Рішення № 15931191, 26.05.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2011 рокуСправа № 12/5026/955/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Луговій І.В., за участю представників сторін: позивача ОСОБА_1 за довіреністю, відповідача не зявились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом приватного акціонерного товариства "Київстар" в особі Київської філії ПАТ "Київстар" до товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніські сади" про стягнення 1816 грн. 32 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - приватне акціонерне товариство "Київстар" в особі Київської філії ПАТ "Київстар" звернувся в господарський суд з позовом до товариства з обмеженою діяльністю "Золотоніські сади" про стягнення, на підставі Угод № 2782119 та №2782120 про надання послуг стільникового мобільного зв'язку стандартів GSM-900 та GSM-1800 від 31.03.2008 року, та Додаткових угод до них від 31.03.2008 року, 1816 грн. 32 коп. неустойки та відшкодування судових витрат - державного мита в розмірі 102 грн., 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримала, надала довідку №35582-28,1-119542 від 25.05.2011 року та рахунок-фактуру №26-7296006 від 01.05.2010 року, що свідчить про часткову добровільну оплату відповідачем договірної неустойки на суму 850 грн. і остаточно просила стягнути з відповідача 966 грн. 32 коп.

Відповідач відзив на позов не подав, явку свого представника в засідання суду не забезпечив, хоч про місце, дату і час судового засідання був повідомлений належним чином за правилами, передбаченими пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 №75 (з подальшими змінами).

Відповідно до ст. 75 ГПК України, судом розглянуто справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє частково з наступних підстав.

31 березня 2008 року між ЗАТ "Київстар Дж. Ес. Ем." (оператор) та ТОВ "Золотоніські сади" (відповідач по справі, абонент) були укладені угоди №2782119 та №2782120 про надання послуг стільникового мобільного зв'язку стандартів GSM-900 та GSM-1800 (далі - угоди), а також укладені відповідні додаткові угоди від 31.03.2008 року (а. с. 7-12).

Згідно п.2 вищевказаних угод оператор - ЗАТ "Київстар Дж. Ес. Ем." взяв на себе зобов'язання надавати абоненту послуги стільникового мобільного зв'язку стандартів GSM-900 та GSM-1800, а абонент зобов'язався користуватися вищенаведеними послугами та своєчасно оплачувати їх вартість на умовах, визначених в угодах.

Для отримання визначених сторонами послуг стільникового зв'язку на підставі замовлень абоненту були надані персональні SІМ-картки та виділені телефонні номери (+НОМЕР_1, +НОМЕР_2) в мережі стільникового зв'язку та відкрито особові рахунки, що відповідають номерам угод для обслуговування цих телефонних номерів.

Відповідно до п.1 додаткових угод абонент взяв на себе зобов'язання протягом дії додаткових угод (720 днів) замовити у оператора та оплатити телекомунікаційні послуги (крім послуг з надання доступу до контенту) на визначені телефонні номери на загальну суму не менше 1537 грн. на кожний телефонний номер.

Згідно п.2 додаткових угод, у випадку порушення абонентом своїх зобов'язань, передбачених п.1 додаткових угод відповідач зобов'язався сплатити позивачу неустойку, розмір якої визначається як збільшена вдвічі різниця між мінімальною вартістю послуг, що згідно з п.1 цих додаткових угод повинні бути замовлені протягом дії додаткової угоди, та вартістю фактично оплачених абонентом протягом дії додаткових угод телекомунікаційних послуг.

Відповідно до п.3 кожної із додаткових угод передбачено, що оператор має право припинити дію цієї додаткової угоди у будь-який час відповідно до положень угоди, з подальшим стягненням з абонента зазначеної у п.2 додаткової угоди неустойки в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Позивач повністю виконав умови угод № 2782119 та №2782120 та додаткових угод від 31.03.2008, надав послуги стільникового мобільного звязку.

Строк дії додаткових угод до угод №2782119 та №2782120 про надання послуг стільникового зв'язку закінчився 20.03.2010 року.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті за надані послуги мобільного зв'язку виконав частково, із урахуванням вартості фактично оплачених відповідачем телекомунікаційних послуг протягом строку дії цих угод, позивачем відповідно до п. 2 додаткових угод було нараховано неустойку в загальній сумі 1816 грн. 32 коп., що підтверджується розрахунком позивача (а. с. 15) та відповідними рахунками - фактурами (а. с. 13-14).

Відповідно до вимог розділу XVII Закону України "Про акціонерні товариства" позивачем 15.03.2011 року була проведена державна реєстрація зміни найменування закритого акціонерного товариства "Київстар Дж. Ес. Ем." та Київської філії закритого акціонерного товариства "Київстар Дж. Ес. Ем." на приватне акціонерне товариство "Київстар" та Київська філія приватного акціонерного товариства "Київстар".

Вищеназвані документи долучені до матеріалів справи в якості письмових доказів.

За змістом ст.ст. 173, 174, 193, 202 ГК, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обовязків (зобовязань), зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема належним виконанням.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відносини в сфері надання телекомунікаційних послуг регулюються Законом України "Про телекомунікації", Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг" від 09.08.2005 року № 720 та рішенням Національної комісії з питань регулювання звязку "Про затвердження основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг" від 26.03.2009 року № 1420.

Закон України "Про телекомунікації" (далі - закон) визначає загальнодоступні (універсальні) телекомунікаційні послуги, як мінімальний набір визначених цим Законом послуг нормованої якості, доступний усім споживачам на всій території України; рухомий (мобільний) зв'язок, як електрозв'язок із застосуванням радіо технологій, під час якого кінцеве обладнання хоча б одного із споживачів може вільно переміщатися в межах усіх пунктів закінчення телекомунікаційної мережі, зберігаючи єдиний унікальний ідентифікаційний номер мобільної станції; споживача телекомунікаційних послуг (споживач), як юридичної або фізичної особи, яка потребує, замовляє та/або отримує телекомунікаційні послуги для власних потреб.

Згідно ст. 32 Закону, споживачі під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг мають право, зокрема, на: вибір оператора, провайдера телекомунікацій; вибір виду та кількості телекомунікаційних послуг; відмову від телекомунікаційних послуг у порядку, встановленому договором про надання телекомунікаційних послуг; інші права, визначені законодавством України та договором про надання телекомунікаційних послуг.

Відповідно до ст. 33 Закону споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги; виконувати інші обов'язки відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 611, 625 ч. 1 ЦК, 216 ГК України, неможливість виконання зобовязання не звільняє сторони від обовязку виконати зобовязання в натурі, порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій.

Частина 1 ст. 230 ГК України встановлює, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частина 4 статті 22 ГПК України визначає зміну підстави або предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог виключно як право, а не обовязок позивача. Пунктом 2 статті 83 ГПК передбачено право господарського суду щодо виходу за межі позовних вимог за наявності передбачених цією нормою умов і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Позивач письмового клопотання про зменшення розміру позовних вимог не подавав, в судовому засіданні його представник наполягала на задоволенні позову в уточненому розмірі згідно довідки №35582-28,1-119542 від 25.05.2011 року та рахунку-фактури №26-7296006 від 01.05.2010 року станом на день розгляду справи в розмірі 966 грн. 32 коп.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи та вимог законодавства позовні вимоги судом визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються частково.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно задоволеній частині позову - сплачене державне мито в розмірі 54 грн. 27 коп. та 125 грн. 56 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 179 грн. 83 коп.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніські сади", с. Гладківщина, Золотіський район, Черкаська область, 19720, код ЄДРПОУ 34223637 на користь приватного акціонерного товариства "Київстар" в особі Київської філії ПрАТ "Київстар", проспект Червонозоряний, 51, м. Київ, 03110, п/р 26009325028400 в АТ "УкрСиббанк" м. Київ, МФО 351005, код ЄДРПОУ 36854338 966 грн. 32 коп. неустойки, 179 грн. 83 коп. судових витрат.

В решті позову в частині стягнення 850 грн. неустойки, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його підписання.

Повний текст рішення складено і підписано 31.05.2011 року.

Суддя В.М. Грачов