Рішення № 15929476, 31.05.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" травня 2011 р.Справа № 3/5025/901/11 За позовом Закритого акціонерного товариства „Хмельницька маслосирбаза” м. Хмельницький

до Підприємства споживчої кооперації „Маркет-Сервіс” Теофіпольської районної спілки споживчих товариств смт. Теофіполь

про стягнення заборгованості в розмірі 790,43 грн.

Суддя О.Д. Вибодовський

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 15.03.2004р.

відповідача: не зявився

В судовому засіданні згідно ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 2162,63 грн., з яких 899,54грн. - основного боргу, 101,11 грн. - штрафних санкцій, 58,00 грн. - 3% річних, 1103,48 грн. - інфляційних втрат.

В судовому засіданні 31.05.2011р. представник позивача в порядку ст. 22 ГПК України подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 790,43 грн. основного боргу. В обгрунтування позовних вимог посилається на ті обставини, що відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами договору від 22.10.2008р., не розрахувався за поставлений товар, в результаті чого утворилась заборгованість.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вищевказана заява про зменшення розміру позовних вимог нормам чинного законодавства не суперечить, будь-чиїх прав та охоронюваних законом інтересів не порушує, подана повноважним представником позивача на підставі довіреності у відповідності до ст. 247 Цивільного кодексу України, а тому судом приймається.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзив на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, повноважного представника для участі в судовому засіданні не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення про вручення від 26.05.2011р.

З огляду на викладене, оскільки неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважає за можливе згідно ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Суд оцінивши подані позивачем по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

22.10.2008р. між Закритим акціонерним товариством „Хмельницька маслосирбаза” м. Хмельницький (постачальник) та підприємством споживчої кооперації „Маркет-Сервіс” смт. Теофіполь (покупець) укладено договір, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався виготовити і поставити партіями молочну продукцію та безалкогольні напої згідно накладних у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобовязався прийняти та провести оплату за поставлену продукцію в порядку та на умовах даного договору. (п. 1.1.).

Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. поставка кожної партії товару здійснюється на підставі накладної на відвантаження згідно замовлення покупця. Загальна вартість даного договору становить суму всіх накладних на відвантаження товару.

В розділі 6 вказаного вище договору сторони погодили ціну та порядок розрахунків. Згідно п.п. 6.1. 6.7. ціна на товар зазначається в накладних на відвантаження, які є невідємною частиною договору. Всі розрахунки за даним договором здійснюються в національній валюті України - гривні. Розрахунки між постачальником та покупцем здійснюються шляхом перерахування покупцем відповідної суми грошових коштів на банківський рахунок постачальника. За згодою покупця постачальник здійснює йому доставку продукції. Поставка продукції здійснюється після її оплати покупцем за ціною встановленою постачальником на момент реалізації прдукції згідно товарно-транспортних документів. За угодою між сторонами оплата продукції може здійснюватися після її отримання покупцем. Строк проведення розрахунку 7 (сім) банківських днів з дати відвантаження відповідної партії товару. Зобов'язання щодо оплати товару вважаються виконаними з моменту зарахування відповідної суми грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Термін дії договору від 22.10.2008р. встановлений в розділі 11, а саме: даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 22.10.2009р., але в будь-якому випадку до моменту його остаточного виконання. Дія договору продовжується на один рік, якщо жодна із сторін не заявить письмово про його розірвання не пізніше, ніж за 5 днів до закінчення дії договору.

На виконання умов договору від 22.10.2008р.позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1064,79 грн. згідно накладних №0000013066 від 12.03.2009р. на суму 141,95 грн., №0000011753 від 05.03.2009р. на суму 213,72 грн., №0000007619 від 12.02.2009р. на суму 454,77 грн., №0000006266 від 05.02.2009р. на суму 254,35 грн.

Відповідач взяті на себе зобов'язання згідно договору від 22.10.2008р. щодо оплати поставленого товару належним чином не виконав, лише частково розрахувавшись з позивачем.

Як вбачається з акту звірки розрахунків, підписаного між сторонами, борг відповідача перед позивачем за поставлений товар станом на 28.09.2010р. складає 790,43 грн.

16.12.2010р. позивач звертався до відповідача з претензією №8995 про оплату поставленого товару, яка ним була отримана 21.12.2010р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення від 22.12.2010р. Однак, претензія залишена відповідачем без відповідного реагування.

Таким чином, в зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань, позивач звернувся з позовом до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 790,43 грн.

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 509 ЦК України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору від 22.10.2008р., відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити товар згідно накладних, відповідач зобовязався прийняти та оплатити за поставлену продукцію в порядку та на умовах даного договору.

З наявних в матеріалах справи накладних вбачається, що позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1064,79 грн.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач виконав взяті на себе зобовязання згідно умов договору від 22.10.2008р.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 525, ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи те, що відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, не виконав свій обов'язок щодо здійснення повної оплати поставленого товару, він є боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, і у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка підлягає стягненню.

З огляду на викладене, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Відповідач доказів, які б спростовували позовні вимоги суду не подав.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД

ВИ Р І Ш И В:

Позов Закритого акціонерного товариства „Хмельницька маслосирбаза” м. Хмельницький до підприємства споживчої кооперації „Маркет-Сервіс” Теофіпольської районної спілки споживчих товариств смт. Теофіполь про стягнення заборгованості в розмірі 790,43 грн. задовольнити.

Стягнути з Підприємства споживчої кооперації „Маркет-Сервіс” Теофіпольської районної спілки споживчих товариств (смт. Теофіполь, вул. Б. Хмельницького, 2, код ЄДРПОУ 34612879) на користь Закритого акціонерного товариства „Хмельницька маслосирбаза” (м. Хмельницький, вул. Кооперативна, 3, код ЄДРПОУ 00447729) заборгованість в розмірі 790,43 грн. (сімсот девяносто гривень 43 коп.), 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) - витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя О.Д. Вибодовський

Повне рішення виготовлено та підписано 31 травня 2011 року.

Віддруковано 3 примірника:

1 до справи,

2 позивачу,

3 відповідачу.