Рішення № 15928745, 23.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/9023.05.11 За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" до Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Крона"

про стягнення 26940,39грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю;

від відповідача: не зявились.

У судовому засіданні 23.05.2011, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" до Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Крона" про стягнення з відповідача на користь позивача 26940,39 грн., з яких: 24 355,09 грн. сума збитків, 2 585,30 грн. пеня, та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2011 порушено провадження у справі №35/90, розгляд справи призначено на 13.04.2011.

Представник позивача в судовому засіданні 13.04.2011 надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/90 від 23.03.2011, підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.04.2011р. надав відзив на позов та частково надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/90 від 23.03.2011. У поданому відзиві на позов відповідач заперечив проти позовних вимог в частині стягнення пені, заявивши про застосування наслідків спливу позовної давності до вимоги про стягнення пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2011, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 16.05.2011.

У судове засідання 16.05.2011 представники сторін не зявились, вимоги ухвали суду від 13.04.2011 не виконали, витребувані документи не подали, про поважність причин не зявлення в суд не повідомили, заяв, клопотань не подавали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2011, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 23.05.2011.

Представник позивача у судовому засіданні 23.05.2011 надав письмові пояснення, підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 23.05.2011 не зявився, своїх представників не направив, про поважність причин незявлення суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.02.2008 між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Кредо-Класик", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА", та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу № 050046/4006/0001020.

Згідно із п.1 договору об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом легковим автомобілем Peugeot, державний номер НОМЕР_1.

У відповідності до умов Договору страхування позивач взяв на себе зобовязання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування у передбачений договором термін (п. 10.5.3. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, 11.05.2009 на проспекті Бажана у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "ВАЗ", державний номер НОМЕР_2, під управлінням водія ОСОБА_3, та застрахованого автомобіля марки "Пежо", державний номер НОМЕР_1, під управлінням ОСОБА_2

В результаті ДТП застрахованому транспортному засобу були завдані технічні пошкодження, що підтверджується актом огляду транспортного засобу та Звітом №880 від 12.06.2009 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу становить 36790,52 грн., а вартість матеріального збитку, завданого власнику застрахованого автомобіля, становить 24 865,09 грн.

Матеріали справи свідчать, що платіжним дорученням №016287 від 15.07.2009, позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 31 188,96 грн., а 5067,06 грн., згідно із наказом позивача №5301 від 08.07.2009, були зараховані в рахунок погашення дебіторської заборгованості.

Відповідно до Постанови Дарницького районного суду м. Києва від 15.06.2009 ОСОБА_3 був визнаний винним у вчиненні ДТП та притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Згідно Полісу ВС/2744972 цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент скоєння ДТП була застрахована Заритим акціонерним товариством "Крона". Визначений полісом ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 25500,00 грн. Розмір франшизи 510,00 грн.

Враховуючи зазначене, позивач направив відповідачу регресну вимогу № 36 від 20.10.2009 про відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП у сумі 24990,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач ухиляється добровільно відшкодувати позивачеві в порядку регресу суму матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, розмір якої становить 24355,09 грн. (за вирахуванням франшизи у розмірі 510,00 грн.)

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, позивач відповідно до вищенаведених положень законодавства має право зворотної вимоги до ОСОБА_3, який зобов'язаний в порядку регресу відшкодувати позивачу шкоду у розмірі 36 256,02 грн.

Разом з тим, як встановлено судом, цивільна відповідальність ОСОБА_3 за шкоду, завдану майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу, застрахована ЗАТ "СК "Крона".

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах, зокрема, страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Отже, з урахуванням наведеного відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу матеріальну шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП.

Відповідно до п. 37.1 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

20.10.2009 позивач направив відповідачу регресну вимогу № 36 про відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП, разом з документами, що підтверджують факт настання страхового випадку та розмір завданої шкоди.

Регресна вимога була отримана відповідачем 20.10.2009, про що свідчить відмітка на примірнику вимоги. З урахуванням зазначеного, відповідач повинен був відшкодувати позивачу завдану шкоду у строк до 20.11.2009.

Як свідчать матеріали справи та надані представниками сторін пояснення, станом на дату звернення з позовом до суду та дату вирішення спору у судовому засіданні відповідач не сплатив позивачеві суму відшкодування, у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 24 355,09 грн.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 24355,09 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із п. 37.2. ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Зважаючи на відмову відповідача в добровільному порядку сплатити заборгованість, окрім стягнення суми страхового відшкодування, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 2585,30 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на сплив позовної давності щодо вимог про стягнення пені.

Як передбачено ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1 ч. 2. ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Як встановлено судом, право на неустойку (пеню) виникло у позивача з 21.11.2009 і з вказаної дати також починається перебіг позовної давності за вимогами про її стягнення з відповідача. Згідно із відміткою відділу діловодства Господарського суду міста Києва позовна заява подана до суду 21.03.2011, тобто з пропуском передбаченої ст. 258 Цивільного кодексу України позовної давності.

Згідно із частинами 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З урахуванням зазначеного, позовні вимоги про стягнення пені не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Всупереч зазначеним вимогам відповідач не надав доказів сплати суми відшкодування, не навів підстав для звільнення від обовязку її сплатити та не спростував обставини, зазначені позивачем у позові

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 24355,09 грн.

З огляду на часткове задоволення позову витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача і відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Крона" (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-б, ідентифікаційний код 30726778) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 14-В, ідентифікаційний код 20033533) 24355,09 грн. (двадцять чотири тисячі триста пятдесят пять гривень 09 коп.) страхового відшкодування в порядку регресу, 243,55 грн. (двісті сорок три гривні 55 коп.) державного мита та 213,35 грн. (двісті тринадцять гривень 35 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 31.05.2011