україна» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про про скасування податкових повідомлень - рішень, - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Северсталь-Україна» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська з позовними вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №0000082304/0 від 15.02.2010 року, №0000082304/1 від 20.04.2010 року, №0000082304/2 від 14.07.2010 року. В обґрунтування позову зазначено, що Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було проведено планову перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 18.07.2007р. по 30.09.2009р., за результатами якої складено акт №168/234/35268354 від 02 лютого 2010 року.

За наслідками складення акту перевірки рішенням ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №0000082304/0 від 15.02.2010 року (№0000082304/1 від 20.04.2010 року, №0000082304/2 від 14.07.2010 року) визначені наступні порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.5.5.1. п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року №287/97-ВР:

1. Віднесення до складу валових витрат процентів за позикою.

Сума податкового зобовязання з податку на прибуток складає 240 986 грн., в тому

числі: за основним платежем 193 520 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 47 466 грн.

2. Невідповідність даних бухгалтерського обліку витрат даним податкового обліку.

Сума податкового зобовязання з податку на прибуток складає 42 838 грн., в тому числі: за основним платежем 34 400 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 8 438 грн.

Загальна сума податкових зобов'язань по податковим повідомленням-рішенням №0000082304/0 від 15.02.2010 року, №0000082304/1 від 20.04.2010 року, №0000082304/2 від 14.07.2010 року складає 283 824,00 грн., в тому числі: за основним платежем - сума в розмірі 227 920 грн., за штрафними санкціями - сума в розмірі 55 904 грн.

В порядку апеляційного узгодження передбаченого Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 року рішення були оскаржені, але скарги залишились без задоволення.

Позивач зазначає, що висновок ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про порушення ТОВ «Северсталь-Україна» вимог п.п.5.5.1. п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року №287/97-ВР неправомірний, у звязку з тим, що договір позики укладений на умовах найбільш вигідних для господарської діяльності підприємства, введення податкового обліку та нарахування процентів по даному договору здійснюються згідно чинного законодавства.

Щодо висновку ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про порушення підприємством вимог п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 вищезазначеного Закону, позивач зазначає, що він також є неправомірним у звязку з тим, що податковий облік здійснюється на підставі первинних документів, бухгалтерський облік може не відповідати податковому обліку, а також у звязку з тим, що податкова не вказала, яких саме первинних документів в процесі перевірки підприємством не було надано.

Позивач вважає, що враховуючи вимоги ст. 19 Конституції України та п.4.2.3. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська були відсутні правові підстави що прийняття податкових повідомлень-рішень №0000082304/0 від 15.02.2010 року, №0000082304/1 від 20.04.2010 року, №0000082304/2 від 14.07.2010 року, тому вони підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що під час перевірки діяв в межах повноважень, наданих чинним законодавством, і тому винесене податкове повідомлення-рішення є законним, тому відсутні підстави для його скасування.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, а також всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що працівниками Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Северсталь-Україна» (код ЄДРПОУ 35268354) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 18.07.2007р. по 30.09.2009р., про що було складено акт перевірки №168/234/35268354 від 02 лютого 2010 року.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська винесено податкове повідомлення-рішення від 15.02.2010 року №0000082304/0 на загальну суму 283 824,00 грн., в тому числі 227 920,00 грн. - основний платіж з податку на прибуток, 55 904,00 грн. - фінансова санкція з податку на прибуток.

Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська розглянула первинну скаргу директора ТОВ «Северсталь-Україна» ОСОБА_5. (вх. №4505/10 від 22.02.2010 року) на податкове повідомлення-рішення від 15.02.2010 року №0000082304/0, винесеного за результатами акту перевірки від 02 лютого 2010 року №168/234/35268354, та прийняла рішення від 20.04.2010 року №14882/10/23-423, відповідно до якого податкове повідомлення-рішення від 15.02.2010 року №0000082304/0 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області розглянула повторну скаргу директора ТОВ «Северсталь-Україна» ОСОБА_5. (вх. №1561/10/с від 29.04.2010 року) на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 15.02.2010 року №0000082304/0 (від 20.04.2010 року №0000082304/1) та прийняла рішення від 23.06.2010 року №16599/10/25-008, відповідно до якого податкове повідомлення-рішення від 15.02.2010 року №0000082304/0 (від 20.04.2010 року №0000082304/1) та рішення від 20.04.2010 року №14882/10/23-423 залишено без змін, а повторну скаргу - без задоволення.

В ході документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Северсталь-Україна» встановлено порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.5.5.1. п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року №287/97-ВР (зі змінами та доповненнями), ч.2 ст.3 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та абз.2 п.1.6 «Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 року за №271/7592, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у розмірі 227 920 грн., в тому числі по періодах:

у 4 кв. 2008 року на суму 34 400 грн.

у 3 кв. 2009 року на суму 193 520 грн.

В акті перевірки зазначено, що в порушення ч.2 ст.3 Закону України від 16.07.1999 року №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.п.5.5.1. п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями), ТОВ «Северсталь-Україна» наростаючим підсумком за 3 квартали 2009 року завищено валові витрати по ряд.04.13 декларації на суму відсотків по договору позики від 29.04.2009 року №ФД-9018 у розмірі 774 080,18грн., нарахування яких не знайшло відображення в бухгалтерському обліку підприємства (по бух.рах.951 «Відсотки за кредит», бух.рах.952 «Інші фінансові витрати» операції відсутні).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Северсталь-Україна» (Позичальник) укладено договір позики від 29.04.2009 року №ФД-9018 з ВАТ «Северсталь», Росія (Позикодавець), яким визначено наступні умови:

п.1.1. Позикодавець надає відсоткову поворотну позику Позичальнику, а Позичальник зобов'язується повернути суму позики в обумовлений даним договором термін і сплатити на неї вказані в договорі відсотки.

п. 1.2. Позика надається для поповнення обігових засобів Позичальника.

п.2.1. Позикодавець надає Позичальнику позику на загальну суму 5 100 000 доларів США.

п.2.3. Позикодавець надає Позичальнику позику в безготівковій формі шляхом перерахування суми позик на рахунок Позичальника. Під днем надання позики розуміється дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позичальника.

п.2.4 За користування позикою Позичальник сплачує Позикодавцю прості відсотки в розмірі 10 відсотків річних. Нарахування відсотків починається з дня, наступного за датою надання позики Позичальнику. Оплата відсотків здійснюється на дату повернення позики.

п.2.5. Позичальник зобов'язується повернути суму позики та нараховані відсотки не пізніше 01.06.2010р.

п.2.6. При перерахуванні Позичальнику суми нарахованих відсотків, Позичальник утримує податок у відповідності з угодою між Урядом Російської Федерації та Урядом України від 08.02.95 «Про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків».

п.2.8. Використання позики на цілі інші, ніж передбачено в п.1.2., не припускається.

п.3.1.1. Використати отриману позику суворо за цільовим призначенням, у відповідності з умовами Договору.

Відповідно до п.п.5.5.1. п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями) до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Пунктом 1.10. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями) визначено, що проценти - доход, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів включаються:

платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит; платіж за використання коштів, залучених у депозит; платіж за придбання товарів у розстрочку.

Платежі за іншими цивільно-правовими договорами, незалежно від того, чи встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках до суми договору або до іншої вартісної бази, не є процентами.

Кредит, відповідно до п.1.11. вказаного Закону - кошти та матеріальні цінності, які надаються резидентами або нерезидентами у користування юридичним або фізичним особам на визначений строк та під процент. Кредит розподіляється на фінансовий кредит, товарний кредит, інвестиційний податковий кредит та кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики.

Зокрема за п.п.1.11.1. Закону фінансовий кредит - кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент.

Відповідно до п.1.2. Договору позики від 29.04.2009 року №ФД-9018 позика надається для поповнення обігових засобів Позичальника.

Обігові засоби - сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого призначення (Господарський кодекс України від 16.01.2003 року №436-ІV).

Тобто, передбачається надання позики з метою поповнення обігових виробничих фондів та фондів обігу, в даному випадку ТМЦ для подальшого продажу.

Відповідно до листа ТОВ «Северсталь-Україна» від 10.02.2010 року №34 використання отриманих коштів позики відбувалось і відбувається виключно в цілях здійснення власної господарської діяльності на умовах довготривалого використання позичених коштів виключно для забезпечення наявності у ТОВ «Северсталь-Україна» обігових коштів для здійснення як поточних так і запланованих витрат, що виконуються виключно в цілях отримання доходу.

Однак, в ході проведення перевірки встановлено, що між ВАТ «Северсталь», Росія (Цедент), ТОВ «Северсталь-Україна» (Цесіонарій) та ВАТ «Модуль» (Боржник) укладено договір уступки прав (вимоги) від 07.07.2009 року №01/09, відповідно до умов якого:

п.1.1. Цедент уступає, а Цесіонарій приймає в повному обсязі право вимоги по контракту №804/00186217-80032 від 14.12.07, укладеному між ВАТ «Северсталь», Росія, та ВАТ «Модуль», який є покупцем по даному контракту.

п.1.2. Право вимоги Цедента до Боржника станом на дату підписання договору складає суму основного боргу в розмірі 4 929 065,96 доларів США за поставлену та неоплачену металопродукцію.

п.1.3. Боржник, підписуючи даний договір, надає свою згоду на уступку Цедентом в повному обсязі права вимоги по оплаті поставленого по контракту №804/00186217-80032 від 14.12.07 товару в розмірі 4 929 065,96 доларів США та всіх належних по контракту штрафних санкцій.

п.2.1. В якості оплати за уступку права вимоги Цедента до Боржника Цесіонарій зобов'язується сплатити Цеденту грошові кошти в розмірі 4 929 065,96 доларів США.

п.2.2. Грошові кошти повинні бути перераховані в валюті платежу (доларах США) Цесіонарієм на розрахунковий рахунок Цедента протягом 5 робочих днів з моменту підписання Сторонами Акту прийняття-передачі документів по контракту №804/00186217-80032 від 14.12.2007 року.

п.9.3. Даний договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання ними своїх зобов'язань по даному договору.

Крім того, слід зазначити, що на момент укладання договору уступки прав (вимоги) від 07.07.2009 року №01/09 (за яким ТОВ «Северсталь-Україна» приймає в повному обсязі право вимоги по контракту №804/00186217-80032 від 14.12.2007 року, укладеному між ВАТ «Северсталь», Росія, та ВАТ «Модуль», і в якості оплати за уступку права вимоги зобов'язується сплатити ВАТ «Северсталь», Росія, грошові кошти в розмірі 4 929 065,96 доларів США), між ТОВ «Северсталь-Україна» та ВАТ «Модуль» відсутні будь-які інші господарські відносини.

Укладання зазначеного договору уступки прав (вимоги) не призвело до збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу, тобто не направлено на отримання доходу.

На виконання умов договору позики від 29.04.2009 року №ФД-9018 ВАТ «Северсталь», Росія, перерахувало валютні кошти на рахунок ТОВ «Северсталь-Україна» лише 20.07.2009 року, безпосередньо для здійснення розрахунків ТОВ «Северсталь-Україна» за договором уступки прав (вимоги):

Банківська виписка від 20.07.2009 року: залишок валютних коштів станом на початок 20.07.2009 року складає 0,43 доларів США; зарахування коштів - 4 930 000 доларів США «перераховано валютні кошти по договору позики ФД-9018 29.04.2009 року» (37 721 895 грн. по курсу НБУ 7,6515 грн. за 1 долар США); залишок валютних коштів станом на кінець 20.07.2009 року складає 4 930 000,43 доларів США.

На виконання умов договору уступки прав (вимоги) від 07.07.2009 року №01/09 ТОВ «Северсталь-Україна» валютні кошти (отримані від ВАТ «Северсталь», рух по валютному рахунку за період з 20.07.2009р. по 24.07.2009р. відсутній) перераховано ВАТ «Северсталь»:

Банківська виписка від 24.07.2009 року: залишок валютних коштів станом на початок 24.07.2009 року складає 4 930 000,43 доларів США; перерахування коштів - 4 929 065,96 доларів США «здійснення переказу за дорученням клієнта» (37 771 432,45 грн. по курсу НБУ 7,663 грн. за 1 долар США).

Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті №7 від 24.07.2009 року одержувач - JSC SEVERSTAL, деталі платежу - OPLATA РО DOGOVORU №01/09 USTUPKI PRAV TREBOVANIYA ОТ 07.07.2009 року.

За бухгалтерським обліком здійснені відповідні проводки (липень 2009): Дт рах.312 Кт pax.506 - 37 721895 грн., отримання валютної позики; Дт рах.685 Кт рах.312 - 37 771 432,45 грн., перераховано грошові кошти по договору уступки прав вимоги; Дт рах.3772 Кт рах.685 - 37 646 727,08 грн., враховано заборгованість ВАТ «Модуль»; Дт рах.945 Кт рах.685 124 705,37 грн., курсова різниця.

Станом на 30.09.2009 року по договору позики від 29.04.2009 року №ФД-9018 ТОВ «Северсталь-Україна» здійснено перерахунок курсової різниці у розмірі 1 767405 грн. (курс НБУ станом на 30.09.2009 рік становив 8,01грн. за 1 долар США).

За бухгалтерським обліком здійснені проводки (вересень 2009): Дт рах.945 Кт рах.506 - 1 767405 грн., курсова різниця.

В 3 кварталі 2009 року, згідно наданих в ході перевірки письмових пояснень головного бухгалтера, по договору позики від 29.04.2009 року №ФД-9018 ТОВ «Северсталь-Україна» до складу валових витрат віднесено відсотки у розмірі 774 080,18 грн., нарахування яких не знайшло відображення в бухгалтерському обліку підприємства (по бух.рах.951 «Відсотки за кредит», бух.рах.952 «Інші фінансові витрати» операції відсутні).

Дебіторська заборгованість ВАТ «Модуль» перед ТОВ «Северсталь-Україна» визначена в національній валюті України і складає 37 646 727,08 грн., в той час коли кредиторська заборгованість за договором позики визначена в іноземній валюті і складає 4 930 000,43 доларів США. та змінюється в залежності від зміни курсу НБУ (так, станом на 29.01.2010 рік курс НБУ становить 8,0012 грн. за 1 долар США і заборгованість складає 39 445 919,44 грн.).

Тобто, від здійснення вищевказаних операцій ТОВ «Северсталь-Україна» отримано фінансові збитки у вигляді нарахованих відсотків та перерахунку курсової різниці.

Таким чином, позику не використано для поповнення оборотних засобів, тобто не використано за цільовим призначенням, і витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за такими борговими зобов'язаннями не можуть бути віднесені до складу валових витрат.

З матеріалів перевірки вбачається, що не лише нарахування відсотків у розмірі 774 080,18 грн. не знайшло відображення в бухгалтерському обліку підприємства (по бух.рах.951 «Відсотки за кредит», бух.рах.952 «Інші фінансові витрати» операції відсутні), але й графік повернення грошових коштів, отриманих за договором позики, та нарахування відсотків відсутній, що теж зазначено в акті перевірки.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В статті 1 Закону № 996-ХІV визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Згідно з вимогами статті 4 зазначеного Закону одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми.

Частинами другою, третьою статті 9 Закону № 996-ХІV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Згідно з п.5.1 ст.5 вказаного Закону «Валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, з урахуванням наведених норм обов'язковою умовою віднесення витрат платника податку до валових витрат є їх подальше використання у власній господарській діяльності з метою отримання доходу.

З огляду на вищенаведене, здійснення платником господарський операцій у межах вищезгаданих угод не призвело до збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу, тобто не було направлено на отримання доходу.

Також, в акті перевірки зазначено, що в порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року №287/97-ВР (зі змінами та доповненнями) та абз.2 п.1.6 «Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 року за №271/7592, ТОВ «Северсталь-Україна» завищено скориговані валові витрати за 4 квартал 2008 року (наростаючим підсумком за 2008 рік) на загальну суму 137 600 грн. в наслідок того, що дані, які наведені ТОВ «Северсталь-Україна» у декларації з податку на прибуток наростаючим підсумком за 2008 рік (показник рядка 04.1 «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)» та, відповідно, показник рядка 06 «Скориговані валові витрати»), не відповідають даним бухгалтерського, які підтверджені первинними документами (Дт рах.20 «Виробничі запаси», рах.22 «Малоцінні швидкозношувальні предмети», рах.28 «Товари» Кт рах.632 «Розрахунки з іноземними постачальниками», бух. рах.631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», рах.3771 «Розрахунки з іншими дебіторами», рах.685 «Розрахунки з іншими кредиторами», Дт pax. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» Кт рах.ЗП «Поточний рахунок в національній валюті», за винятком 50% вартості ПММ на легковий автотранспорт).

В запереченні ТОВ «Северсталь-Україна» стосовно вищевказаного питання зазначено, зокрема, що актом перевірки встановлено, що здійснені витрати пов'язані із придбанням металопродукції, її транспортуванням, митним оформленням, за умови що продаж металопродукції є одним з видів господарської діяльності ТОВ «Северсталь-Україна», а також враховуючи виконані платником податку умови підтвердження таких витрат первинними документами та податковою звітністю, ТОВ «Северсталь-Україна» здійснило всі необхідні дії щодо дотримання саме податкового законодавства для нарахування та сплати податку на прибуток, тому в податкового органу відсутні будь-які підстави вважати такий облік нездійсненим та вважати такі витрати зайвими. Що стосується висновку податкового органу щодо порушення ТОВ «Северсталь-Україна» умов Закону № 996-ХІV щодо складення бухгалтерської звітності, то він зазначає, що згідно умов зазначеного законодавства бухгалтерська звітність є розрахунковою базою для складення податкової звітності, але саме для нарахування та сплати податків єдиною підставою є податкова звітність, яка складена ТОВ „Северсталь - Україна" у повному обсязі та своєчасно.

ТОВ «Северсталь-Україна», як під час проведення перевірки так і до даного заперечення, не надано первинні документи, що підтверджують саме такі здійснені витрати, пов'язані із придбанням металопродукції, її транспортуванням, митним оформленням і підтверджені податковою звітністю та її своєчасним поданням, але не відображені у регістрах бухгалтерського обліку.

Проте, у скарзі директор ОСОБА_5 стосовно даного порушення зазначає, що під час здійснення розрахунків на підставі бухгалтерської звітності ТОВ «Северсталь-Україна» податковим органом допущено арифметичні помилки із визначення таких сум у бухгалтерському обліку ТОВ «Северсталь-Україна» саме у загальній суми таких помилок 137 600,00 грн. Однак, директор ОСОБА_5 не конкретизує яку саме арифметичну помилку допущено податковим органом, з зазначенням відповідних бухгалтерських записів та наведенням вірного розрахунку такої суми.

Первинні документи, що підтверджують саме такі здійснені витрати, пов'язані із придбанням металопродукції, її транспортуванням, митним оформленням, до скарги також не надані не були.

Підпунктом 4.2.3 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ встановлено, що обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом відповідно до підпункту 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків.

Згідно з п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5 вказаного Закону, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу зі скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Проте, як вже зазначалося, ані під час розгляду заперечень, ані під час розгляду первинної та повторної скарг, керівником ТОВ «Северсталь-Україна» не надано первинні документи, які б підтверджували валові витрати на суму 137 600,00 грн., та не спростовані висновки контролюючого органу, викладені в матеріалах перевірки.

Позивач зазначає, що дані бухгалтерського обліку витрат можуть не збігатися з даними по валовим витратам у податковому обліку, тому що бухгалтерський облік здійснюється згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а податковий - згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та в зв'язку з чим для розрахунку валових витрат у податковому обліку користуватися даними витрат в бухгалтерському обліку не правильно, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, якій ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Методичні рекомендації щодо оформлення матеріалів документальних перевірок суб'єктів господарювання - юридичних осіб, а також їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів та документування виявлених порушень, зі змінами, затверджені ДПА України від 11.09.2008 року №584, з подальшими змінами, передбачають, що перевірка суб'єкта господарювання може бути проведена вибірковим методом за визначений період чи по визначеним операціям, які за результатами проведеного аналізу визначено ризиковими.

Вибірковий метод проведення перевірки - це перевірка суб'єкта господарювання, яка обмежується вибраним(и) звітним(и) податковим(и) періодом(ами) в межах періоду, за який проводиться перевірка, або вибраними до перевірки ризиковими операціями протягом всього періоду, що перевіряється.

В додатку 4 до акту перевірки «Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки ТОВ «Северсталь-Україна»», зазначено проведення перевірки вибірковим методом за період з 18.07.2007р. по 30.09.2009р. із застосуванням, зокрема, обігово-сальдових відомостей по бухгалтерських рахунках підприємства.

Наказом ДПА України від 11.09.2008 року№584 «Про затвердження зразків форм актів перевірок та Методичних рекомендацій щодо їх оформлення», зі змінами, затвердженими наказом ДПА України від 27.11.2008 року № 738, передбачено складання Реєстрів кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових доходів і валових витрат, наведених у додатках до Довідки про загальну інформацію.

Саме за результатами Реєстрів кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових витрат (на підставі таких документів: журналів-ордерів по бух. рах.632 «Розрахунки з іноземними постачальниками», бух. рах.631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в розрізі контрагентів, журналів-ордерів по бух. рах.685 «Розрахунки з іншими кредиторами» в розрізі контрагентів, журналів-ордерів по бух. рах.3771 «Розрахунки з іншими дебіторами» в розрізі контрагентів, відомостей по бух. рах. ЗП «Поточний рахунок в національній валюті», бух. рах.312 «Поточні рахунки в іноземній валюті») встановлено розбіжність по ряд.04.1 Декларації, а саме: завищення наростаючим підсумком за 2008 рік на 137 600 грн.

З огляду на вище викладене, суд вважає, що відповідач під час проведення перевірки діяв в межах та в порядку, визначеному діючим законодавством, отже, порушень з боку відповідача з матеріалів справи не вбачається.

Таким чином, підстави для скасування податкових повідомлень-рішень відсутні.

Слід зазначити, що згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

- суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України;

- суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладе, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Северсталь-Україна» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складений 17 травня 2011 року.

Суддя О. Д. Коблова