Постанова № 15931807, 31.03.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2011 р. Справа № 2а-11927/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЧорної В.В.

при секретарі судового засіданняЧерненко А.А.

за участю сторін:

представника позивачаМовчан В.П.

відповідачаОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Царичанського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -

ВСТАНОВИВ :

27 вересня 2010 року Царичанський районний центр зайнятості звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 незаконно отриману нею допомогу по безробіттю в сумі 3084 грн. 77 коп.

Під час розгляду справи, 24.03.2011 року позивачем подано заяву про зменшення суми позовних вимог до 2 884 грн. 77 коп., у звязку з частковою сплатою відповідачем суми заборгованості в добровільному порядку.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що відповідач, перебуваючи на обліку в Царичанському районному центрі зайнятості та отримуючи допомогу по безробіттю, не надала до центру зайнятості відомості про реєстрацію її як приватного підприємця, чим порушила вимоги ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», в результаті чого незаконно отримала допомогу по безробіттю в розмірі 3 084 грн. 77 коп. З урахуванням часткового відшкодування відповідачем на рахунок Царичанського районного центру зайнятості зазначеної суми в березні 2011 р., залишок до сплати, що підлягає стягненню в судовому порядку, становить 2 884 грн. 77 коп.

В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав, просив стягнути з відповідача 2 884 грн. 77 коп.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала, проти задоволення позову не заперечувала.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

14 серпня 2008 року ОСОБА_2 звернулася до Царичанського районного центру зайнятості із заявою про надання їй статусу безробітного та виплати допомоги по безробіттю. За формою даної заяви, ОСОБА_2 зазначила, що не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах, та на пенсію за вислугу років, про що поставила свій підпис.

Наказом Царичанського районного центру зайнятості від 14.08.2008 року № НТ080814 ОСОБА_2 з 14.08.2008 року надано статус безробітного та відповідно до вимог п.п.2, 4 ст. 22, п. 2 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", та п.п.2.7, 2.9 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, призначено виплату допомоги по безробіттю з 14.08.2008 року по 08.08.2009 року.

Наказом Царичанського районного центру зайнятості від 30.07.2009 року № НТ090730 ОСОБА_2 з 30.07.2009 року припинено виплату допомоги по безробіттю та знято з обліку у зв'язку із поданням безробітним письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості відповідно до пп.10 п. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами звірки бази даних, отриманих від Державної податкової адміністрації, з даними державного реєстратора, встановлено, що з 14.03.2007 року ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа підприємець. Згідно з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 23.07.2009 року до ЄДР внесено рішення ОСОБА_2 про припинення підприємницької діяльності, а 02.12.2009 року - внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною-особою підприємцем ОСОБА_2 за її рішенням.

Відповідно до ч.3 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Отже, відповідач позбавився статусу підприємця лише 02.12.2009 року.

Наказом Царичанського районного центру зайнятості від 07.09.2010 року № НТ100907 визнано недійсним наказ № НТ090730 від 30.07.2009 року, та прийнято нове рішення, яким ОСОБА_2 припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з призначенням виплати безробітному на підставі документів, що містять неправдиві відомості відповідно до п.п.8 п.1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", та зобов'язано останню повернути кошти, отримані за період з 14.08.2008 року по 30.07.2009 року.

Згідно довідки Царичанського РЦЗ № 042010112 від 20.08.2010 року, ОСОБА_2 за період з 14.08.2008 року по 30.07.2009 року виплачено допомогу по безробіттю в розмірі 3084 грн. 77 коп.

25 серпня 2010 року директором Царичанського РЦЗ видано наказ № 57 про повернення коштів, виплачених ОСОБА_2 за період з 14.08.2008 року по 30.07.2009 року як допомога по безробіттю, у зв'язку з виявленням факту реєстрації безробітної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в період перебування на обліку в Царичанському РЦЗ та отримання допомоги по безробіттю.

Відповідно до вимог п. 1.2 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики № 307 від 20.11.2000 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 року за №915/5136 (далі - Порядок), допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності, надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»№ 803-XII від 01.03.1991 року, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»№ 803-XII від 01.03.1991 року, в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема: а) працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб; б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю тощо.

В силу вимог п.п.1 п. 5.5 Порядку, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-III від 02.03.2000 року, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п.6.14 Порядку, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Відповідно до вимог п.п. 5, 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 за № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 року № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року за № 232/16248, перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості шляхом звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторів. У разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Як вбачається із матеріалів справи, на час отримання статусу безробітного відповідач був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців як фізична особа-підприємець, а отже, відносився до категорії зайнятого населення.

Таким чином, надані ОСОБА_2 центру зайнятості відомості про те, що вона не займається підприємницькою діяльністю, не відповідають дійсності, а отже, нею незаконно отримано допомогу по безробіттю в сумі 3 084 грн. 77 коп., яка підлягає поверненню.

Враховуючи, що у березні 2011 р. відповідачем добровільно сплачено 200 грн. із вказаної суми, що підтверджується копіями квитанцій № 1/1 від 03.03.2011 року, № 1/13 від 03.10.2011 року, стягненню підлягає залишок неповернутої суми у розмірі 2 884 грн. 77 коп. (3084,77 грн. 200 грн.).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, та необхідність їх задоволення (в редакції заяви про зменшення позовних вимог від 24.03.2011 р.).

Керуючись ст.ст. 122, 160-162, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Царичанського районного центру зайнятості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Царичанського районного центру зайнятості (р/р 37177001002817, ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, ОКПО 23066556) незаконно отриману допомогу по безробіттю, згідно наказу директора Царичанського районного центру зайнятості № 57 від 25.08.2010 р., у розмірі 2 884 грн. 77 коп. (дві тисячі вісімсот вісімдесят чотири гривні сімдесят сім копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 30.03.2011 року.

Суддя В.В.Чорна