Рішення № 15931004, 30.05.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" травня 2011 р.Справа № 19/17-1177-2011 Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петренко Н.Д.

при секретарі Гавриловій А.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу №19/17-1177-2011

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ЧПОСОБА_1", Одеська область, Овідіопольський район

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , м. Одеса

про стягнення 1641,01 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: за дов. ОСОБА_3

від відповідача: не зявився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином

СУТЬ СПОРУ: позивачем у справі заявлені вимоги про стягнення з відповідача 1567,85 грн. заборгованості за договором поставки сиро-молочної продукції №569-08 від 16 вересня 2008 року, з яких 1011,02 грн. основного боргу, 268,93 грн. інфляційних витрат, 65,15 грн. 3 % річних, 101,10 грн. штрафу та 121,65 грн. пені.

26 травня 2011 року до господарського суду Одеської області від позивача надійшли уточнення позовних вимог (вх. №16462/2011), в яких ТОВ "ЧП ОСОБА_1" просить суд стягнути з відповідача 1641,01 грн., з яких 1011,02 грн. основного боргу, 326,80 грн. інфляційних витрат, 80,44 грн. 3 % річних, 101,10 грн. штрафу та 121,65 грн. пені.

Відповідач в судові засідання, призначені на 20 квітня 2011 року о 09:40, 16 травня 2011 року о 09:20 та 30 травня 2011 року о 09:15 не зявився, хоча про місце судового засідання повідомлений належним чином, за адресою вказаною у позовній заяві (65121, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 6, корпус 1, кв. 34), однак повідомлення про вручення поштового відправлення повернулось до суду з довідкою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Згідно наявного у матеріалах справи витягу з ЄДРПОУ станом на 26 квітня 2011 року (а.с.29) місцезнаходження фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 є: АДРЕСА_1.

До повноважень господарського суду області не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час виникнення тих чи інших процесуальних дій, оскільки згідно розяснень, викладених у п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/530 від 10 грудня 2009 року відмітка про відправку процесуального документа про призначення судового засідання у справі, зроблена відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом ВГСУ №75 від 10 грудня 2002 року на першому примірнику цього документу є підтвердженням повідомлення сторони про дату, час і місце судового засідання у справі.

Оскільки відповідач у справі в судове засідання не зявився, про місце судового засідання повідомлений належним чином, правом на надання відзиву на позовну заяву згідно ст. 59 ГПК України не скористався, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

16 вересня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ЧП ОСОБА_1" (ТОВ "ЧП ОСОБА_1", постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (ФОП ОСОБА_4, покупець) був укладений договір поставки сиро-молочної продукції №569-08, згідно умов якого постачальник зобовязався передати у власність покупцю товар - сиро-молочну продукцію, а покупець прийняти та оплатити зазначений товар (п. 1.1. договору).

Сторони погодили, що даний договір набирає сили з моменту його підписання представниками обох сторін та діє до 31 грудня 2008 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобовязань (п. 7.1. договору).

Пунктом 2.12 договору передбачено, що кожна поставка товару оформлюється накладною, яка підписується уповноваженою особою та скріплюється печаткою.

Ціна товару погоджується сторонами при оформленні заявки та зазначається в видаткових накладних або специфікаціях до даного договору, а покупець зобовязаний здійснити повний розрахунок за отриманий товар не пізніше 7 (семи) днів з моменту його отримання (п.п. 4.1., 4.3. договору).

На виконання умов договору постачальник передав у власність фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 сиро-молочну продукцю на загальну суму 1011,02 грн., що підтверджується долученою до позовної заяви видатковою накладною №1809-5468С від 18 вересня 2008 року (а.с. 11).

Факт отримання товару покупцем підтверджено підписом ОСОБА_4.

Зауважень зі сторони ФОП ОСОБА_4 стосовно якості та кількості поставленого товару заявлено не було. Свої зобовязання по виконанню спірного договору постачальником виконані в повному обсязі.

Позивач зазначає, що ФОП ОСОБА_4 свої зобовязання щодо оплати за отриманий товар не виконав, внаслідок чого за ним залишилась заборгованість у розмірі 1011,02 грн.

З метою отримання суми боргу та врегулювання спору постачальник 31 березня 2010 року звернувся до покупця з претензією (а.с. 10) щодо оплати суми боргу у розмірі 1011,02 грн., яка залишена ним без відповіді та задоволення.

З огляду на зазначене позивач 29 березня 2011 року вимушений був звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою з уточненнями про стягнення 1011,02 грн. основного боргу, 326,80 грн. інфляційних витрат, 80,44 грн. 3 % річних, 101,10 грн. штрафу та 121,65 грн. пені, обґрунтовуючи свої вимоги посиланням на ст. 625 ЦК України та ст.ст. 193, 216, 220, 229 ГК України.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "ЧП ОСОБА_1", виходячи з наступного:

- відповідно до статті 193 ГК України учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно правил частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), у звязку з чим позовні вимоги про стягнення 1011,02 грн., є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Статтями 230-231 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно п. 5.2. договору у разі порушення строків оплати за товар покупець зобовязався сплатити пеню в розмірі 1 % від вартості несплаченого товару за кожний день прострочення, а також штраф у розмірі 10 % від вартості несплаченого товару, які розраховані позивачем у сумі 101,10 грн. штрафу та 121,65 грн. пені. Суд перевіривши розрахунок наданий позивачем дійшов до висновку, що розмір штрафу розрахований вірно, а суму пені слід зменшити до 120,15 грн. нараховану за період з 26 вересня 2008 року по 26 березня 2009 року, що не перевищує встановлений законодавством розмір подвійної облікової ставки НБУ та граничний строк у шість місяців (ч.6 ст. 232 ГК України)

Статтею 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Таким чином, заявлені до стягнення з жовтня 2008 року по квітень 2011 року інфляційні втрати у сумі 326,80 грн. підлягають задоволенню, а суму трьох процентів річних у розмірі 80,44 грн. нарахованих за період з 18 вересня 2008 року по 13 травня 2011 року слід зменшити до 79,69 грн., оскільки позивачем при розрахунку невірно визначено період нарахування з 18 вересня 2008 року, замість 26 вересня 2008 року.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач документів, спростовуючих позовні вимоги, не надав.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача в порядку ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЧП ОСОБА_1" (65013, м. Одеса, вул. Балтська дорога, 2, п/р №2600131110901 у філії АБ "Південний", МФО 328964, код ЄДРПОУ 30628775):

- 1011 (одну тисячу одинадцять) грн. 02 коп. основного боргу,

- 120 (сто двадцять) грн. 15 коп. пені,

- 101 (сто одну) грн. 10 коп. штрафу,

- 326 (триста двадцять шість) грн. 80 коп. інфляційних витрат,

- 79 (сімдесят девять) грн. 69 коп. 3% річних,

- 101 (сто одну) грн. 87 коп. державного мита,

- 235 (двісті тридцять пять) грн. 69 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складений та підписаний 02 червня 2011 року.

Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Суддя Петренко Н.Д.