Рішення № 15928219, 25.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/9625.05.11 За позовомПублічного акціонерного товариства “Українська

страхова компанія “ Гарант-Авто”

ДоВідкритого акціонерного товариства “НАСК “Оранта”

Третя особа, яка не заявляєКовальчук Володимир Васильович

самостійні вимоги на предмет

спору на стороні відповідача

Простягнення 12956,87 грн. шкоди в порядку регресу

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 (дов. №1557-1/14 від 10.05.2011)

Від відповідача ОСОБА_2 (дов. б/н від 08.12.2010р.)

Від третьої особине зявився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 25.05.11р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”(далі по тексту позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства “НАСК “Оранта”про стягнення 12956,87 грн. шкоди в порядку регресу.

Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 3, 110 ЦПК України, ст. ст. 1,1166, 1187, 1188, 993, 1172 ЦК України, ст. 27 ЗУ «Про страхування», ЗУ «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2011 р. порушено провадження у справі № 9/96, призначено справу до розгляду на 12.05.2011 р., залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, як особу винну у скоєнні ДТП.

Ухвалою суду від 12.05.2011 року розгляд справи було відкладено на 25.05.2011 року у зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання, неподання витребуваних судом документів.

В судове засідання 25.05.2011 р. представник третьої особи не зявився, вимоги ухвали суду від 12.05.2011 року не виконав, про причини незявлення в судове засідання та неподання витребуваних судом документів суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчать поштове повідомлення про вручення судової кореспонденції (ухвали суду від 12.05.11р.) отримані уповноваженою особою третьої особи (повідомлення додане до матеріалів справи).

Представник позивача в судовому засіданні вимоги ухвали суду від 12.05.2011 року виконав, надав усні пояснення по справі, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Також надав додаткові матеріали по справі, а саме статут Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-авто»(нова редакція), відповідно до якого Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-авто» є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія “Дженералі Гарант», в зв'язку з перейменуванням.

Відповідно до ст. 25 ГПК України, в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Таким чином, судом здійснено заміну позивача на його правонаступника - ПАТ "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в порядку ст. 25 ГПК України.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги ухвали суду від 12.05.2011 року не виконав, подав усне клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом відхилено, в зв'язку з тим, що двохмісячний процесуальний строк розгляду спору закінчується 01.06.2011р., представником відповідача не подано клопотання про продовження строків розгляду спору, а також не наведено обгрунтованих підстав, що не дали можливості відповідачеві скористатися процесуальним правом на подання письмового відзиву та заперечень у справі.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази за власним переконанням, яке ґрунтується на вимогах закону, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

13.06.2008 року між ОСОБА_4 та позивачем укладено поліс (договір) добровільного страхування транспортного засобу №НОМЕР_2, за яким позивачем було застраховано майнові інтереси ОСОБА_4, повязані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «ДЕУ»державний номер НОМЕР_1.

Предметом полісу є страхування автомобіля марки «ДЕУ», державний номер НОМЕР_1, на випадок настання подій, перелік яких наведено у полісі, а саме до страхових випадків відноситься: збитки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; збитки внаслідок інших подій; викрадення.

27 липня 2008 року в м. Миколаєва сталася ДТП за участю автомобіля «ВАЗ»державний номер НОМЕР_3 під управлінням ОСОБА_3 та автомобіля «ДЕУ»державний номер НОМЕР_1 під управлінням водія ОСОБА_4

Відповідно до Звіту автотоварознавчого дослідження №62-8 від 19.09.2008року сума збитку встановлена у розмірі 14610,67 грн.

29.07.2008 року ОСОБА_4 подав заяву позивачу про настання страхової події. Встановивши обставини події позивач страховим актом №35869 визнав подію страховою та визначив суму відшкодування 13466,87 грн. (без ПДВ).

Суму спричиненого збитку було зменшено на суму франшизи 1143,8 грн (3,01 відсотків від страхової суми за умовами договору страхування) Розрахунок суми відшкодування, згідно страхового акту: 14610,67-1143,8 = 13466,87 грн.

Відповідно до умов договору страхування №НОМЕР_2 позивачем було виплачено страхове відшкодування власнику автомобілю Поплавському Д.В в сумі 13466,87 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2942 від 18.11.2008 року.

Позивач просить стягнути суму, сплачену потерпілій особі, в порядку регресу з відповідача, як особи, яка є страхувальником, винної у спричиненні збитку особи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно п. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 27 Закону «Про страхування»від 04.10.2001 року №2745-ІІІ, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

За змістом п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди України” від 27.03.1992 р. №6 джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Особою винною в ДТП є ОСОБА_3, його вину встановлено Постановою Жовтневого райсуду Миколаївської області від 25.02.2009 року.

ОСОБА_3 як власник транспортного засобу «ВАЗ»застрахував свою цивільно-правову відповідальність в ВАТ «НАСК «Оранта», відповідно до умов договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №НОМЕР_4. Поліс укладено на умовах визначених ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільної правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Строк дії визначено п.3 полісу з 27.03.2008 р. (08:00) по 26.03.2009р. включно.

Відповідно до п.4 полісу №НОМЕР_4, страхувальником особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом, є ОСОБА_3

Вказаним договором (поліс №НОМЕР_4) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25500,00 грн., франшиза 510,00 грн. (пункт 2 полісу).

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (далі - Закон) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Позивач регресною вимогою №1543 від 15.02.2009р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 12956,87 грн.

Враховуючи визначені полісом № НОМЕР_4 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 12956,87 грн. (13466,87 грн. (фактично понесені збитки) - 510,00 грн. (франшиза).

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем в порядку виплати збитку в порядку регресупідтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не спростована наявність/не доведено припинення зобовязання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 12956,87 грн.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «НАСК «Оранта» (01032, м. Київ, вул.Жилянська, 75; код ЄДРПОУ 00034186, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»(м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3 в особі Миколаївської філії м. Миколаїв, вул. Наваринська, 13 А, р/р 2650300108005 в МФ ВАТ «Укрексімбанк», МФО 326739, ЄДРПОУ 20868166) 12956 (дванадцять тисяч девятсот пятдесят шість) грн. 87 коп. шкоди в порядку регресу, 129 (сто двадцять девять) грн. 57 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко

Рішення підписано 30.05.2011 року