Постанова № 15910651, 25.05.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2011 року Справа № 2а-2073/10/2370

10 год. 00 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кульчицького С.О.,

при секретарі судового засідання –Руденко Ю.В.,

за участю:

представника позивача –ОСОБА_1 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Смілянська об’єднана державна податкова інспекція Черкаської області звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 4200 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем було порушено Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. № 265/95. Внаслідок цих порушень до відповідача було застосовано штрафні (фінансові) санкції, які ним сплачені не були.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимог підтримав, позов просив задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві та посилався на обставини встановлені Черкаським окружним адміністративним судом та Київським апеляційним адміністративним судом у справі №2а-1788/10/2370 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –ОСОБА_3 до Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 4200 грн.

В судове засідання відповідач не з’явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка, яка міститься в матеріалах справи. А тому суд вважає, що неявка відповідача без повідомлення причин свідчить про умисне затягування розгляду справи, що може потягнути за собою порушення строків розгляду справи.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі матеріали в сукупності за власним внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Смілянської міської ради Черкаської області 13.03.2007 року та перебуває на обліку у Смілянській об’єднаній державній податковій інспекції Черкаської області.

26.02.2010 року на підставі ст.11 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»та Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», «Про підприємництво», указів Президента України та інших нормативно-правових актів, які регулюють готівковий обіг в Україні державними податковими ревізорами-інспекторами Державної податкової адміністрації в Черкаській області була проведена перевірка за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці відповідача –ресторану «Японський Городовой», який знаходиться за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка, 250, за результатами якої складено акт від 26.02.2010 року № 001757

В ході перевірки 26.02.2010 року о 16 год. 31 хв. в ресторані, за вказаною адресою, де здійснює діяльність відповідач, встановлено факт проведення розрахункової операції при продажу 50 гр. коньяку «Закарпатський»на суму 12 грн. без роздрукування відповідного розрахункового документу, що підтверджує виконання розрахункової операції, невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку за 10.01.2010 року та невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, що зазначена у денному звіті.

Таким чином, перевіркою було виявлено порушення п. п. 1, 9, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. № 265/95.

За результатами проведеної перевірки на підставі акту від 26.02.2010 року № 001757 Смілянською ОДПІ було винесено рішення від 13.03.2010року № НОМЕР_1 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4200 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом про скасування вказаного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.06.2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2011 року, в задоволенні позовних вимог фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 відмовлено повністю.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд зазначає, що спеціальним законом який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 6 липня 1995 року № 265/95 (далі –Закон № 265/95).

Відповідно до ст. 1 Закону № 265/95 (в редакції чинній на момент проведення перевірки та застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій) реєстратори розрахункових операцій застосовуються підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, а також фізичними особами (резидентами та нерезидентами) - суб'єктами підприємницької діяльності (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону № 265/95 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Пунктом 4.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року N 614, передбачено, що: реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією; розрахунковий документ має видаватися покупцеві не пізніше завершення цієї операції; вона вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.

Відповідальність за невиконання зазначеного обов'язку передбачена пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95 у вигляді фінансової санкції у розмірі п'ятикратного розміру вартості проданих товарів (наданих послуг).

Пунктом 9 ст.3 Закону № 265/95 передбачено обов’язок суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Суд зазначає, що ця норма враховує особливості роботи реєстраторів розрахункових операцій, які повинні забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день.

Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування»№ 199 усі режими роботи реєстратора (крім тих, що забезпечують усунення причин блокування) повинні блокуватися, зокрема у разі перевищення максимальної тривалості зміни. Разом з тим підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 годин.

Лише у разі, якщо торгівельний об'єкт працює цілодобово, то фіскальний звітний чек роздруковується кожного дня по закінченні робочої зміни, але не пізніше ніж через 24 години після початку роботи.

У разі коли підприємство не здійснює діяльність у конкретні дні (вихідні, святкові), що підтверджується відповідним наказом по підприємству, та реєстратори розрахункових операцій не застосовуються, то, відповідно, і фіскальні звітні чеки не друкуються.

У робочі дні підприємства реєстратор розрахункових операцій повинен бути в увімкненому стані, і роздрукування фіскального звітного чека є обов'язковим.

Враховуючи вищезазначене, обов'язкове роздрукування фіскального звітного чека щоденно є вимогою п. 9 ст. 3 Закону № 265/95, тому у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чека на підставі п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, пунктом 13 статті 3 Закону № 265/95 передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно ст. 2 Закону № 265/95, місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), визначений у Положенні про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637.

Пунктом 1.2 Положення визначено, що каса – приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів; касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форму касових ордерів установлено наказом Міністерства статистики України від 15.02.1996 року № 51 «Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій»; касові документи - документи (касові ордери та платіжні чи розрахунково-платіжні відомості, розрахункові документи, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку; касові операції - операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку; оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно з п. 3.2 Положення касові операції, що проводяться відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оформляються згідно з вимогами цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи під час перевірки на місці розрахунків знаходились готівкові кошти в сумі 772 грн., що підтверджується додатком до акту перевірки - описом наявних готівкових коштів. Сума коштів згідно денного звіту РРО становила 00 грн. 00 коп.

Таким чином, сума невідповідності становить 772 грн.

Згідно з пп. 4.5 п. 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 року N 614, унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій «службове внесення»та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення»використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Норми закону (п. 13 ст. 3 Закону № 265/95) покладають на суб'єкта господарювання обов'язок забезпечити відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки така сума має відповідати загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно наведеного у Законі № 265/95 визначення (ст. 2) денний звіт –документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.

Таким чином, у денному звіті відображається повна інформація про денні підсумки розрахункових операцій. При цьому, сума коштів, зазначена у денному звіті РРО має відповідати сумі готівкових коштів на місці проведення розрахунків.

З аналізу наведених положень вбачається, що сума коштів з початку робочого дня, яка зазначена у денному звіті реєстратора має відповідати сумі коштів, що знаходиться в місці розрахунків.

Статтею 22 Закону № 265/95 визначено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

З урахуванням викладеного та враховуючи постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23.06.2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2011 року у справі №2а-1788/10/2370 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –ОСОБА_3 до Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області про скасування рішення від 13.03.2010 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 4200 грн., суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби визначено Інструкцією про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України № 253 від 21.06.2001 року за № 268/5459.

Згідно з пп. 2.3 п. 2 Інструкції штрафна (фінансова) санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначеними відповідними законодавчими та іншими відповідними нормативно-правовими актами, на підставі рішення контролюючого органу.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. № 265/95-ВР суми фінансових санкцій, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

З огляду на вимоги пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Беручи до уваги те, що сума несплачених штрафних (фінансових) санкцій відповідача до Смілянської ОДПІ становить 4200 грн., докази сплати їх відповідачем станом на день розгляду спору відсутні, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 122, 128, ст.ст. 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (20700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) до бюджету через Смілянську об’єднану державну податкову інспекцію Черкаської області (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Леніна, 76, ідентифікаційний код 21367325) штрафні (фінансові) санкції в сумі 4200 (чотири тисячі двісті) грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст. ст. 185 –187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 25 травня 2011 року.

Головуючий С.О.Кульчицький