Рішення № 15929198, 23.05.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" травня 2011 р.Справа № 5/17-961-2011 За позовом: Дочірнього підприємства “СОВМОРТРАНС ОДЕСА” до відповідача: Одеської міської ради

про на право ідеальної частки в користуванні земельною ділянкою №344 від 20.11.2001 року.

Суддя Погребна К.Ф.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 довіреність від 23.03.2011 року;

ОСОБА_2 довіреність від 11.05.2011 року;

Від відповідача: ОСОБА_3 довіреність №386/исх-гс від 16.12.2010 року;

СУТЬ СПОРУ: Суть спору: про на право ідеальної частки в користуванні земельною ділянкою №344 від 20.11.2001 року.

Дочірнє підприємство “СОВМОРТРАНС ОДЕСА” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеської міської ради про розірвання договору ідеальної частки в користуванні земельною ділянкою.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.03.2011 р. було порушено провадження у справі № 5/17-961-2011.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.05.2011 року було продовжено строк розгляду справи № 5/17-961-2011.

Відповідач надав до господарського суду Одеської області відзив на позовну заяву вх.№12141/2011 від 18.04.2011 року, в якому проти заявлених позовних вимог заперечує.

Позивач надав до суду уточнення позовних вимог вих..№п-3/11 від 15.04.2011 року (вх.№12145/2011 від 18.04.2011 року).

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

Між Дочірнім підприємством “СОВМОРТРАНС ОДЕСА” та Одеською міською радою 20.11.2001 року був укладений договір на право ідеальної частки в користуванні земельною ділянкою, відповідно до п.1.1, якого Одеська міська рада на підставі ст. 3, 10, 23, 30 Земельного кодексу України засвідчує, а Землекористувач приймає право на тимчасове довгострокове користування 214/1000 частки земельної ділянки, площею 2149 кв.м., що складає 460 кв.м. за адресою: м.Одеса, вул. Маразлієвська, 2 відповідно до плану земельної ділянки.

Відповідно до п.1.2 зазначеного договору від 20.11.2001 року, право на ідеальну частку визначається відповідно до «Положення про порядок розрахунку плати за користування земельними ділянками і за ідеальну частку у землекористуванні в м.Одесі», затверджено рішенням Одеської міської ради №702-ХХІІІ від 29.02.2000 року і засвідчується, терміном на 10 ть років для експлуатації та обслуговування офісних приміщень.

Пунктом 2.1 договору на право користування ідеальної частки в користуванні земельною ділянкою визначено, що плата за ідеальну частку в користуванні земельною ділянкою вноситься землекористувачем щомісяця рівними частинами до 15 числа місяця, що йде за звітним, у виді земельного податку у розмірі 7843 грн.

Відповідно до Статуту позивача затвердженого рішенням засновника №06/08 від 17.11.2008 року, який викладений у новій редакції Позивач є правонаступником Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства “СОВМОРТРАНС” у м.Одесі.

Між Дочірнім підприємством Закритого акціонерного товариства “СОВМОРТРАНС” у м.Одеса та Закритим акціонерним підприємством «СОВМОРТРАНС»(нерезидент із місцезнаходженням у Російській Федерації) був укладений договір оренди №08/2003 від 01.07.2003 року відповідно до якого орендодавець передає приміщення квартир 1 та 3 за адресою: м.Одеса, вул. Маразліївська, 2., а орендар приймає у орендне користування.

На підставі свідоцтва про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: кв.1,3, за адресою м.Одеса, вул. Маразліївська, 2, власник вищезазначених приміщень є Закрите акціонерне товариство «Морінвест».

Після зміни власника квартир Дочірнє підприємство “СОВМОРТРАНС ОДЕСА” орендував ті самі приміщення у Закритого акціонерного товариства «Морінвест»(нерезидент із місцезнаходженням у Російській Федерації), що підтверджується договором оренди №МИ/2008/01 від 29.12.2007 року, договором оренди №МИ/2008/03 від 01.11.2008 року (які є в матеріалах справи).

У позовній заяві позивач просить суд розірвати договір на право користування ідеальної частки в користуванні земельною ділянкою, на підставі того, що 16.03.2010 року орендні відносини із власником приміщення були припиненні, позивач припинив користування приміщеннями та змінив своє місцезнаходження. Про що свідчить акт прийому передачі по договору оренди №МИ/2008/03 від 01.11.2008 року укладений між Дочірнім підприємством “СОВМОРТРАНС ОДЕСА” та Закритим акціонерним товариством «Морінвест»(нерезидент із місцезнаходженням у Російській Федерації) та підписаний уповноваженими особами, відповідно до якого орендар повертає, а орендодавець приймає приміщення квартир 1 та 3 за адресою: м.Одеса, вул. Маразліївська, 2.

Розглянувши заявлені позовні вимоги, дослідивши обставини справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Дочірнього підприємства “СОВМОРТРАНС ОДЕСА”, з урахуванням наданих уточнень, підлягають задоволенню, з наступних правових підстав.

Згідно ст. 30 Закону України «Про оренду землі»- зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ст. 31 Закону України „Про оренду землі” договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 1 ст. 32 Закону України „Про оренду землі” на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Судом встановлено, що позивач, при укладанні з відповідачем 20.11.2001 року договір на право ідеальної частки в користуванні земельною ділянкою №344, не міг передбачати обставини, які викладені у позовній заяві.

Таким чином, суд вважає істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, та така зміна обставин, згідно статті 652 Цивільного кодексу України, є підставою для розірвання договору.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання зобовязані виконувати господарські зобовязання належним чином, у відповідності з законом, іншими правовими актами, договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, оцінюючи надані документальні докази та доводи сторін, суд вважає, що уточнені позовні вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню. Судові витрати віднести на відповідача відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги Дочірнього підприємства “СОВМОРТРАНС ОДЕСА” про розірвання договору на право ідеальної частки в користуванні земельною ділянкою №344 від 20.11.2001 року задовольнити.

2.Розірвати договір №344 на право ідеальної частки в користуванні земельною ділянкою, укладений 20 листопада 2001 року між Дочірнім підприємством “СОВМОРТРАНС ОДЕСА” та Одеською міською радою.

3.Стягнути з Одеської міської ради (65004, м. Одеса, Думська площа, 1) на користь Дочірнього підприємства “СОВМОРТРАНС ОДЕСА” (65023, Одеська область, м. Одеса, вул. Коблевська, 40, код ЄДРПОУ 00516726, р/р №26005311661501 в АБ «Південний»м.Одеси, МФО 328209) витрати по сплаті державного мита в сумі 85 (вісімдесят пять) грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення підписано 30.05.2011 року.

Суддя Погребна К.Ф.