Рішення № 15928901, 24.05.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.11                                                                                           Справа№ 5015/1338/11

За позовом: Приватного підприємства „Калина-К13”, м. Івано-Франківськ

до відповідача: Державного підприємства „Угерський спиртовий завод”, с. Угерсько Стрийського району Львівської області.

про стягнення 27179,46 грн.

                                                                                 Суддя Чорній Л.З.

При секретарі М.Фарина

Представники сторін:

від позивача: Солонина Р.Д. –представник

від відповідача: не з’явився

Судом роз’яснено зміст ст.ст. 20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

          Суть спору:

Позов заявлено Приватним підприємством „Калина-К13”, м. Івано-Франківськ до Державного підприємства „Угерський спиртовий завод”, с. Угерсько Стрийського району Львівської області про стягнення 27179,46 грн.

Ухвалою суду від 16.03.2011 року порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду в засіданні на 12.04.2011 року. Ухвалою суду від 12.04.11 р. у зв’язку з неявкою позивача розгляд справи відкладено на 29.04.11 р. Ухвалою суду від 29.04.11 р. у зв’язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 10.05.11 р. Ухвалою суду від 10.05.2011 р. за клопотанням позивача продовжено строк розгляду спору та розгляд справи відкладено на 24.05.2011 р.

24.05.11 р. представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить суд стягнути з відповідача 27179,46 грн. боргу за поставлений товар.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, причин неявки в судове засідання не повідомив, письмових пояснень по суті позову суду не надав, хоча належним чином і в установленому законом порядку був повідомлений про час та місце слухання справи, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

          Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив.

30.09.2009 р. між Приватним підприємством „Калина-К13” та Державним підприємством „Угерський спиртовий завод” укладено договір №30/09-2Д купівлі-продажу, відповідно до якого продавець зобов'язався систематично протягом 2009 року поставляти та передавати у власність покупця певний товар, а покупець зобов'язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього договору.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом, у даному випадку сторони уклали договір у письмовій формі.

У відповідності з п. 2.1 договору, обсяг (кількість), асортимент та ціна товару передбачається у рахунках-фактурах, що виставляються продавцем на кожну партію поставки товару.

На виконання умов Договору №30/09-2Д від 30.00.2009 р., позивачем відповідачу було поставлено товар на загальну суму 23294,40 грн., що підтверджується видатковою накладною №22/10-3 від 22.10.2009 р. копію якої позивачем долучено до матеріалів справи. Даний товар було отримано представником відповідача на підставі довіреності 000046. (копія в матеріалах справи).

                    Пунктом 4.1 цього договору передбачено, що розрахунок за товар здійснюється покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 20-ти днів з моменту виписування рахунку-фактури.

                    Враховуючи наведене, продавцем разом з видатковою накладною №22/10-3 від 22.10.2009 р. виписано та вручено покупцю рахунок №22/10-Р3 від 22.10.2009 р. на оплату поставленого товару на загальну суму 23294,40 грн.

Однак, у встановлені строки відповідач свої зобов'язання не виконав, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 23294,40 грн.

Вказане підтверджується актом звірки розрахунків на загальну суму 23294,40 грн. скріплений підписами та печатками сторін, який долучений позивачем до матеріалів справи.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, позивачем правомірно нараховано відповідачу 2958,39 грн. інфляційних та 926,67 грн. 3% річних.

Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 27179,46 грн. з яких: 23294,40 грн. –основна сума боргу, 2958,39 грн. –інфляційні, 926,67 грн. 3% річних.

Вказане повністю підтверджується матеріалами справи, поясненнями представника позивача в судових засіданнях та не спростовано відповідачем в установленому законом порядку.           

У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними, обгрунтовані поданими доказами, і підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 610, 612 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Державного підприємства „Угерський спиртовий завод” (Львівська область, Стрийський район, с. Угерсько; р/р 2600829056 а ПАТ КБ „Львів”, МФО 325268; код ЄДРПОУ 00374733) на користь Приватного підприємства „Калина-К13” (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Б. Хмельницького, 90А; р/р 26004000007590 а ПАТ „Фольксбанк”, МФО 325213; код ЄДРПОУ 33163132) 23294,40 грн. –основного боргу, 2958,39 грн. інфляційних втрат, 926,67 грн. - 3% річних, 271,79 грн. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя