Рішення № 15927937, 23.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 45/11623.05.11

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської"

До: Товариства з обмеженою відповідальністю "Віктол"

Про: стягнення 11.134,34 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

Позивача: Мойсієнко О.В.

Відповідача: не з'явилися

Суть спору: стягнення заборгованості в сумі 11.134,34,89 грн., з яких 10.713,93 грн. основного боргу, 82,77 грн. процентів річних, 337,64 грн. збитків від інфляції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на підстави накладних поставив відповідачеві товар, а відповідач його прийняв проте оплатив лише частково, тому просить позов задовольнити.

Відповідач повідомлений про день та час засідання належним чином, в судове засідання представника не направив, відзиву на позов не надав.

Ухвалою від 28.04.2011 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 23.05.2011.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 23.05.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач поставив відповідачеві товар на підставі накладних №519 від 23.01.2009, № 519550 від 26.01.2009, № 519630 від 26.01.2009 на загальну суму 10.928,36 грн.

За твердженням позивача ним отримано від відповідача 5000,00 грн., частина з яких була зарахована в рахунок погашення попередніх поставок товару, а решта в сумі 214,43 грн. була зарахована в рахунок погашення боргу, що виник з вказаних вище гнакладних.

Відповідно до вимог ст. 11, 509 Цивільного кодексу України між позивачем та відповідачем виникли цивільні правовідносини.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Отже між сторонами спору виникли договірні відносини.

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Оскільки виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару, то згідно ст. 712 Цивільного кодексу України істотними умовами договору поставки є предмет та ціна.

В накладних, за якими передано товар відповідачеві, визначено предмет (товар) та його ціну. Проте, сторонами не досягнуто згоди про строк оплати поставленого товару.

Згідно ч. 5 ст. 626 Цивільного кодексу України договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Отже, між позивачем та відповідачем укладено договір поставки, за яким позивач зобовязувався поставляти відповідачеві товар, а відповідач зобовязувався його прийняти та оплатити відповідно до загальних вимог цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звернувся до відповідача з листом від 24.12.2010 № 1062 з вимогою про оплату поставленого товару в сумі 10.713,93 грн. Вказана вимога відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення №0410705188533 отримана відповідачем 30.12.2010.

Оскільки відповідач отримав вимогу 30.12.2010, то у відповідача виник обовязок оплатити товар до 07.01.2011 включно.

Оскільки позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 10928,36 грн., а відповідач його оплатив лише в сумі 214,43 грн., то заборгованість відповідача перед позивачем складає 10.713,93 грн.

Таким чином, вимога позивача про стягнення основного боргу у сумі 10.713,93 грн. обґрунтована матеріалами справи та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 82,77 грн. за період з 07.01.2011 по 11.04.2011 підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Вимоги позивача про стягнення збитків від інфляції в сумі 337,64 грн. за період з 07.01.2011 по 11.04.2011 підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віктол" (04107, м. Київ, вул.. Багговутівська, буд. 8/10, код 33406001, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської" (01013, м. Київ, вул.. Будіндустрії, 7, код 05523398, на будь який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) 10.713 (десять тисяч сімсот тринадцять) грн. 93 коп. основного боргу, 82 (вісімдесят дві) грн. 77 коп. процентів річних, 337 (триста тридцять сім) грн. 64 коп. збитків від інфляції, 111 (сто одинадцять) грн. 34 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя:С. Балац

Дата підписання рішення: 30.05.2011