Рішення № 15929203, 25.05.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" травня 2011 р.Справа № 5/17-1136-2011 За позовом: Одеської державної академії холоду до відповідача: Малого приватного підприємства "ЕДІС"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області.

про стягнення 19771,88грн.

Суддя Погребна К.Ф.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 10.05.2011 року;

Від відповідача: не зявився;

Від третьої особи: ОСОБА_2 довіреність № 30 від 05.04.2011 року.

СУТЬ СПОРУ: Одеська державна академія холоду звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Малого приватного підприємства "ЕДІС" та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області про стягнення 19771,88 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.03.2011 року було порушено провадження у справі 5/17-1136-2011.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області надало до господарського суду Одеської області пояснення по справі, в яких зазначає, що заборгованість по орендній платі Малого приватного підприємства "ЕДІС" перед державним бюджетом відсутня.

Відповідач у судові засідання не зявився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому про час і місце судових засідань відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі документами.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 25.05.2011 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, суд встановив:

28 лютого 2006р. між РВФДМУ по Одеській області (Орендодавець) та МПП „ЕДІС” (Орендар) був укладений Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення першого поверху 5-ти поверхової будівлі гуртожитку, загальною площею 147,0 кв.м, які знаходяться на балансі Одеської державної академії холоду та розташовані за адресою: м.Одеса, вул. Тіниста, 9\11.

Крім сторін за Договором він також підписаний Балансоутримувачем - Одеською державною академією холоду. За умовами п.3.4. Договору орендна плата перераховується Орендарем до Державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% та 50% щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним місяцем. При цьому, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п.3.3. Договору).

Між Одеською державною академією холоду та Малим приватним підприємством "ЕДІС" був укладений договір №13/08 про надання комунальних, відповідно до умов якого Мале приватне підприємство "ЕДІС" за плату отримує від Одеської державної академії холоду комунальні послуги у вказаних нежитлових приміщеннях.

19 вересня 2008р. Одеська державна академія холоду направила на адресу МПП „ЕДІС” лист про припинення Договору оренди від 28.01.2006р. з 30.11.2008р., необхідність погашення заборгованості по орендній платі та здачу обєкту оренди за актом приймання-передачі. На підставі зазначеного листа Одеської державної академії холоду 08.10.2008р. РВФДМУ по Одеській області у свою чергу направило на адресу МПП „ЕДІС” лист за №11-05-05832 про непродовження Договору оренди від 28.01.2006р. на новий строк та необхідність повернення орендованого майна Балансоутримувачу. Листом від 23.10.2008р. за №11-05-06195 РВФДМУ по Одеській області вдруге повідомило МПП „ЕДІС” про непродовження Договору оренди від 28.01.2006р. на новий строк та необхідність повернення орендованого майна Балансоутримувачу. Листом від 25.11.2008р. за №05-142 Одеська державна академія холоду також вдруге повідомила МПП „ЕДІС” про закінчення строку дії Договору оренди 30.11.2008р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 29.01.2009 року по справі №30/242-08-5014 МПП „ЕДІС” було виселено з нежитлового приміщення першого поверху , загальною площею 147 кв.м , 5-ти поверхової будівлі гуртожитку, яке знаходиться на балансі Одеської державної академії холоду та розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Тіниста, 9\11.

Як зазначає позивач у позовній заяві відповідач порушив умови договору оренди та рішення суду, а саме фактично займало та користувалось вказаними нежитловими приміщеннями та продовжувало отримувати комунальні послуги з грудня 2008 року по березень 2009 року включно, чим заподіяло Одеської державної академії холоду майнову шкоду в розмірі сум орендної плати та плати за комунальні послуги за вказаний період.

У звязку з чим, у відповідача виникла заборгованість по орендній платі у сумі 4225,62 грн., згідно наданого розрахунку.

Також позивач просить стягнути з відповідача на його користь пені за прострочення виконання грошових коштів зобовязань за договором оренди розмір якого складає 2094,69 грн., 3% річних у сумі 288,25 грн., плата за комунальні послуги у сумі 5297,45 грн, пені за несвоєчасне внесення плати у сумі 2090,43 грн., 3% річних за прострочення виконання грошових зобовязань за договором надання комунальних послуг у розмірі 294,41 грн. та збитки, причинених фактичним користуванням нежитловими приміщеннями та комунальними послугами після закінчення дії договору оренди нерухомого майна у розмірі 5481,03 грн., згідно наданого розрахунку.

Відповідно до п.3.8 договору оренди, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та балонсоутримувачу у визначеному п.3.4 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожний день прострочення включаючи день оплати.

На підставі п.5 договору надання комунальних послуг, у разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 12 числа місяця, що наступає за розрахунковим.

Також за умовами п.10 договору надання комунальних послуг за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з дня надходження бюджетних коштів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Приписи ст.509 Цивільного кодексу України встановлюють, що, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1,7 ст.193).

Водночас, за змістом ст.ст. 546, 547 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою якою, в силу ст. 549 ЦК України, є штраф, пеня; правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі. Зі змісту п. 3. Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 р. N 02-5/293 „Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань” вбачається, що оскільки пеня як один із видів неустойки є засобом забезпечення належного виконання зобов'язання, встановлена чинним законодавством або договором майнова відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань повинна застосовуватись до несправних платників тільки по відповідних зобов'язаннях за укладеними договорами.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В процесі розгляду справи відповідачем не було доведено до суду та надано документальних доказів які б спростували позовні вимоги позивача у будь якій частині.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Розрахунки, які здійснені позивачем за порушення відповідачем строків оплати перевірені господарським судом та встановлено їх відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача, умовам договору та вимогам чинного законодавства.

В процесі розгляду справи відповідачем до суду не було доведено до суду та надано документальних доказів які б спростували позовні вимоги позивача у будь якій частині.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, з віднесенням судових витрат на відповідача у відповідності з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, ст.ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Малого приватного підприємства "ЕДІС" (65026, м.Одеса, вул. Тіниста, буд. 9/11, ЄДРПОУ 23875735) на користь Одеської державної академії холоду (65082, м.Одеса, вул. Дворянська, 1/3, код 02071085) заборгованість по орендній платі у сумі 4225 (чотири тисячі двісті двадцять пять) грн. 62 коп., пені за прострочення виконання грошових коштів зобовязань за договором оренди у розмірі 2094 (дві тисячі девяносто чотири) грн. 69 коп., 3% річних за договором оренди у розмірі 288 (двісті вісімдесят вісім) грн. 25 коп., плата за комунальні послуги у сумі 5297 (пять тисяч двісті девяносто сім) грн. 45 коп., пені за несвоєчасне внесення плати у сумі 2090 (дві тисячі девяносто) грн. 43 коп., 3% річних за прострочення виконання грошових зобовязань за договором надання комунальних послуг у розмірі 294 (двісті девяносто чотири) грн. 41 коп., збитки причинених фактичним користуванням нежитловими приміщеннями та комунальними послугами після закінчення дії договору оренди нерухомого майна у розмірі 5481 (пять тисяч чотириста вісімдесят один) грн. 03 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 197 (сто девяносто сім) грн. 72 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 30.05.2011 року.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Суддя Погребна К.Ф.