Постанова № 15932391, 18.05.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2011 р. Справа № 2а-12617/10/0470 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддяБукіна Л.Є.,

при секретарі судового засіданняБердник С.О.,

за участю:

представника позивачаХмеленко Ю.О.,

представників відповідачаДухневич Т.С., Матухно М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДніпроСнабСервіс»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду 11.10.2010 року знаходиться справа за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДніпроСнабСервіс»(позивач) до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська (відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 30.09.2010 року №0000072301/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 97 366,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податковий кредит був сформований підприємством на суму ПДВ у звязку із оплатою позивачем послуг по операціях з переробки металопрокату та металопродукції, на підставі отриманої від постачальника податкової накладної. Позивач вважає, що висновки акту перевірки не відповідають дійсним обставинам, є помилковими і тому винесене на підставі цього акту податкове повідомлення-рішення, є протиправним і підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні доводам позовної заяви.

Представники відповідача проти позову заперечували, просили відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначено, що оскаржене податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі чинного законодавства, оскільки вчинений правочин не спрямований на реальне настання правових наслідків, не підлягають врахуванню в складі податкового кредиту безтоварні операції.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що позивач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська.

За результатами документальної невиїзної перевірки, проведеною Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, складено відповідний акт від 14.09.2010 року №1815/223-32944401 (а.с.153-159, 163).

Перевіркою встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ялонз», яке мало правові відносини з платником податків. За результатами перевірки встановлено порушення ч.1 ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України), а також порушення п.п. 7.4.1, пп.7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість у серпні 2008 року на 11541,67 грн., у вересні 2008 року на 14441,20 грн., у жовтні 2008 року на 15103,33 грн., у листопаді 2008 року на 2191,67 грн. та у лютому 2009 року на 21633,33 грн.

До акту перевірки позивачем подано заперечення, які відповідачем не враховано (а.с.122-129).

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове-повідомлення рішення від 30.09.2010 року №0000072301/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 97 366,80 грн., у тому числі основний платіж 64911,20 грн., штрафні санкції 32455,60 грн.

Судом встановлено, що між ТОВ «ДніпроСнабСервіс»та ТОВ «Ялонз» укладено договір про надання послуг позивачу по переробці металопрокату та металопродукції від 01.08.2008 року №25.

На виконання умов договору ТОВ «Ялонз»виписано рахунок-фактуру від 29.08.2008 року №3 на суму 69250,00 грн., від 30.09.2008 року №39 на суму 86647,20 грн., від 31.10.2008 року №48 на суму 90620,00 грн., від 30.11.2008 року №59 на суму 13150,00 грн., від 28.02.2009 року №15 на суму 129800,00 грн.

ТОВ «ДніпроСнабСервіс»від ТОВ «Ялонз»отримано акти виконаних робіт та податкові накладні на такі ж суми, усього на суму 305 467,20 грн., у тому числі ПДВ 64911,20 грн.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних за серпень, вересень, жовтень, листопад 2008 року та лютий 2009 року.

Розрахунки проводились між субєктами господарювання у безготівковій формі згідно платіжних доручень № 5302 і № 5851 від 24.09.2008 року та 20.02.2009 року відповідно. Здійснення позивачем сплати ТОВ «Ялонз»вартості послуг з податком на додану вартість підтверджується також банківськими виписками, які долучено до матеріалів справи.

Згідно листа від 02.10.2009 року №0210/1, наданого підприємством до ДПІ під час проведення перевірки, ТОВ «ДніпроСнабСервіс»є кінцевим споживачем послуг по обробці металопрокату, яка проводилась ТОВ «Ялонз».

Згідно з п.1.7 ст. Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобовязань, що виникли у звязку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.

Податковий кредит звітного періоду складається сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Як встановлено п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

При цьому наявність належним чином оформлених податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що працівниками Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Ялонз»з питань правильності дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 17.05.2008 року по 30.04.2009 року та складено акт перевірки від 12.08.2009 року №4465/231/35932734. Перевіркою встановлено, що ТОВ «Ялонз»за юридичною адресою не знаходиться, загальна чисельність працюючих 1 особа, тобто відсутні трудові ресурси для здійснення господарської діяльності, ОСОБА_4 ніколи не була директором, бухгалтером чи засновником ТОВ «Ялонз», доручень для здійснення реєстрації підприємства не давала.

Перевіркою ТОВ «Ялонз»встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків, укладений між ТОВ «ДніпроСнабСервіс»та ТОВ «Ялонз»правочин не спричинив реального настання правових наслідків, в силу статті 215 ЦК України є нікчемним, оскільки суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Суд вважає безпідставними твердження представника позивача, що в акті перевірки не наведені належні докази того, що договір є нікчемний, оскільки такі твердження спростовуються відомостями, зазначеними в акті перевірки.

Згідно із частинами 1,5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як передбачено статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Підпунктом 3.2.1 п.3.2 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що у випадках коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Таким чином, несплачений підприємством податок на прибуток, податок на додану вартість внаслідок порушення встановленого порядку формування валових доходів, витрат, податкового зобов'язання та податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що в діях позивача вбачається спрямованість на необґрунтоване завищення податкового кредиту у серпні 2008 року на 11541,67 грн., у вересні 2008 року на 14441,20 грн., у жовтні 2008 року на 15103,33 грн., у листопаді 2008 року на 2191,67 грн., у лютому 2009 року на 21633,33 грн., незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості послуг з податком на додану вартість, відповідно оскаржене податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДніпроСнабСервіс» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складений 26 квітня 2011 року.

Головуючий суддя(підпис)Л.Є. Букіна