Рішення № 15929079, 23.05.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" травня 2011 р.Справа № 9/17-658-2011 За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"; До відповідача: Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКА ТЕЦ";

про стягнення 151229,22грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

Від відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ: 21.02.2011 р. за вх. № 810/2011 Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКА ТЕЦ" (далі Відповідач) 151229,22 грн.

Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судових засіданнях проти позову, згідно останніх уточнень позивача про зменшення суми стягнення, не заперечував, що свідчить з усних пояснень. Відзив на позов Відповідач надав, в установленому законом порядку за вимогою суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" та Публічним акціонерним товариством "ОДЕСЬКА ТЕЦ" 28.02.2005 р. укладений договір № 7 про постачання електричної енергії (надалі Договір), який відповідно до його п. 9.4., оскільки жодною із сторін не було заявлено у встановлений Договором строк про припинення його дії або перегляд його умов, діє до теперішнього часу.

Відповідно до умов Договору, Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" зобов'язалося постачати електроенергію на об'єкти Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКА ТЕЦ" в межах встановленої потужності.

В свою чергу, відповідач зобов'язався своєчасно проводити оплату за спожиту електроенергію, дотримуватись установлених режимів споживання та виконувати інші умови Договору.

Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" належним чином і в повному обсязі виконувались свої договірні зобов'язання перед Публічним акціонерним товариством "ОДЕСЬКА ТЕЦ".

Однак, позивач стверджує, що Публічним акціонерним товариством "ОДЕСЬКА ТЕЦ" виконання власних договірних зобов'язань відбувається не належним чином, що вбачається із наступного.

Постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється постачальником електричної енергії відповідно до режимів, передбачених договором.

Обсяги постачання електроенергії на 2009 р. сторонами Договору узгоджені у Додатку № 1 від 28.11.2008 р., який є невід'ємною частиною Договору (надалі Додаток), та відповідно до п. 6. Додатку вважається щорічно продовженим, якщо споживач до 01 листопада поточного року не подав відомості і не узгодив з Постачальником електричної енергії обсяги очікуваного електроспоживання в наступному році з помісячним розподілом.

Таким чином, обсяги постачання електричної енергії Споживачу на 2010 рік визначаються за зазначеним Додатком. Так, на лютий 2010 р. договірна величина електроспоживання становить 45 тис. кВт.г., на березень 2010 р. - 50 тис. кВт.г., на червень 2010 р. - 215 тис. кВт.г., на липень 2010 р. - 230 тис. кВт.г, на серпень 2010 р. - 260 тис. кВт.г.

Відповідно до п. 3 Додатку та п. 4.4. Правил користування електричною енергію, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. №28 (надалі Правила), для коригування договірних величин електроспоживання у сторону збільшення Споживач має право звернутись письмово до Постачальника електричної енергії до дати закінчення розрахункового періоду. Коригування проводиться в залежності від здійсненої Споживачем оплати у даному розрахунковому періоді.

Про коригування договірних величин електроспоживання у зазначені розрахункові періоди Публічне акціонерне товариство "ОДЕСЬКА ТЕЦ" зверталося до Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" із заявами від 25.03.2010р., від 25.06.2010р. та від 27.08.2010р., на підставі чого договірні величини електропостачання, узгоджені у Додатку, були скориговані у березні 2010 р. до 80 тис. кВт.г., у червні 2010 р. до 240 тис. кВт.г., у серпні 2010 р. до 275 тис. кВт.г., на лютий та липень 2010 р. залишились без змін.

Фактично відповідачем було спожито електричної енергії у лютому 2010 р. - 163 945 кВт.г., у березні 2010 р. - 82 685 кВт.г., у червні 2010 р. - 230 504 кВт.г., у липні 2010 р. - 313 569 кВт.г., у серпні 2010 р. 314 618 кВт.г.

Таким чином, Публічним акціонерним товариством "ОДЕСЬКА ТЕЦ" було допущене перевищення договірних величин електроспоживання, про що йому було направлено відповідні повідомлення.

У зв'язку з перевищенням договірної величини електроспоживання відповідно до умов Договору та вимог чинного законодавства позивачем була нарахована додаткова плата: у лютому 2010 р. - 118 945 кВт.г. х ( 0,5619 х 1) = 66 835,2 грн.; у березні 2010 р. - 2 685 кВт.г. х ( 0,6428 х 1) = 1 725,92 грн.; у червні 2010р.- 15504 кВт.г. х ( 0,5537 х 1) = 8 584,56 грн.; у липні 2010 р.- 83 569 кВт.г. х ( 0,6176 х 1) = 51 612,21 грн.; у серпні 2010 р.- 39 618 кВт.г. х ( 0,5672 х 1) = 22 471,33 грн.

Однак виставлені рахунки, які містили суму додаткової плати за перевищення договірної величини електроспоживання - загалом 151 229,22 грн., в даній частині відповідачем не сплачені на момент подання позову.

В результаті цього, заборгованість за перевищення договірних величин електроспоживання перед Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" станом на 11.02.2011 р. складає 151 229,22 грн.

11.03.2011 року за вх. № 7287/2011 відповідач подав до суду письмовий відзив на позов, згідно якого не визнає вимоги Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" в повному обсязі, з огляду на наступне.

Відповідач повідомляє, що Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.06.2001р. було порушено провадження по справі №17-2-5-6-21-2-32-39-18/01-5010 про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ВАТ ”Одеська ТЕЦ”.

Справа про банкрутство ТЕЦ триває до цього часу, що підтверджується Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.02.2011. по справі №17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010.

Абзацом 2 ч. 4 ст. 12 ЗУ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховується неустойка та не застосовуються інші санкції, і цей проміжок часу лише відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний з його суттю, що розкривається в ст. 1 Закону про банкрутство. Тобто, боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але за їх невиконання або неналежне виконання неустойка не нараховується, а інші санкції не застосовуються.

Таким чином, на підставі вищезазначеного, Публічне акціонерне товариство "ОДЕСЬКА ТЕЦ" вважає, що перевищення договірних величин споживання електроенергії в сумі 151 229,22 грн. є штрафними санкціями, на які поширюється дія мораторію, введеного Ухвалою Арбітражного суду Одеської області від 15.06.2001р.

22.03.2011 року за вх. № 8550/2011 позивач надіслав суду заперечення на відзив відповідача, відповідно до яких не погоджується з позицією Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКА ТЕЦ" та вважає її помилковою, так як заборгованість ВАТ "Одеська ТЕЦ" перед позивачем, яка виникла у наслідок несвоєчасного проведення розрахунків за договором про постачання електричної енергії, утворилась у період з лютого 2010 р. по серпень 2010 р.

Крім того, Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" стверджує, що в основі нарахування двократної вартості різниці фактично спожитої та договірної величини електроенергії полягає не грошове зобов'язання (сума боргу або неналежно сплачені кошти), а величина електроспоживання, яка коригується п.4.4. ПКЕЕ, а не за правилами нарахування штрафних санкцій. Вона не є відповідальністю за неналежне виконання грошових зобов'язань, оскільки нараховується незалежно від здійснених оплат.

У судовому засіданні від 23.05.02011 року представником позивача було надане уточнення позовних вимог, яке підтримав відповідач, про зменшення вимог.

У ході розгляду даної справи судом, сторонами було укладено додаткову угоду від 28.04.2011 р. до Договору про постачання електричної енергії, відповідно до якої сторони внесли зміни до Додатку № 10 "Перелік об'єктів Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКА ТЕЦ" до Договору шляхом викладення його у новій редакції.

Зі змісту Додатку № 10 до Договору, вбачається, що субспоживач - Територіальне управління державної судової адміністрації в Одеській області, за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 68, здійснює самостійні розрахунки із позивачем.

Враховуючи, вимоги відповідача, позивач здійснив перерахунок заборгованості відповідача за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у лютому 2010 р., березні 2010 р., червні 2010 р., липні 2010 р., серпні 2010 р. з урахуванням обсягів споживання електричної енергії Територіальним управлінням державної судової адміністрації в Одеській області у відповідні місяці.

Таким чином, у межах розгляду даної справи з Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКА ТЕЦ" підлягає стягненню заборгованість за перевищення договірних величин споживання електричне енергії у розмірі 119 067,48 грн.. яка складається з: 66 835,20 грн. - у лютому 2010 р 1 727,80 грн. - у червні 2010 р., 36 672,27 грн. - у липні 2010 р., 13 832,21 грн. у серпні 2010 р.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму, а відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ч. 1,2,3 ст. 275 Господарського Кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Як вище встановлено господарським судом, 28.02.2005р. між сторонами у справі укладено договір постачання електричної енергії, згідно з яким, позивач Постачальник послуг, зобовязався постачати електричну енергію відповідачу - Споживачу, а відповідач в свою чергу зобовязався оплачувати одержану електричну енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим із вищевстановлених обставин справи випливає, що відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобовязання щодо розрахунку з позивачем за поставлену електричну енергію, що свідчить про наявність боргу, відповідно до письмового розрахунку заборгованості, наданому до позовної заяви, з зазначенням обсягу та періоду постачання електричної енергії.

Згідно ст. 277 ГК України, абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

В своєму відзиві на позов відповідач, посилаючись на ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон), зазначає, що вимоги Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" щодо стягнення з відповідача заборгованості за перевищення договірних величин електроспоживання, не обґрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню.

Свої доводи відповідач обґрунтовує тим, що ухвалою господарського суду Одеської області від 15.06.2001р. було порушено провадження по справі № 17-2-5-6-21 -2-32-39-18/01-5010 про банкрутство ВАТ "Одеська ТЕЦ", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Дійсно, відповідно до п. 4 ст. 12 Закону, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Виходячи зі змісту поняття мораторій, зазначеному у ст. 1 Закону, дія мораторію на поточну заборгованість, тобто ту, що виникла після порушення провадження у справі про банкрутство, не розповсюджується. Таким чином, грошові зобов'язання, на які не поширюється дія мораторію, знаходяться у вільному режимі та по ним можуть бути здійснені будь які дії примусового характеру.

Як вбачається зі змісту постанови Витого господарського суду України № 15/8 від 07.09.2005р.. приписи Закону підлягають застосуванню до конкурсної заборгованості, тобто мораторій поширює свою дію на конкурсну заборгованість і не поширює на поточну. Поточні вимоги кредиторів боржника перебувають у вільному правовому режимі до визнання боржника банкрутом. Якщо поширити дію мораторію і на поточну заборгованість, то остання не буде підлягати оплаті в процедурах розпорядження майном та санації. Це призведе до того, що після порушення справи про банкрутство жоден з контрагентів не співпрацюватиме з боржником, оскільки за поставлену продукцію, здійснені роботи та надані послуги під час провадження справи про банкрутство боржник не буде розраховуватись. Такі обставини у подальшому матимуть наслідком припинення підприємницької діяльності самого боржника, що, в. свою чергу, зумовить банкрутство боржника і відкриття щодо нього ліквідаційної процедури.

У зв'язку з цим законодавець звільнив поточні зобов'язання боржника від будь-яких правових обмежень та наслідків, які настають під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Це стосується як виконавчого провадження, так і санкцій за невиконання грошових зобов'язань. Таким чином, застосування до зобов'язань, що виникли та строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство, заходів відповідальності за порушення зобов'язань, а саме нарахування заборгованості за перевищення договірних величин споживання електроенергії, є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству та введеному мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство боржника.

Окрім цього, в своїй постанові № 29/61-09-1921 від 26.05.2010р. Виший господарський суд України у справі за позовом ВАТ "Одесаобленерго" до ПАТ "Одеська ТЕЦ" про стягнення боргу, в т.ч. за перевищення договірних величин, застосовуючи системний аналіз норм права, дійшов до висновку, що передбачена ч. 5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" спеціальна санкція у вигляді сплати споживачем двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електроенергії, у разі споживання електричної енергії понад договірну величину, передусім закріплена законодавчо з метою забезпечення сталості енергетичної системи України та спрямовує свою дію на запобігання понаддоговірного (розрахункового, планового) використання споживачами електричних енергетичних ресурсів держави задля забезпечення збалансованості енергосистеми держави як стратегічної складової державної безпеки. Таким чином, дана санкція є санкцією за порушення саме дисципліни енергоспоживання на єдиному енергоринку України, а не за порушення грошового зобов'язання або дисципліни розрахунків у сфері економіки. З огляду на викладене Вищий господарський суд приходить до висновку, що правова природа подвійного тарифу за понаддоговірне споживання електроенергії не тотожна правовій природі санкцій за порушення грошового зобов'язання, на застосування яких може бути розповсюджений мораторій на підставі ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Оскільки грошові зобов'язання відповідача перед позивачем мають поточний характер, юридично правильним є і висновок суду про наявність підстав для стягнення з боржника заборгованості за перевищення договірних величин.

Згідно останніх уточнень позивача, субспоживач - Територіальне управління державної судової адміністрації в Одеській області, здійснив самостійні розрахунки з Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго", що підтверджується відповідним розрахунком і свідчить про наявність заборгованості у розмірі 119067,48 грн., та не заперечується Публічним акціонерним товариством "ОДЕСЬКА ТЕЦ" у судовому засіданні від 23.05.2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будьякі фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути із Публічного акціонерного товариства "ОДЕСЬКА ТЕЦ" (65003, Одеська область, м. Одеса, Суворовський район, вул. Церковна, буд. 29, код ЄДРПОУ 05471158) на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Промислова, буд. 28 Б, код ЄДРПОУ 00131713) заборгованість в сумі 119067,48 грн., 1190,67 грн., витрат по держмиту, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Меденцев П.А.

Повний текст рішення складено 27 травня 2011 року.