Ухвала суду № 15927728, 01.06.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

01.06.11 р.                     Справа № 4/137           

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1 – довіреність від 20.05.2011р.

від відповідача – ОСОБА_2 – довіреність від 17.05.2011р.

за позовом - Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 м. Донецьк

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Комбікормовий завод „ФЕОНІС”

с. Розівка Шахтарського району Донецької області

про стягнення 80254,98грн. заборгованості, 3%річних, пені

СУТЬ СПОРУ:

12.05.2011р. позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 80254,98грн., з яких: 75000,00грн. – заборгованість за отриману, але не сплачену в повному обсязі продукцію, 849,93грн. – 3%річних, 4405,05грн. – пеня за прострочення оплати товару, яка нарахована на підставі п. 5.4 договору.

В підтвердження позову посилається на підписаний позивачем та ЗАТ „Феоніс”, правонаступником якого є відповідач, договір постачання №1005 від 05.10.2010р. з специфікаціями №3 від 05.10.2010р., №4 від 08.10.2010р., видаткові накладні №РН-0000058 від 05.10.2010р. на суму 45558,50грн., №РН-0000061 від 06.10.2010р. на суму 274866,89грн., №РН-0000063 від 07.10.2010р. на суму 163358,59грн., №РН-0000064 від 08.10.2010р. на суму 94393,30грн., №РН-0000106 від 22.11.2010р. на суму 44303,40грн., №РН-0000110 від 29.11.2010р. на суму 48313,20грн., №РН-0000117 від 03.12.2010р. на суму 52371,90грн., по яких переданий товар, претензію з вимогою оплати, яка отримана відповідачем 26.04.2011р., акт звірки взаємних розрахунків, підписаний обома сторонами та закріплений печатками.

01.06.2011р. в судовому засіданні позивачем надана заява, в якій він відмовляється від позовних вимог щодо стягнення з відповідача 10000,00гн. заборгованості у зв’язку з їх оплатою, що підтверджується копіями платіжних доручень №1076 від 04.04.2011р. на суму 5000,00грн. та №151 від 23.05.2011р. на суму 5000,00грн.

Відповідачем наданий письмовий відзив на позов, в якому визнає суму заборгованості в розмірі 65000,00грн., оскільки 10000,00грн. боргу ним вже сплачено, що підтверджено і позивачем.

01.06.2011р. в судовому засіданні сторонами на затвердження суду подана заява про затвердження мирової угоди наступного змісту:

1. Боржник визнає, що його заборгованість перед стягувачем на моменту укладення цієї мирової угоди становить 65000,00грн., що становлять суму основного боргу відповідача за договором поставки №1005 про постачання товару від 05.10.2010р.

2. Стягувач та боржник домовились про наступний порядок погашення боргу: кожний банківський день, починаючи з 06.06.2011р. боржник сплачує стягувачеві по 5000,00грн. на розрахунковий рахунок №26003001428001 у ПАТ „ВБР”.

3. Стягувач та боржник дійшли угоди, що стягувач відмовляється від позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 4405,05грн. та 3%річних від простроченої суми в розмірі 849,93грн.

4. Стягувач заявляє, що з моменту підписання цієї мирової угоди та у випадку належного її виконання, не матиме жодних майнових претензій до боржника з приводу заборгованості, погашення якої є предметом цієї мирової угоди.

5. Боржник і стягувач домовились, що будь-які витрати, пов’язані з виконанням цієї мирової угоди, що виникатимуть чи можуть виникнути після затвердження судом умов цієї мирової угоди, покладаються на боржника. Також сторони домовились, що судові витрати по даній справі, а саме: державне мито в розмірі 802,55грн. та збір за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 326,00грн. підлягатимуть стягненню з боржника на користь стягувача.

Про процесуальні наслідки затвердження мирової угоди сторони повідомлені.

2

Даючи правову оцінку наданої для затвердження мирової угоди, суд виходить з наступного: одним із засобів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову у відповідності з вимогами викладеними у частинах першої та третьої статті 78 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК).

Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або така угода остаточно не вирішує спору чи може привести до виникнення нового спору.

Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних осіб, чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладання мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини твердо врегульовано законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.

Судом при дослідженні умов мирової угоди встановлено, що укладена між сторонами мирова угода відповідає вимогам чинного законодавства, не порушує будь-яких прав та охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, господарський суд, розглянувши мирову угоду, перевірив повноваження представників сторін на вчинення дій щодо її підписання, встановив, що умови зазначеної угоди не суперечать вимогам чинного законодавства України, відповідають фактичним обставинам і матеріалам справи, стосуються лише прав та обов'язків сторін щодо предмета спору, не зачіпають інших інтересів осіб, роз'яснив сторонам відповідно до ч. 2 ст.78 ГПК наслідки затвердження судом мирової угоди, тому затверджує мирову угоду і припиняє провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 78, п. 7 ст. 80 ГПК України, господарський суд –

У х в а л и в :

Затвердити мирову угоду укладену між Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_3 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю „Комбікормовий завод „ФЕОНІС” с. Розівка Шахтарського району Донецької області-86221, вул. Степова, 2, ідентифікаційний код 32357650 наступного змісту:

1. Боржник визнає, що його заборгованість перед стягувачем на моменту укладення цієї мирової угоди становить 65000,00грн., що становлять суму основного боргу відповідача за договором поставки №1005 про постачання товару від 05.10.2010р.

2. Стягувач та боржник домовились про наступний порядок погашення боргу: кожний банківський день, починаючи з 06.06.2011р. боржник сплачує стягувачеві по 5000,00грн. на розрахунковий рахунок №26003001428001 у ПАТ „ВБР”.

3. Стягувач та боржник дійшли угоди, що стягувач відмовляється від позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 4405,05грн. та 3%річних від простроченої суми в розмірі 849,93грн.

4. Стягувач заявляє, що з моменту підписання цієї мирової угоди та у випадку належного її виконання, не матиме жодних майнових претензій до боржника з приводу заборгованості, погашення якої є предметом цієї мирової угоди.

5. Боржник і стягувач домовились, що будь-які витрати, пов’язані з виконанням цієї мирової угоди, що виникатимуть чи можуть виникнути після затвердження судом умов цієї мирової угоди, покладаються на боржника. Також сторони домовились, що судові витрати по даній справі, а саме: державне мито в розмірі 802,55грн. та збір за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 326,00грн. підлягатимуть стягненню з боржника на користь стягувача.

Про процесуальні наслідки затвердження мирової угоди сторони повідомлені.

Припинити провадження у справі.

Суддя Гринько С.Ю.           

Повний текст ухвали підписаний господарським судом Донецької області 01.06.2011р.

Надруковано у 3 прим.:

1-до справи,

1-позивачу,

1-відповідачу

.