Постанова № 15910455, 24.05.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2011 року Справа № 2а/2370/3212/2011

09 год. 30 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кульчицького С.О.,

при секретарі Руденко Ю.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_3 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з квітня по листопад 2010 року в сумі 10047 грн. 98 коп., 582 грн. 63 коп. штрафної санкції та 389 грн. 20 коп. пені, усього на загальну суму 11019 грн. 81 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач, в порушення вимог Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058 та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. за № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004р. за № 64/8663 невчасно та не в повному обсязі сплачував страхові внески, внаслідок чого утворилась заборгованість зі сплати страхових внесків, штрафної санкції та пені в сумі 11019 грн. 81 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити повністю з підстав, викладених в адміністративному позові.

Відповідач до зали судового засідання не з'явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений за адресою, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (витяг станом на 22.03.2011 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд встановив.

ОСОБА_4 зареєстрований як фізична особа-підприємець та є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а тому відповідно до підпункту 6 пункту 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно узгоджених розрахунків суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідачем за квітень 2010 року нараховано страхові внески в сумі 1867 грн. 01 коп., за травень 2010 року 1555 грн. 84 коп., за червень 2010 року 1244 грн. 68 коп., за липень 2010 року 1250 грн. 30 коп., за серпень 2010 року 1250 грн. 30 коп.,за вересень 2010 року 1250 грн. 30 коп., за жовтень 2010 року 1277 грн. 06 коп., за листопад 2010 року 658 грн. 69 коп., строки сплати яких настали відповідно 20 числа наступного за вказаним в розрахунку місяця. Загальна сума із урахуванням часткової сплати становить 10654 грн. 18 коп.

На підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»управлінням Пенсійного фонду України були прийняті рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 02.03.2010 року №208, від 19.04.2010 року №381, від 07.05.2010 року №565, від 09.06.2010 року №792, від 14.07.2010 року №904, від 29.03.2010 року №1230, від 15.12.2010 року №1581, які були одержані відповідачем 04.03.2010 року, 21.07.2010 року, 21.06.2010 року, 08.10.2010 року, 17.12.2010 року, що підтверджується завіреними належним чином копіями вказаних рішень та копією поштового повідомлення.

Згідно рішення від 02.03.2010 року №208 позивач застосував до відповідача у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 246 грн. 03 коп. та нарахування пені в розмірі 74 грн. 93 коп. за період з 21.12.2009 року до 15.02.2010 року, рішенням від 19.04.2010 року №381 застосовано до відповідача штраф в розмірі 73 грн. 90 коп., нараховано пеню в розмірі 2 грн. 96 коп. за період з 18.03.2010 року до 22.03.2010 року, рішенням від 07.05.2010 року №565 застосовано до відповідача штраф в розмірі 10 грн. 40 коп., нараховано пеню в розмірі 0 грн. 42 коп. за період з 18.03.2010 року до 22.03.2010 року, від 09.06.2010 року №792 застосовано до відповідача штраф в розмірі 20 грн. 83 коп., нараховано пеню в розмірі 9 грн. 27 коп. за період з 22.03.2010 року до 20.05.2010 року, рішенням від 14.07.2010 року №904 792 застосовано до відповідача штраф в розмірі 176 грн. 78 коп., нараховано пеню в розмірі 166 грн. 11 коп. за період з 22.03.2010 року до 21.06.2010 року, рішенням від 29.03.2010 року №1230 застосовано до відповідача штраф в розмірі 132 грн. 20 коп., нараховано пеню в розмірі 159 грн. 32 коп. за період з 20.04.2010 року до 21.08.2010 року, рішенням від 15.12.2010 року №1581 застосовано до відповідача штраф в розмірі 8 грн. 52 коп., нараховано пеню в розмірі 2 грн. 99 коп. за період з 20.08.2010 року до 20.10.2010 року.

На підставі п.5 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»управлінням Пенсійного фонду України було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством від 18.03.2010 року №263 в сумі 209 грн. 51 коп. Перший примірник вказаного рішення 18.03.2010 року було вручено відповідачу, про що свідчить копія рішення.

Таким чином, загальна сума боргу відповідача перед Пенсійним фондом з урахуванням часткової сплати становить 11019 грн. 81 коп., у тому числі борг по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з квітня по листопад 2010 року в сумі 10047 грн. 98 коп., по штрафній санкції 582 грн. 63 коп. та пені 389 грн. 20 коп.

У зв'язку із порушенням відповідачем платіжної дисципліни, позивачем, на підставі частини 3 статті 106 Закону № 1058-IV, направлялась вимога про сплату боргу № Ф-28 від 04.01.2011 року.

Зазначена вимога відповідачем не оплачена, у передбаченому законодавством порядку оскаржена не була.

Частиною першою статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті третьої Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.97 р. № 400/97-ВР (надалі за текстом «Закон № 400/97-ВР»), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.

Частиною першою статті першої Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом «Закон № 1058-IV»).

Статтею першою Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Відповідно до частини шостої статті 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною другою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Пунктом шостим статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно із ч. 4 ст. 18 Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.

Відповідно до статті четвертої Закону № 400/97-ВР страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці підприємства та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 - 5 % сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором.

Відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону № 1058-ІV якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пп. 8.1 п. 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 передбачено, що стягнення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосування штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 106 Закону №1058-IV встановлено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону № 1058-IV визначено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Беручи до уваги те, що узгоджену суму боргу до Пенсійного фонду України у розмірі 11019 грн. 81 коп., у тому числі борг по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з квітня по листопад 2010 року в сумі 10047 грн. 98 коп., по штрафній санкції 582 грн. 63 коп. та пені 389 грн. 20 коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надавав, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем субєктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 9, 69 - 71, 94, 97, ст.ст. 158 - 159, 160 - 165 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (18021, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси (18016, м. Черкаси, вул. Г.Сталінграда, 10, код 21366934) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з квітня по листопад 2010 року в сумі 10047 грн. 98 коп., штрафної санкції в сумі 582 грн. 63 коп. та пені в сумі 389 грн. 20 коп., усього на загальну суму 11019 (одинадцять тисяч девятнадцять) грн. 81 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст. ст. 185 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий С.О.Кульчицький