Рішення № 15927656, 27.05.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2011 р.

Справа № №5004/346/11 за позовом Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк"

до відповідача: Сільськогосподарське приватне підприємство "Злата"

про стягнення 13865727 грн. 37 коп. заборгованості

Суддя: Кравчук В.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність від 18.01.2011 р.

від відповідача: ОСОБА_2, адвокат, довіреність від 12.04.2011 р.

У судовому засіданні 18.05.2011 р. оголошувалась перерва до 27.05.2011 р. для подачі додаткових доказів по справі.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України розяснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки сторін.

На підставі клопотання представника відповідача від 27.05.2011 р. здійснюється технічна фіксації судового процесу відповідно до ст. 81 1 ГПК України.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Сільськогосподарського приватного підприємства «Злата» 13865727 грн. 37 коп., в тому числі 8343088,62 грн. кредитної заборгованості згідно з додатковою угодою №1 від 19.03.2008 р. до кредитного договору №109/08 від 19.03.2008 р., 1072927,80 грн. відсотків за користування кредитом, 2988852,51 грн. підвищених відсотків за користування кредитом, 952380,96 грн. кредитної заборгованості згідно з додатковою угодою №4 від 08.04.2008 р. до кредитного договору №109/08 від 19.03.2008 р., 164555,78 грн. відсотків за користування кредитом, 343921,70 грн. підвищених відсотків за користування кредитом.

У судовому засіданні 18.05.2011 р. представник позивача подав довіреності на підтвердження повноважень члена Правління ОСОБА_3 та керівника Львівського корпоративного бізнес-центру ОСОБА_4 на укладання кредитного договору №109/08 від 19.03.2008 р.

Усне клопотання відповідача у судовому засіданні 27.05.2011 р. про витребування матеріалів кредитної справи судом відхилене як безпідставне та необґрунтоване і таке, що спростовується наявними доказами в матеріалах справи.

У судовому засіданні 27.05.2011 р. представник позивача подав довіреність на ОСОБА_5 щодо підтвердження його повноважень на підписання на укладання додаткової угоди № 5 від 29.01.2009р.

В судових засіданнях представник позивача предявлений до відповідача позов підтримав та просив суд задовольнити останній в повному обємі.

Відповідач у судових засіданнях не визнав суму позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством “Універсал Банк”, повним правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Універсал Банк” та Сільськогосподарським приватним підприємством “Злата” були укладені кредитний договір №109/08 та додаткову угоду №1, у відповідності до умов яких банком було взято на себе зобовязання щодо видачі позичальнику кредиту (а.с. 6-23).

Пунктом 1.1 додаткової угоди №1 від 19.03.2008 р. сторони визначили дату надання кредиту 20.03.2008 р. (а.с .20).

На виконання умов зазначених угод позивачем було надано сільськогосподарському приватному підприємству “Злата” кредит в сумі 9100000,00 грн., що стверджується меморіальним ордером №059WCL3080800001 від 20.03.2008 р., де чітко зазначено призначення платежу «надання кредиту згідно кредитного договору №109/08 від 19.03.2008 р.» (а.с. 34), з кінцевим терміном погашення кредиту 18.03.2015 року зі сплатою 15% річних (п.п. 1.1, 1.2.2, 3.4 договору).

Додатковою угодою №4 від 08.04.2008 р. сторонами було погоджено збільшити розмір кредиту до 10100000,00 грн. (а.с. 26-28), у звязку з чим відповідачу було додатково надано кредиту в сумі 1000000,00 грн., що стверджується меморіальним ордером №059WCL308100001 від 09.04.2008 р. (а.с.33).

Відповідно до п.1.3.1. договору та додатковими угодами сторонами обумовлено сплату процентів за користування кредитними коштами в розмірі 15 % річних.

Крім того, відповідно до п.1.3.2. договору за користування кредитними коштами (всією сумою або частиною) понад визначений строк (зокрема, понад терміни, встановлені графіком погашення платежів) встановлюється підвищена процентна ставка в розмірі 24% річних. Такий розмір підвищеної процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника.

Проте, СГПП «Злата» взяті на себе згідно договору від 19.03.2008 р. та додатковими угодами зобовязання в частині повернення кредиту та сплаті відсотків (у строки, порядку та розмірах, визначених угодою) не виконало, у звязку з чим заборгувало банку 9295469,58 грн. по сплаті кредиту, 1237483,58 грн. по сплаті відсотків та 3332774,21 грн. по сплаті підвищених відсотків.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обовязки субєктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Укладений відкритим акціонерним товариством “Універсал Банк”, повним правонаступником якого є публічне акціонерне товариство “Універсал Банк” та сільськогосподарським приватним підприємством “Злата” кредитний договір №109/08 від 19.03.2008 р. за своєю природою є кредитним договором.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1054 Цивільного кодексу України ).

Кредит це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Згідно з ч. 1 ст. 1056№ Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відсотки за користування кредитом за своїм характером є платою і підлягають стягненню за весь час користування кредитом.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладені між останніми договір про надання кредиту та додаткові угоди предметом судових розглядів не виступали, недійсними судом не визнавалися, сторонами розірвані не були.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобовязання. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим до виконання сторонами.

У відповідності до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору та додаткових договорів, надання позивачем на виконання їх умов відповідачу кредитних коштів, отримання їх сільськогосподарським приватним підприємством “Злата” та не проведення при цьому належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про підставність предявленого до відповідача позову щодо стягнення суми заборгованості по сплаті кредиту 9295469,58 грн., 1237483,58 грн. по сплаті відсотків та 3332774,21 грн. по сплаті підвищених відсотків.

Сума заборгованості 13865727,37 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, та додатково наданими представником позивача оригіналами останніх, які були оглянуті у судовому засіданні. Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували фактичне перерахування коштів.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами і іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

В даному випадку відповідач не довів належними та допустимими доказами відповідно до положень статей 33, 34 ГПК України підставність обставин, котрі було покладено в основу заперечень представника СГПП «Злата» на предявлений позов.

Так, згідно ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідачем не було надано суду жодних документів в обґрунтування своїх заперечень, зокрема, доказів щодо недійсності угоди, а також щодо визнання укладеного між сторонами кредитного договору повністю або ж в певній його частині недійсним в судовому порядку.

Відповідно до п.2 ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вражається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженим на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печатками.

Як вбачається з матеріалів справи, з боку позивача кредитний договір від 19.03.2008 р. №109/08 підписаний Членом правління ОСОБА_3 та керівником Львівського корпоративного бізнес-центру ОСОБА_4, повноваження яких відповідно підтвердженні довіреностями від 22.10.2007 р., посвідченими приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 З боку відповідача договір підписаний директором сільськогосподарського приватного підприємства «Злата» - Казибрідом Романом Івановичем, який на момент підписання договору був керівником СГПП «Злата» (виписка з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а.с. 75-76). Підписи сторін скріплені печатками останніх.

Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи і не можуть бути взяті судом до уваги.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, повязані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок сільськогосподарського приватного підприємства «Злата».

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 173, 193, 220 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 536, 599, 1050, 1054, 1056 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського приватного підприємства «Злата» (45601, Волинська область, Луцький район с. Липини, вул. Центральна, 7, ЄДРПОУ 31824377) на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 211133352) 9295469,58 грн. заборгованості по кредиту, 1237483,58 грн. заборгованості по сплаті відсотків, 3332774,21 грн. заборгованості по сплаті підвищених відсотків, всього: 13865727,37 грн., а також 25 500,00 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Суддя В. О. Кравчук

Повний текст рішення

складено та підписано

31.05.11