Рішення № 15930371, 31.05.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2011 р.

Справа № 5004/827/11 за позовом публічного акціонерного товариства “Волиньобленерго” в особі Камінь-Каширської філії ПАТ “Волиньобленерго”, м. Камінь-Каширський.

до відповідача Камінь- Каширського районного відділу Управління МВС України у Волинській області, м. Камінь- Каширський

про стягнення 7938,61 грн.

СуддяШум М.С.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, юрисконсульт (дов. №19/26-1176 від 04.04.2011р)

від відповідача: н/з

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України розяснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки сторін.

Суть спору: позивач публічне акціонерне товариство "Волиньобленерго" в особі Камінь-Каширської філії звернувся в господарський суд Волинської області з позовом про стягнення з Камінь- Каширського районного відділу Управління МВС України у Волинській області 7938,61 грн. заборгованості за спожиту електроенергію за період з червня місяця 2010р. по березень 2011р. в.т.ч. 6732,88грн заборгованості,475,31 грн. інфляційних нарахувань, 117,70 грн. 3% річних, 612,72 грн. пені.

Відповідач в судове засідання не прибув, позову не оспорив. Водночас через канцелярію суду надійшло клопотання в якому відповідач просить розглянути справу без його участі у звязку із відсутністю коштів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення, доводи та заперечення представника позивача, господарський суд, - ВСТАНОВИВ: 11 грудня 2003 року між Камінь- Каширською філією ВАТ "Волиньобленерго" (правонаступником якого є ПАТ «Волиньобленерго») та Камінь- Каширським районним відділом Управління МВС України у Волинській області укладено договір про постачання електричної енергії №524-0011 з відповідними додатками.

Укладена між сторонами угода предметом судового розгляду не виступала, недійсною судом не визнавалася, сторонами розірвана не була, у звязку з чим в суду відсутні підстави вважати зазначену угоду недійсною або неукладеною.

У відповідності до умов вказаної угоди позивачем було взято на себе зобовязання щодо поставки відповідачу електричної енергії згідно з визначеними угодою умовами та величинами, а відповідачем в свою чергу взято зобовязання проводити своєчасно оплату використаної електроенергії та інших нарахувань.

Пунктами 8.1, 8.3 угоди встановлено, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки електропостачальної організації. За дату оплати приймається дата списання коштів з розрахунку споживача або внесення споживачем готівки в касу банка.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обовязки субєктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

На виконання умов зазначеного договору позивачем поставлено відповідачу електричну енергію за період з червня місяця 2010р. по березень 2011р. на загальну суму 6732,88грн., що підтверджується рахунками за активну електричну енергію.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, відповідачем договірні зобовязання в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті використаної електричної енергії у періоди, обсяги та в розмірах, визначених договором виконані не були.

У звязку з викладеним на день розгляду справи господарським судом, заборгованість відповідача перед Камінь- Каширською філією ПАТ "Волиньобленерго" склала 6732,88 грн. по оплаті спожитої електричної енергії. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.

З огляду на викладене, враховуючи надання позивачем відповідачу послуг з електропостачання, отримання останніх Камінь- Каширським районним відділом Управління МВС України та не проведення при цьому всіх належних розрахунків, позовні вимоги предявлені до відповідача підставні і підлягають до задоволення.

Відповідно до пункту договору 4.2.1 за внесення платежів, передбачених пунктами

2.2.3 2.2.4 цього договору , з порушенням термінів, зазначеним додатком №2 «Порядок розрахунків», Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Стосовно вимоги позивача про стягнення пені в сумі 612,72 грн. за період з 01.06.2010р. по 01.04.2011р. суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.230 ГК України учасник господарських відносин у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання зобовязаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені). Пунктом 6 ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання , якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, відповідно пеня підлягає стягненню в сумі 437,87грн. за шість місяців, а не 612,72 грн. як заявлено позивачем. (а.с.9)

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом ( ч.2 ст. 625 ЦК України).

Враховуючи викладене, позивачем правомірно нараховані :індекс інфляції в розмірі 475,31 грн. ; 3 % річних в розмірі 117,70 грн.

З огляду на викладене, враховуючи надання позивачем відповідачу послуг з електропостачання, отримання останніх Камінь- Каширським районним відділом Управління МВС України та не проведення при цьому всіх належних розрахунків, позовні вимоги предявлені до відповідача підставні і підлягають до задоволення.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, які поніс позивач повязані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), підлягають відшкодуванню пропорційно задоволеним вимогам у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 144, 173, 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Камінь- Каширського районного відділу Управління МВС України у Волинській області, (м. Камінь- Каширський , вул. Шевченка ,6, код ЄДРПОУ 08670510) на користь публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Камінь Каширської філії (м. Камінь -Каширський, вул. Шевченка, 51, код ЄДРПОУ 00131512) 6732,88грн. заборгованості за спожиту електроенергію, 437,87грн пені, 475,31грн. інфляційних витрат, 117,70 грн. 3% річних, 99,76грн. державного мита та 230,81грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення господарського процесу.

3. В позові на суму 174,84 грн. відмовити.

Суддя М. С. Шум

Дата виготовлення повного

тексту рішення 01.06.2011р.