Постанова № 15924496, 12.05.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-6340/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" травня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

при секретарі - Світному Г.Г.,

за участю:

представників позивача Демяненко А.С., Тукмачова О.О.,

представника відповідача Єненко М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2010 року,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Арсенал»звернулося у суд з позовом до СДПІ у місті Києві по роботі з великими платниками податків про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13 січня 2010 року № 0000024010, 0000014010.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що органом податкової служби за результатом виявлених порушень порядку проведення готівкових розрахунків правомірно нараховані штрафні (фінансові) санкції.

З таким висновком суду не можна погодитися в повній мірі.

Судовою колегією установлено, що 09 грудня 2009 року ДПА у м. Києві проведено перевірку позивача за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за підсумками якої складено акт від 23 грудня 2009 року №303/2665/40/31202310 та виявлені наступні порушення, а саме: невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена на момент перевірки у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, на 10,64 грн.; неоприбуткування готівкових коштів на суму 132249,02 грн.; у період з 05 лютого 2009 року по 25 листопада 2009 року не видавалися розрахункові документи (видаткові чеки) на загальну суму 40213,14 грн.

У зв'язку із наведеним відповідачем прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13 січня 2010 року № 0000024010, яким за порушення вимог п. 1, п. 2, п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п. 4 Положення про форму та зміст розрахункових документів до підприємства застосовано санкції у розмірі 201118,90 грн., та № 0000014010, яким, у свою чергу, за порушення вимог п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 661245,10 грн. Обговорюючи правомірність оспорюваних рішень відповідача, судова колегія зважає на таке.

Так, статтею 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»установлені обовязки субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Зокрема, пунктом 13 статті 3 вказаного Закону, у редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин, визначено, що підприємства зобовязані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Як убачається із матеріалів справи, за підсумками перевірки відповідачем установлена невідповідність суми готівкових коштів, що знаходились на місці проведення розрахунків, сумі коштів, яка зазначена на момент перевірки у денному звіті РРО, у розмірі 10,64 грн., що підтверджується відповідною копією денного Z-звіту від 09 грудня 2009 року.

За приписами ст. 22 Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Ураховуючи наведене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог відносно скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13 січня 2010 року №0000024010 у сумі 53,20 грн.

Окрім того, оспорюваним рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій також застосовані санкції у сумі 201065,70 грн. у зв'язку із тим, що позивачем у період з 05 лютого 2009 року по 25 листопада 2009 року при поверненні покупцям грошових коштів не видавалися розрахункові документи (видаткові чеки) на загальну суму 40213,14 грн.

Підставою для застосування до позивача вказаних фінансових санкцій є, на думку податкового органу, порушення ним вимог п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та п. 4 Положення про форму та зміст розрахункових документів, а саме: непроведення операцій із повернення грошових коштів фізичним особам через РРО та наступною видачею розрахункового документа.

Колегія суддів не може погодитися із таких нарахуванням штрафних санкцій з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 3 вказаного Закону, у редакцій, чинній на день виникнення спірних правовідносин, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Стаття 2 зазначеного Закону містить визначення наступних понять: розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця; розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

За правилами п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.

Системний аналіз приведених норм свідчить на користь висновку, що відміною рисою поняття «розрахункова операція»є наявність товарообігу у процесі реалізації такої операції. При цьому, у разі оформлення розрахункової операції із повернення грошових коштів покупцю невідємною її частиною є передача товару на користь продавця.

Як убачається із матеріалів справи, позивачем через касу підприємства із оформленням видаткового касового ордеру здійснювалось повернення грошових коштів у зв'язку із відсутністю товарів на складі, помилковим перерахуванням коштів, відмовою покупців отримувати товар, тощо. Інакше кажучи, при поверненні грошових коштів на користь фізичних осіб передача товару підприємству не відбувалась, а тому така операція не може бути віднесена до розрахункових у розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та відповідно відсутні підстави для накладення на позивача штрафних санкцій.

Отже, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у частині скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13 січня 2010 року №0000024010 у розмірі 201065,70 грн.

Окрім того, відповідачем виявлено порушення підприємством вимог п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 40/10320, у відповідності до якого уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

За вказане порушення позивачу рішенням від 13 січня 2010 року № 0000014010 визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 661245,10 грн.

Обговорюючи правомірність згаданого рішення відповідача, колегія суддів зважає на таке.

Згідно з п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книжки (далі - РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

До того ж, відповідно до п. 1.2 розділу 1 вказаного Положення під терміном «оприбуткування готівки»розуміється проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

У відповідності до положень п. 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 р. № 614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 р. за № 106/5297, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, використання книги обліку розрахункових операцій (далі книги ОРО, КОРО), зареєстрованої на РРО, зокрема, передбачає наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Згідно з абз. 3 п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»у разі порушення юридичними особами норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Матеріалами справи підтверджено, що 08 грудня 2009 року позивачем був роздрукований та вклеєний в КОРО денний звіт за № 1303, згідно з яким підприємством протягом робочого дня через РРО було отримано торгівельну виручку на суму 132249,02грн. Однак, на момент проведення перевірки (09 грудня 2009 року) позивачем не зроблено запис до розділу 2 книги ОРО, що є підставою, на думку податкового органу, для нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 661245,10 грн. у зв'язку із порушенням п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Разом з тим, факт оприбуткування готівки позивачем підтверджується проведенням отриманої виручки через реєстратор розрахункових операцій, роздрукуванням денного звіту та вклеюванням останнього до КОРО.

Запис про рух коштів до розділу 2 КОРО виконаний позивачем фактично наступного дня після отримання готівкової виручки, що не може свідчити на користь неоприбуткування виручки позивачем, оскільки щоденне виконання записів до книги ОРО про рух готівки встановлено Порядком, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України, а фінансові санкції у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми застосовується за порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, які, у свою чергу, були дотримані позивачем.

Ураховуючи вищевикладене, судова колегія доходить висновку про безпідставне застосування до позивача фінансових санкцій у сумі 661245,10 грн. за порушення п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні з огляду на те, що позивачем допущено порушення порядку ведення книги ОРО, відповідальність за яке встановлена положеннями ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а не норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, встановлених Національним банком України.

За таких підстав, суд першої інстанції дійшов необгрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13 січня 2010 року № 0000014010, яким до позивача застосовано санкції у розмірі 661245,10 грн.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал»задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2010 року скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал»задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал»штрафних (фінансових) санкцій від 13 січня 2010 року № 0000014010 у повному обсязі та № 0000024010 в частині застосування фінансових санкцій у сумі 201065 (двісті одна тисяча шістдесят пять) гривень 70 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддяО.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук Повний текст постанови складений 17 травня 2011 року.