Постанова № 15930264, 13.07.2009, Олександрівський районний суд Донецької області

Справа № 2а - 250 2009 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2009 року о 14 годині 30 хвилин

Олександрівський районний суду Донецької області у складі: головуючий суддя Молчанов В.А. при секретарі Держепільській Т.М.., з участю прокурора Пятун Н.М..

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду с Олександрівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олександрівської районної державної адміністрації та Головного Управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій Олександрівського районного управління праці та соціального захисту населення неправомірними та стягнення заборгованості з виплати разової грошової допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач вказав, що був учасником війни і належить до категорії ветеранів війни має право на одержання до 5 травня щорічно разової грошової допомоги допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Стоїть на обліку в УПСЗН з 2003 року. Але у період часу з 2003 по 2008 роки отримав її у невідповідному розмірі, внаслідок чого недоплачена сума виплат складає 4791 гривня 25 коп. 3вертався до відповідача з письмовою заявою про виплату, але отримав відмову, яку вважає незаконною. Вважає, що пропустив строк звернення до суду з поважної причини - через хронічну тяжку хворобу.

Просить поновити строк звернення до суду стягнути з відповідача на його користь недоотриману разову допомогу.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та підтвердила доводи позовної заяви.

Представники відповідачів у судове засідання не з*явилися, про час та місце слухання справи належним чином повідомлені, просять справу розглянути без їх участі, згідно наданих ними суду письмових заперечень позов не визнають і просять відмовити у задоволенні позовних вимог. УПСЗН посилається на те, що позивачем пропущено передбачений ст. 99 КАС України строк звернення до адміністративного суду, а також на те, що розмір щорічної грошової допомоги позивачу сплачувався на підставі відповідних Законів "Про бюджет України" та Постанов Кабінету Міністрів України. А УПФ посилається на те, що не може бути відповідачем по даній справі, бо не несе забов*язань по сплаті таких коштів позивачу.

На підставі пояснень представника позивача та заперечень відповідачів та письмових доказів: заяви до прокуратури на представництво інтересів, заяви до УПСЗН Олександрівської райдержадміністрації, відповіді-відмови УПСЗН Олександрівської райдержадміністрації, копії паспорту позивача, копії посвідчення про інвалідність та статусу інваліду війни, копії посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, копії воєнного квитка, копій висновків МСЕК встановлено наступне:

Позивач є учасником війни і йому присвоєно статус ветерана війни, з 2003 року перебуває на відповідному обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Олександрівської районної державної адміністрації Донецької області і згідно ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на щорічну разову допомогу в розмірі семи мінімальних пенсій за віком. Право позивача на щорічну допомогу на оздоровлення відповідачем не оспорюється, тому на підставі ч. 3 ст. 72 КАС України не підлягає доказуванню

Фактично позивач отримував грошову допомогу за період 2003 - 2008 роки: - у 2003 році - 100 гривень

• - у 2004 році - 130 гривень

• - у 2005 році - 270 гривень

• - у 2006 році - 270 гривень

• - у 2007 році - 300 гривень

• - у 2008 році-350 гривень

Розмір мінімальної пенсії за віком визначається на момент виплати і становив:

• - у квітні 2003 року - 47 гривень 30 коп.

• - у квітні 2004 року - 92 гривні 45 коп.

• - у квітні 2005 року - 332 гривні

• - у квітні 2006 року - 359 гривень

• - у квітні 2007 року - 406 гривень

• - у квітні 2008 року - 481 гривню.

Позивач звернувся до відповідача - УПСЗН щодо сплати зазначеного виду допомоги у передбаченому законом розмірі, на що отримав відмову, що і є підставою для звернення до суду.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача - УПСЗН про те, що позивачем пропущено передбачений ст. 99 КАС України строк звернення до адміністративного суду, бо суд вважає, що позивач пропустив вказаний строк з поважної причини - через хронічну тяжку хворобу, що є згідно ст. 100 КАС України для розгляду справи. Також суд враховує положення ч. 4 ст. 17-1 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", згідно якого позивач, не отримавши зазначений вид допомоги у повному обсязі, не втратив права на цю допомогу.

Також суд не може прийняти до уваги доводи відповідача - УПСЗН про те, що фактичний розмір виплат на оздоровлення визначався із встановленого Кабінетом Міністрів України та відповідними Законами "Про бюджет України" розміру з наступних мотивів:

Відповідно до вимог ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Постанови, положення, порядки готуються на підставі законів України, актів чи доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, рішень урядових комітетів, доручень Прем’єр - міністра, Першого віце - прем’єр - міністра, віце - прем’єр - міністрів (пункт 10 розділу VI Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України від 05 червня 2000 року № 915). Таким чином, нормативно - правові акти КМУ повинні відповідати актам вищої юридичної сили.

Відповідно до вимог ст. 19 ч. 2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Законами України: "Про державний бюджет на 2007 рік" та "Про державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" розмір вказаних виплат було зменшено до сум зазначених відповідачем, проте рішеннями Конституційного Суду України положення в частині зменшення виплат грошової допомоги визнано неконституційними.

У задоволенні позову в частині стягнення грошових коштів на оздоровлення за 2006 рік слід відмовити, оскільки п. 37 ст. 77 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" дію ст. 48 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на 2006 рік зупинено, і цей закон не визнавався некоституційним.

Тому з урахуванням фактично отриманих позивачем сум і розміру мінімальної заробітної плати з відповідача на користь позивача необхідно стягнути недонараховані та несплачені грошові кошти у сумі 2926 гривень 25 коп. виходячи із розрахунку: за 2003 рік - 47 гривень 30 коп. х 3 - 100 гривень = 41 гривня 90 коп. 3а 2004 рік - 92 гривні 45 коп. х 3 - 130 гривень = 147 гривень 35 коп.

- за 2005 рік - 332 гривні х 3 - 270 гривень = 726 гривень

за 2007 рік - 406 гривень х 3 - 300 гривень = 918 гривень

- за 2008 рік - 481 гривню х 3 - 350 гривень = 1093 гривні

Згідно ст. ст. 21-23 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. У відповідності до положень ст. 17 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" фінансування витрат, пов*язанних з введенням в дії цього закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, тобто здійснення виплат недоотриманої допомоги повинно проводитись за рахунок Державного бюджету. І згідно ст. 17-1 того ж закону такі виплати здійснюють органи праці та соціального захисту населення, тому нема підстав для стягнення цих коштів з управління Державного казначейства і в цій частині в задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 71, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати відмову Олександрівського районного управління праці та соціального захисту населення у виплаті ОСОБА_1 Гавриловичу разової грошової допомоги, що проводиться до 5 травня кожного року за 2003-2005 та 2007-2008 роки - неправомірною.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олександрівської районної державної адміністрації Донецької області (с. Олександрівка Олександрівського району Донецької області вул. Жовтнева, 2; р/р 35212015001486, код ЄДРПОУ 24812369 МФО УДК в Олександрівському районі) за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, який мешкає у с. Новополтавка Олександрівського району Донецької області, вул. Леніна, 1, недоотриману разову грошову допомогу за 2003-2005 та 2007-2008 роки у сумі 2926 (дві тисячі дев*ятсот двадцять шість) гривень 25 коп.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження у Апеляційний суд Донецької області через Олександрівський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга може бути подана у тому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання такої заяви.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.