Постанова № 15907251, 12.05.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/1878/2011

12 травня 2011 року 11 год. 30 хв.м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув

відповідача: представник не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м.Євпаторії АР Крим

доПриватного підприємства - фірми "БНА"

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у м.Євпаторії АР Крим звернулася в суд з позовом до Приватного підприємства - фірми "БНА" про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати з юридичних осіб в розмірі 12666,14 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, просив про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Судом не визнавалася обов’язковою участь сторін в судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не забезпечується.

Повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що Приватне підприємство - фірма "БНА" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Рівненської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 814005, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.4), перебуває на обліку, як платник податків в Рівненській ОДПІ з 03.02.2000 року (а.с.5) та зареєстрований, як платник окремих видів податків в ДПІ в м. Євпаторія АР Крим.

30.01.2010 року відповідачем подано позивачу податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2010 рік, згідно якої платником самостійно визначено податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності на вказаний календарний рік в сумі 30398,82 грн. (а.с.15).

Відповідно до "додатку 1" до вказаної декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (а.с.16), поданої відповідачем до податкового органу, 01.02.2006 року між ПП фірмою "БНА" та Заозерською селищною радою укладено Договір оренди земельної ділянки, строком дії до 01.02.2054 року, про надання Заозерською селищною радою відповідачу в оренду земельної ділянки загальною площею 3784 кв.м., нормативною грошовою оцінкою 759970,39 грн., розмір оредної плати- 30398,82 грн. ( а.с. 8-14).

          Статтею 2 Закону України "Про плату за землю" №2535-XII від 03.07.1992 року, чинного на час існування відповідних правовідносин, встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

          Згідно ст.13 цього Закону, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній і комунальній власності є договір оренди такої земельної ділянки.

          Статтею 14 цього Закону встановлено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Статтею 17 Закону України "Про плату за землю" №2535-XII від 03.07.1992 року, чинного на час існування відповідних правовідносин, визначено, що податкове зобов'язання по земельному податку, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Виходячи з норми вищевказаного Закону, відповідач повинен був сплачувати орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності впродовж 2010 року щомісячно по 2533,24 грн.

Зазначене податкове зобов'язання, в силу вимог абз.2 п.5.1. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, чинного на час існування відповідних правовідносин, не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Однак може бути змінене шляхом подачі уточнюючих розрахунків у тому випадку, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.15 Закону) платник податків самостійно виявив помилки у показниках раніше поданих декларацій.

          Відповідно до пп.5.3.1. п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, чинного на час існування відповідних правовідносин, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.

За правилами п.1.3. ст.1 вказаного Закону, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк податкове зобов'язання, є його податковим боргом.

          Всупереч вищезазначеному, відповідач податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності не сплачував, уточнюючих розрахунків не подавав.

          Судом також встановлено, що 24.01.2011 року Приватним підприємством - фірмою "БНА" подано до податкового органу податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2011 рік, згідно якої платником самостійно визначено податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності на вказаний календарний рік в сумі 30398,82 грн. (а.с.17).

Відповідно до "додатку 1" до вказаної декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (а.с.18), поданої відповідачем до податкового органу, 01.02.2006 року між ПП фірмою "БНА" та Заозерською селищною радою укладено Договір оренди земельної ділянки, строком дії до 01.02.2054 року, про надання Заозерською селищною радою відповідачу в оренду земельної ділянки загальною площею 3784 кв.м., нормативною грошовою оцінкою 759970,39 грн., розмір оредної плати- 30398,82 грн. (а.с.8-14).

          Відповідно до п.2 ст.286 розділу XIII Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

          Відповідно до ст.287 розділу XIII Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористу-вачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

          Згідно ст.16 розділу I Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Однак відповідач належним чином не сплачував плату за землю. Зокрема, не сплачено чергові платежі по строку сплати на 30.11.2010 року в сумі 2533,24 грн., на 30.12.2010 року - 2533,24 грн., на 30.01.2011 року - 2533,18 грн., на 02.03.2011 року - 2533,24 грн., на 30.03.2011 року - 2533,24 грн., разом 12666,14 грн. Станом на 06.04.2011 року, заборгованість відповідача по сплаті орендної плати за землю з юридичних осіб за вказаний період перед бюджетом ним не погашена.

Дані обставини стверджені поданими та дослідженими у судовому засіданні доказами: витягом з картки особового рахунку відповідача (а.с.22,23-28), розрахунком суми заборгованості відповідача (а.с.29).

Оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

          У відповідності зі ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас ч. 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать і органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Згідно з п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-XII від 04.12.1990 року, державним податковим інспекціям надано право подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

          За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства - фірми "БНА" до місцевого бюджету Заозерненської селищної ради на р/р 33218812700016 в ГУДКУ в АР Крим, м. Симферополь, МФО 824026, банк отримувача - Управління Держказначейства в м.Євпаторії, код ЄДРПОУ 34740798, код платежу 13050203, заборгованість по сплаті орендної плати за земельні ділянки з юридичних осіб за листопад-грудень 2010 року та січень-березень 2011 року в сумі 12666 (дванадцять тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 14 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                   Друзенко Н.В.