Рішення № 15927930, 23.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 44/17523.05.11 За позовом Комунального підприємства "Грушківське" Солом'янської районної в м. Києві ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підряд 9"

про стягнення 23 674,96 грн.

Суддя Чеберяк П.П.

Представники:

Від позивачаРоманенко С.В. - представник

Від відповідача не з’явився У судовому засіданні 23.05.2011 за згодою присутнього представника сторони (позивача) судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Комунальне підприємство "Грушківське" Солом'янської районної в м. Києві ради звернулось до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підряд 9" про стягнення заборгованості в сумі 23 674,96 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.03.2011р. порушено провадження у справі № 44/175 розгляд справи призначено на 04.04.2011р.

          04.04.2011р. у зв’язку з відпусткою судді розгляд справи не відбувся.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.04.2011р. розгляд справи призначено на 23.05.2011р.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по суті справи та підтримав позовні вимоги, з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про причини неявки свого представника суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          01 квітня 2008 року між Комунальним підприємством "Грушківське" Солом'янської районної в м. Києві ради –виконавець (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Підряд 9" –орендар (далі - відповідач) був укладений договір про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території №с 211-Г (далі - договір), відповідно до умов якого, позивач зобов’язався забезпечувати безперервне постачання холодною, гарячою водою, центральним опаленням, приймання стічних вод в кількості, необхідній для задоволення господарсько-побутових проблем, а відповідач –щомісячно оплачувати вартість фактично отриманих комунальних послуг згідно встановлених постачальником табуляграм.

          Відповідно до п. 2.2. договору розрахунки за отримані комунальні послуги здійснюються за діючими тарифами встановленими відповідними державними органами.

          Відповідно до п. 2.8. договору ,відповідач повинен сплачувати всі платежі, які передбачені цим договором незалежно від результатів господарської діяльності, до 1 числа місяця, наступного за звітним.

          01 квітня 2008 року між позивачем та відповідач був укладений договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 08206-А/2-09, відповідно до умов якого, позивач зобов’язався надавати відповідачу послуги з постачання питної води та приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва, а відповідач зобов’язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому послуг.

          01 жовтня 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 810372, відповідно до умов якого, позивач зобов’язався виробити та поставити теплову енергію для потреб опалення та гарячого водопостачання, а відповідач зобов’язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених договором.

          На виконання умов договорів позивач надав, передбачені договорами послуги на загальну суму 73103,53 грн.

В порушення умов договору відповідач за надані послуги розрахувався частково, у розмірі 51126,92 грн.

Таким чином, станом на день розгляду справи сума основного боргу відповідача - склала 21976,61 грн.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву від 01.04.2011 р., судом до уваги не беруться у зв’язку з їх необґрунтованістю.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з вимогами ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, в строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови договору, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності із п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, станом на день вирішення спору основна заборгованість відповідача перед позивачем становить 21976,61 грн. і підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 230 Господарський Кодекс України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3. ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно п. 2.9. договору за несвоєчасну оплату за даним договором відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 1 % від суми боргу за кожен день затримки платежів, але не більше 100 % від суми боргу.

Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження діяльності, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Позивач надав суду розрахунок пені, який суд вважає обґрунтованим та вчиненим з урахуванням вимог чинного законодавства.

Враховуючи, що факт прострочення виконання зобов’язання судом встановлено, то вимоги позивача про нарахування пені визнаються судом обґрунтованими та задовольняються за розрахунком позивача у розмірі 1698,35 грн.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних із розглядом справи.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на останнього покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 237,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 610 - 612, 626, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підряд 9" (03124, м. Київ, вул. Виборзька, 91-А, код ЄДРПОУ 19018669) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Комунального підприємства "Грушківське" Солом'янської районної в м. Києві ради (03124, м. Київ, бул. Івана Лепсе, 23-А, код ЄДРПОУ 35756939) 21976 (двадцять одна тисяча дев’ятсот сімдесят шість) грн. 61 коп. –основного боргу, 1698 (одна тисяча шістсот дев’яносто вісім) грн. 35 коп. –пені, 237 (двісті тридцять сім) грн. 00 коп. –витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя П.П. Чеберяк

Дата підписання рішення: 30.05.2011р.