Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 2-1262/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2011 року
Свердловський міський суд Луганської області у складі:
головуючого: судді Алейникова В.І
при секретарі: Жирової І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Свердловська Лу ганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно,-
ВСТАНОВИВ
Позивачка по позовній заяві звернулась до Свердловського міського суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, та в обґрунтовування своїх позовних вимог вказує, що 02.02.2009 року вона по приватній розписці придбала у Відповідача житловий будинок АДРЕСА_1 за 5 000 грн. (п'ять тисяч гривень). Даний житловий будинок належить Відповідачеві на праві приватної власності, згідно Свідоцтва про право власності від 19 січня 2009 року (копія додається). На цей час вона майже три роки мешкає у зазначеному будинку сплачує усі комунальні платежі, але договір купівлі-продажу так і не було укладено. Од же вона не має можливості в повному обсязі розпоряджатись зазначеним будинком. З приводу цього у кінці 2010 році вона звернулася до Відповідача, але Відповідач відповів їй, що він перебуває у поганому стані здоров'я та не має ні можливості ні бажання ходити до нотаріальної контори. У відповідності до статті 220 ЦК України, якщо сторони домовилися відповідно до всіх суттєвих умов договору, що підтверджується письмовими доказами, відбулося повне або часткове виконання угоди, але одна із сторін відмовилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. В такому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не потребується. У відповідності зі ст. 219 ч.2 ЦК суд може визнати правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідає дійсній волі особи, яка її здійснила. Факт добровільності при укладанні правочину підтверджується повним виконанням умов договору сторонами, а саме розпискою. Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст, 16, 219, ч. 2 ст. 220, 334 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 119 ЦПК України, позивачка просить суд винести рішення яким визнати дійсною угоду купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1. Визнати за мною ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1.
У судове засідання позивачка не зявилась надавши письмову заяву в якій просить суд розглянути справу за її відсутністю, просить суд задовольнити позовні вимоги, та наполягає на їх задоволенні.
Відповідач в судове засідання не зявився надавши суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності в якої вказує, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі, та заперечує проти їх задоволення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов є обґрунтованим та такий, що підлягає задоволенню, оскільки згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнано права.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що між сторонами 02 лютого 2009 року між відповідачем ОСОБА_3 та позивачкою ОСОБА_1 було укладено фактично договір купівлі продажу домобудівлі (а.с. 13), за яким позивачка купила, а відповідач продав домоволодіння АДРЕСА_1, що підтверджується розпискою, відповідно до якої продавець ОСОБА_3 отримав, а покупець ОСОБА_1 передала за домобудівництво 5000 гривень; відповідно копії свідоцтва про право власності №91 від 13 січня 2009 року виданого Володарською селищною радою міста Свердловська Луганської області, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №21720193 від 30.01.2009 року зареєстрованого КП Свердловське міжрайонне бюро технічної інвентаризації номер запису 1614 будинок АДРЕСА_1 належить на прві особистої власності ОСОБА_2. (а.с. 14-15).
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.
Згідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обовязкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст. 218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.
Згідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. Суд приходить до висновку що відповідач по справі ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу вказанного домоволодіння.
Судом встановлено, що позивачкою всі ці умови виконані в повному обсязі, правових перешкод щодо встановлення права власності за позивачкою не має, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі ст. ст. 49, 202, 203, 208, 220, 328 655 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.10, 11, 15, 60, 169, 212-215, 224-232 ЦПК України, суд, -
ВИРИШИВ
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.
Визнати договір купівлі-продажу від 02/02.2009 року, який укладено між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відповідно нерухомого майна: житлового будинку за планом літера «А» загальною площею 52,8 кв.м., житловою площею 33,7 кв.м., та належних до нього господарських та побутових будівель та споруд: літня кухня-сарай за планом літера «З», огорожа за планом №1, водопровід за планом № 2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 - дійсним.
Визнати за ОСОБА_1, право приватної власності на нерухоме майно: житловий будинок за планом літера «А» загальною площею 52,8 кв.м., житловою площею 33,7 кв.м., та належних до нього господарських та побутових будівель та споруд: літня кухня-сарай за планом літера «З», огорожа за планом №1, водопровід за планом № 2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до Свердловського міського суду Луганської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Судове рішення № 15912615, Довжанський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Свердловський міський суд Луганської області) було прийнято 30.05.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-1262/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: