Рішення № 15927751, 18.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.05.11 р. Справа № 22/82

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Петрушенко А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства „Транспортні системи України”, м.Донецьк

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛИК”, м.Донецьк

про: стягнення 22000000,00грн.

за участю:

представника Позивача ОСОБА_1 (за довіреністю від 05.05.2011р.)

представника Відповідача ОСОБА_2 (за довіреністю від 16.05.2011р.)

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство „Транспортні системи України”, м.Донецьк (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛИК”, м.Донецьк (далі Відповідач) про стягнення 22000000,00грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за договором №Д 2009 від 30.11.2009р., щодо поставки товару.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору №Д 2009 від 30.11.2009р., податкових накладних, виписок з банківського рахунку стосовно здійсненої Позивачем передплати, претензії №11/02 від 11.02.2011р., витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій та свідоцтва про державну реєстрацію стосовно Публічного акціонерного товариства „Транспортні системи України”, витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та свідоцтва про державну реєстрацію стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛИК”.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 509, 526, 610, 612, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 54-57, 61, 64 Господарського процесуального кодексу України.

18.05.2011р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву у якому ТОВ „ЛИК” не заперечує проти наявності заборгованості перед ПУАТ „Транспортні системи України” у сумі 22000000,00грн. Щодо посилання Позивача на те, що ТОВ „ЛИК” зобовязано повернути отриману передплату в повному обсязі, ТОВ „ЛИК” планує поставити товар, обумовлений Договором №Д 2009 від 30.11.2009р. Вважає, що спір з приводу заборгованості між Позивачем та Відповідачем повинен бути врегульований мирним шляхом, а не в судовому порядку. В задоволенні позовних вимог про стягнення попередньої оплати за договором №Д 2009 від 30.11.2009р. в сумі 22000000,00грн. просить відмовити.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 18.05.2011р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.

Представник Позивача у судове засідання 18.05.2011р. зявився, підтримав позовні вимоги.

Представник Відповідача у судове засідання 18.05.2011р. зявився, проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

30 листопада 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЛИК” (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством „Донецькавтотранс” (Покупець) було укладеного договір №Д 2009, відповідно п.1.1 якого Продавець зобовязується передати товар у власність Покупця, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити товар на умовах передбачених даним Договором. Згідно п.1.2 договору найменування, одиниця виміру, загальна кількість, ціна за одиницю товару (асортимент та номенклатура), встановлюють у накладних, які є невідємною частиною даного Договору.

За приписами п.3.3 договору Покупець перераховує вартість товару шляхом передоплати у розмірі 100%.

У розділі 4 договору сторони дійшли згоди щодо порядку передачі товару:

- приймання та відвантаження товару за кількістю та якістю здійснюється відповідно до діючих інструкцій (п.4.1 Договору);

- строк поставки товару договірний та встановлюється за кожною конкретною партією поставки (п.4.7 Договору);

- умови поставки товару договірні (п.4.8 Договору);

Пунктом 6.3 договору встановлено, що у випадку затримки поставки товару в строк більш ніж на 10 календарних днів з дати отримання грошових коштів, Продавець зобовязаний повернути отриману передплату у повному обсязі на розрахунковий рахунок Покупця.

Строк дії договору з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань (п.9.2 Договору).

Згідно рішення загальних зборів акціонерів від 04.04.2011р. №1/2011 ВАТ „Донецьавтотранс” перейменоване у Публічне акціонерне товариство „Транспортні системи України”.

Відповідно до податкової накладної №0126 від 26.01.2010р. встановлений перелік товарів, який зобовязаний був поставити Відповідач, та визначена дата відвантаження а саме 26.01.2010р.

Відповідно до податкової накладної №0212.1 від 12.02.2010р. встановлений перелік товарів, який зобовязаний був поставити Відповідач, та визначена дата відвантаження а саме 12.02.2010р.

Відповідно до податкової накладної №0215.1 від 12.02.2010р. встановлений перелік товарів, який зобовязаний був поставити Відповідач, та визначена дата відвантаження а саме 15.02.2010р.

Вказані накладні підписані та завірені печатками з боку обох сторін без зауважень, та містяться в матеріалах справи. Відтак сторонами досягнуто усіх істотних умов щодо умов поставки товару Відповідачем.

Позивачем на виконання умов договору, а саме п.3.3 було здійснено попередню оплату у розмірі 22000000,00грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку, крім того Відповідач не заперечує проти наявності заборгованості у розмірі 22000000,00грн., про що виклав свою позицію у відзиві на позовну заяву.

Відповідачем незважаючи на настання строків поставки товару, не була здійснена поставка.

За для досудового врегулювання спору Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №11/02 від 11.02.2011р. з вимогою перерахувати суму попередньої оплати у розмірі 22000000,00грн. на рахунок Позивача. Відповідач вказану претензію отримав про, що свідчить підпис представника Відповідача на вказаній претензії, проте вимоги щодо повернення передплати не виконав.

За таких обставин, у звязку з неналежним виконанням умов договору №Д 2009 від 30.11.2009р. Відповідачем, Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач проти позову заперечив про, що виклав свою позицію у відзиві на позовну заяву. Відповідач посилається, що ТОВ „ЛИК” планує поставити товар, обумовлений Договором №Д 2009 від 30.11.2009р. Вказані обставини не приймаються судом до уваги, оскільки Позивачем та Відповідачем були встановлені умови та строки поставки товару. Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 6.3 договору встановлено, що у випадку затримки поставки товару в строк більш ніж на 10 календарних днів з дати отримання грошових коштів, Продавець зобовязаний повернути отриману передплату у повному обсязі на розрахунковий рахунок Покупця. За таких обставин, Відповідач не виконавши зобовязання щодо поставки товару у встановлений строк, порушив умови договору.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Як встановлено судом сторонами 30.11.2009р. було укладено договір №Д 2009, відповідно п.4.7 якого строк поставки товару договірний та встановлюється за кожною конкретною партією поставки. У податкових накладних, які підписані та завірені печатками з боку обох сторін визначена дата відвантаження товару. Документи, які б свідчили про незгоду Відповідача, із строками поставки за договором №Д 2009 від 30.11.2009р. суду не надавались.

За приписами п.3.3 договору Покупець перераховує вартість товару шляхом передоплати у розмірі 100%.

Позивач здійснив передплату у сумі 22000000,00грн, що підтверджується виписками з банківського рахунку, чим виконав умови п.3.3 Договору.

Проте, Відповідач не поставив товар у визначений податковими накладними строк, чим не виконав узятих на себе зобовязань.

Відповідно до ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, суд прийшов до висновку про наявність у Позивача права на повернення попередньої оплати.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таки чином, суд вважає за необхідне в даному випадку застосувати положення ст. 530 Цивільного кодексу України, на підставі якої зобовязання щодо повернення попередньої оплати у Відповідача виникає з моменту предявлення Позивачем грошової вимоги.

Позивачем було направлено претензію №11/02 від 11.02.2011р. про повернення суми попередньої оплати у розмірі 22000000,00грн.

Відповідач порушив зобовязання, у встановлений строк повернення суми попередньої оплати не здійснив.

Як вже зазначалося, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

На день винесення рішення сума боргу складає 22000000,00грн. і підлягає стягненню з Відповідача у повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Транспортні системи України”, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛИК”, м.Донецьк про стягнення 22000000,00грн. задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛИК” (83086, м.Донецьк, пл.Комунарів, б.4, ЄДРПОУ 25325938, р/р 26008010857201 в ПАТ „Альфа-банк”, МФО 300346) на користь Публічного акціонерного товариства „Транспортні системи України” (83001, м.Донецьк, пр.Ільїча, 3, ЄДРПОУ 20366602, р/р 26006011079701 у ПАТ „Альфа-Банк”, МФО 300346) кошти у сумі 22000000,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛИК” (83086, м.Донецьк, пл.Комунарів, б.4, ЄДРПОУ 25325938, р/р 26008010857201 в ПАТ „Альфа-банк”, МФО 300346) на користь Публічного акціонерного товариства „Транспортні системи України” (83001, м.Донецьк, пр.Ільїча, 3, ЄДРПОУ 20366602, р/р 26006011079701 у ПАТ „Альфа-Банк”, МФО 300346) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 25500,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засідання 18.05.11р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 23.05.11р.