Рішення № 15928227, 23.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 44/19523.05.11

За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго“

до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду “Житло –сервіс“

про стягнення 190391, 62 грн.          

Суддя Чеберяк П.П.

Представники:

Від позивачаПівень Д.О. - представник

Від відповідача Титаренко О.Є. - представник У судовому засіданні 23.05.2011 за згодою присутніх представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго“ звернулась до суду із позовною заявою про стягнення Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду “Житло –сервіс“ заборгованості в сумі 190391, 62 грн.          

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.03.2011 порушено провадження у справі № 44/195, розгляд справи призначено на 11.04.2011р.

11.04.2011р. у зв’язку з відпусткою судді розгляд справи не відбувся.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.04.2011р. розгляд справи призначено на 23.05.2011р.

Представник позивача надав пояснення по суті справи та підтримав позовні вимоги, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача надав пояснення по суті справи та подав заперечення на позовну заяву.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14 жовтня 2002 року між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго“ - постачальник (далі - позивач) та Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду “Житло –сервіс“ - споживач (далі - відповідач) був укладений договір про постачання теплової енергії у гарячій воді № 7560509, відповідно до умов якого позивач зобов’язався постачати теплову енергію до належного відповідачу будинку по вул. Княжий Затон, 4 у м. Києві для потреб опалення та гарячого водопостачання, а відповідач зобов’язався отримати її та оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.

Згідно з пп. 2.2.1 та 2.3.1 договору позивач постачає теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності з відповідачем для потреб: опалення - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах згідно з додатком 1 до договору, яку відповідач зобов’язався оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.

Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється відповідно до звернення –доручення про укладення договору по приладах обліку за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації.

          Відповідно до пп.2.2.3.договору відповідач зобов’язався своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 відповідно до якого за теплову енергію, яка використовується населенням оплата повинна бути проведена не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, за теплову енергію, яка використовується орендарями оплата повинна бути проведена не пізніше 25 числа поточного місяця.          

На виконання умов договору позивач надав відповідачу передбачені договором послуги.

В порушення умов договору відповідач за надані послуги не розрахувався, внаслідок чого у останнього за період з 01.11.2009р. по 01.03.2011р. виникла заборгованість у розмірі 178540,39 грн., що підтверджується табуляграмами споживання теплової енергії.

Таким чином, станом на день розгляду справи сума основного боргу відповідача - склала 178540,39 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з вимогами ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, в строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови договору, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності із п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 3.2. договору, сторони не несуть відповідальності за відносини будь-якої сторони за цим договором з іншою стороною.

Таким чином, укладення 01.05.2001 р. договору № 637 між відповідачем та Комунальним підприємством “Головний інформаційно-обчислювальний центр“ Київської міської державної адміністрації по розчепленню платежів, які надходять від населення, не звільняє відповідача від обов’язку вчасної оплати за надані послуги.

Заперечення відповідача про застосування позивачем не обґрунтованих тарифів при розрахунку суми основного боргу спростовується наданою позивачем довідкою щодо нормативно-правових актів, якими встановлюються тарифи на теплову енергію.

Таким чином, станом на день вирішення спору основна заборгованість відповідача перед позивачем становить 178540,39 грн. і підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено про стягнення з відповідача суми основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних від простроченої суми.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, наведеним у позовній заяві, з відповідача підлягає стягненню 8565,41 грн. інфляційних нарахувань та 3285,82 грн. три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних із розглядом справи.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на останнього покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 1903,92 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 610 - 612, 626, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193Господарського кодексу України та ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2.          Стягнути з Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду “Житло –сервіс“ (01004, м. Київ, Крутий узвіз, 3, код ЄДРПОУ 31025659) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” (01001, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305, р/р 260070130718 в АТ ”СБЕРБАНК РОСІЇ”, МФО 320627) 178540 (сто сімдесят вісім тисяч п’ятсот сорок) грн. 39 коп. –основного боргу.

3.          Стягнути з Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду “Житло –сервіс“ (01004, м. Київ, Крутий узвіз, 3, код ЄДРПОУ 31025659) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” (01001, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305, р/р 26008013002300 в АТ ”СБЕРБАНК РОСІЇ”, МФО 320627) 8565 (вісім тисяч п’ятсот шістдесят п’ять) грн. 41 коп. - інфляційного збільшення суми боргу, 3285 (три тисячі двісті вісімдесят п’ять) грн. 82 коп. - 3 % річних, 1903 (одна тисяча дев’ятсот три) грн. 92 коп. - витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя П.П. Чеберяк

Дата підписання рішення: 30.05.2011р.