Постанова № 15909449, 17.05.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2011 р. Справа № 2-а-873/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді: Варняк С.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Херсонського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про повернення коштів матеріального забезпечення, отриманого обманним шляхом,

встановив:

Позивач обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилається на те, що ОСОБА_1 перебуваючи на обліку в центрі зайнятості, як безробітний та отримуючи допомогу по безробіттю, усупереч вимогам чинного законодавства одночасно був зареєстрований відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як фізична особа-підприємець. У зв'язку з виявленням факту подання відповідачем недостовірних даних на підставі акту перевірки достовірності страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, директором Херсонського міського центру зайнятості видано наказ від 01.12.2010р. № НТ 101201, яким прийнято рішення про повернення відповідачем коштів за період з 20.04.2009 р. по 13.10.2009 р. на загальну суму 3326,90 грн. Зазначена сума не погашена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач до суду не прибув заперечень на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про місце, дату, та час розгляду справи.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі повторного неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 13.01.2009р. згідно з персональною карткою відповідач звернувся до Херсонського міського центру зайнятості для взяття його на облік, набуття статусу безробітного та виплати допомоги по безробіттю. Відповідно до заяви від 20.01.2009р. відповідачем зазначено, що він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності. За таких обставин, наказом від 20.01.2009 р. № НТ090120 ОСОБА_1 присвоєно статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю.

Наказом № НТ 091013 від 13.10.2009 р. ОСОБА_1 було знято з обліку з 13.10.2009р. у зв'язку з поданням безробітним письмової заяви про відмову від послуг служби зайнятості.

Відповідно до Акту перевірки №398/П від 22.10.2010р., щодо достовірності страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено порушення відповідачем ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення", а саме згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 в період перебування на обліку в ЦЗ в якості безробітного був зареєстрований як фізична особа - підприємець з 15.04.1999р.

Відповідно до наказу директора Херсонського міського центру зайнятості від 01.12.2010р. № НТ101201, прийнято рішення про повернення відповідачем коштів за період з 20.04.2009 р. по 13.10.2009 р. на суму 3326,90 грн.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 № 803-ХІІ (далі - Закон № 803-ХІІ) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Згідно з п.б ч.3 ст.1 Закону № 803-ХІІ в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах:громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно доЗакону України "Про особисте селянське господарство".

Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 №1533-ІІІ (далі- Закон №1533-ІІІ) застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Абзацом 1 ч.3 ст.36 Закону №1533-ІІІ сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до пп.1 п.5.5 розд.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 р. за № 915/5136(далі-Порядок) виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Згідно з п.6.14 Порядку, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Відповідно до абзацу 1 пп.1.п.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. № 219 громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку: з дня працевлаштування, в тому числі на сезонні або загальнодержавні оплачувані громадські роботи, державної реєстрації фізичної особи - підприємця, укладення цивільно-правового договору, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 02.12.2010р. № 11-11/5813 відповідачу було запропоновано добровільно повернути суму боргу в п'ятнадцятиденний термін з дня отримання листа.

На момент звернення до суду заборгованість відповідачем добровільно не сплачена.

Відповідно до ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Херсонського міського центру зайнятості є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 8, 9, 12, 19,158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Херсонського міського центру зайнятості (р/р 37173001004936 ГУДКУ у Херсонській області, МФО 852010, код ЄДРПОУ 35219574) борг у сумі 3326 (три тисячі триста двадцять шість) грн. 90 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Варняк С.О.

кат. 10.2.3