Рішення № 15929328, 31.05.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.05.11 Справа № 5021/749/2011. Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Дябелко Т.М. розглянувши матеріали справи № 5021/749/2011

за позовом:фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

м. Суми

до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю «НЕТТО-М»,

м. Охтирка

про стягнення 3400,29 грн.

за участю представників сторін:

від позивача:ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2 від 14.07.1998р.)

від відповідача:не зявився

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 3400,29 грн. заборгованості (в т.ч. 2995,34 грн. основного боргу, 111,73 грн. інфляційних збитків, 47,55 грн. 3 % річних, 245,67 грн. пені) відповідно до договору поставки № б/н від 16.08.2010р., укладеного між сторонами даного спору, а також судові витрати, повязані з розглядом справи.

Представник відповідача в дане судове засідання не зявився, письмовий відзив на позов не подав, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні (ухвалу про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи відповідачем отримано, про що свідчать залучені до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення), причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, в дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, тому згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив.

Між позивачем та відповідачем 16.08.2010р. був укладений договір поставки за умовами якого постачальник (позивач) зобовязався поставляти, а покупець (відповідач) зобовязався приймати і оплачувати товар згідно видаткових накладних.

Періодичність поставок, а також асортимент та ціна поставлених товарів попередньо погоджується між сторонами в усній формі (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 3.2 договору поставки покупець зобовязаний оплатити повну вартість товару протягом 14 днів з моменту передачі товару.

Позивач за період з 07.09.2010 року по 27.09.2010 року поставив відповідачу товар на суму 4071,34 грн., що підтверджується видатковими накладними, проте відповідач у встановлений договором строк оплати повністю не провів, розрахувавшись лише частково в сумі 1076 грн.

За видатковими накладними № Ф1-0004976 від 14.09.2010 року, № Ф1-0005367, №Ф1-0005368 від 27.09.2010 року товар залишився неоплаченим у розмірі 2995,34 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.03.2011 року.

Факт отримання відповідачем товару за договором підтверджується матеріалами справи, а сааме видатковими накладними, на яких містяться печатка та підписи представника відповідача.

З пояснень позивача вбачається, що відповідач розрахунки з позивачем так повністю і не провів, у звязку з чим він був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Тому вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 2995,34 грн. визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в сумі 245,67 грн.

Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобовязання у вигляді стягнення пені передбачена п. 4.2 договору поставки, за яким за несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несвоєчасно оплаченої суми за кожний день прострочення платежу.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 245,67 грн., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Також, за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по договору поставки позивач просить стягнути з відповідача 47,55 грн. 3% річних та 111,73 грн. інфляційних збитків.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимоги кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 47,55 грн. 3% річних та 111,73 грн. інфляційних збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «НЕТТО-М» (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Червоноармійська, 78, і.к. 37061818) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 3400,29 грн. заборгованості ( в т.ч. 2995,34 грн. основного боргу, 245,67 грн. пені, 47,55 грн. 3% річних, 111,73 грн. інфляційних збитків), за договором поставки № б/н від 16.08.2010р., а також 102 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СУДДЯ І.В.ЗАЙЦЕВА

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 01.06.2011 р.