Рішення № 15929306, 31.05.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

31 травня 2011 року справа № 5020-708/2011

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(99029, АДРЕСА_1)

до Комунального підприємства Севастопольської міської Ради

«Севелектроавтотранс»ім. О.С. Круподьорова

(99003, м. Севастополь, вул. Л. Толстого, 51)

про стягнення 1531,16 грн.,

Суддя Лазарев С.Г.

Представники:

позивач ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Ленінським РВ УМВС України в місті Севастополі;

відповідача ОСОБА_2, довіреність №05/114 від 31.01.2011.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Комунального підприємства Севастопольської міської Ради «Севелектроавтотранс»ім. О.С. Круподьорова про стягнення 12074,35 грн., з яких: 10568,31 грн. основна заборгованість, 977,91 грн. пеня, 528,13 грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконує належним чином свої зобовязання за договором поставки №228 від 13.05.2010 в частині оплати за поставлений товар.

Ухвалою від 05.05.2011 суд прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі.

В процесі розгляду справи відповідач погасив заборгованість за договором в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи (арк. с. 28-29).

17.05.2011 позивач надав суду уточнення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 808,42 грн., інфляційні втрати в розмірі 528,16 грн. і 3% річних в розмірі 194,58 грн.

Позивач в судовому засіданні 31.05.2011 уточнені позовні вимоги підтримав, просить суд позов задовольнити.

Відповідач у відзиві на позов проти позову заперечує, просить в його задоволенні відмовити.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

13.05.2010 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Постачальник) і Комунальним підприємством Севастопольської міської Ради «Севелектроавтотранс»ім. О.С. Круподьорова (Покупець) був укладений договір №228 (далі Договір), згідно з умовами якого Постачальник зобовязується поставити товар (ковбасні вироби) у власність Покупця в асортименті, кількості і в строки, визначені даним договором і відповідними заявками Покупця, а Покупець зобовязується оплатити і прийняти товар в порядку і на умовах, визначених цим договором.

Асортимент, кількість, розфасовка і строки поставки товару вказуються у відповідних заявках Покупця, а також в товарно-транспортних накладних на товар (пункт 1.3. Договору).

Відповідно до пункту 2.1. Договору ціни на товар пропонуються Постачальником згідно прайс-листам і вказуються в товарно-транспортних накладних на товар, що поставляється. Прийом Покупцем поставленого товару являється його згодою із запропонованими Постачальником цінами.

Пунктом 2.2. Договору встановлено, що оплата товару проводиться Покупцем на протязі 15 банківських днів на розрахунковий рахунок Постачальника з моменту прийому товару Покупцем на склад.

Згідно з пунктом 6.1. Договору договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє в любому випадку до завершення розрахунків.

Відповідачу було поставлено товар на суму 10575,71 грн., що підтверджується накладними, копії яких містяться в матеріалах справи (арк. с. 12-15).

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно з положеннями статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою про сплату заборгованості в розмірі 14523,92 грн. (арк. с. 10).

В процесі розгляду справи відповідач погасив заборгованість за договором в повному обсязі.

Згідно зі статтями 230, 231 Господарського кодексу України та статтею 546 Цивільного кодексу України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з пунктом 5.3. Договору у випадку прострочки оплати за поставлений товар, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Позивачем нарахована пеня за несвоєчасну сплату заборгованості за Договором в розмірі 808,42 грн.

Судом був проведений перерахунок пені (за формулою: сума боргу х ставку пені у відсотках за день прострочення х кількість днів прострочення виконання зобовязання), відповідно до якого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі:

(по накладній №К 10-09-114 від 08.09.2010): 4695,95 х (7,75 х 2 : 365)% х 180 = 358,95 грн.;

(по накладній №К 10-09-165 від 11.09.2010): 2099,84 х (7,75 х 2 : 365)% х 180 = 160,51 грн.;

(по накладній №К 10-09-329 від 22.09.2010): 2737,07 х (7,75 х 2 : 365)% х 180 = 209,22 грн.;

(по накладній №К 10-09-382 від 25.09.2010): 1042,85 х (7,75 х 2 : 365)% х 180 = 79,71 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 808,39 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 194,58 грн. та інфляційні втрати в розмірі 528,16 грн.

Суд провів перерахунок 3% річних за формулою: сума заборгованості х 3% х кількість днів прострочення : 365 днів, відповідно до якого з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних в розмірі (10568,31 х 3% : 365 х 222) = 192,84 грн.

Суд також провів перерахунок інфляційних втрат за формулою: (сума заборгованості х зведений індекс інфляції : 100) сума заборгованості, відповідно до якого з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі (10568,31 х 104,99 : 100) 10568,31) = 527,36 грн.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 808,39 грн., 3% річних в розмірі 192,84 грн. та інфляційні втрати в розмірі 527,36 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства Севастопольської міської Ради «Севелектроавтотранс»ім. О.С. Круподьорова (99003, м. Севастополь, вул. Л. Толстого, 51, код ЄДРПОУ 03328899, р/р 26001945198321 в СФ АКБ УСБ, МФО 324195) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (99029, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/р 26007426403001 в ПАТ КБ «Приватбанк»в м. Севастополі, МФО 324935) 1528,59 грн., з яких: 808,39 грн. пеня; 527,36 грн. інфляційні втрати, 192,84 грн. 3% річних, а також витрати по сплаті державного мита у сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У решті позовних вимог відмовити.

Суддя С.Г. Лазарев

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 02.06.2011