Постанова № 15903365, 14.04.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2011 р. № 2а-640/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Гулкевич І.З.,

за участю секретаря Галійчук А.В.,

за участю представника позивача Татух М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер»до Державної податкової інспекції у в м. Чернігові про визнання дій (бездіяльність) протиправним, скасування рішення, другої податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер» (далі-Банк) звернувся у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі ДПІ), просить визнати дії (бездіяльність) ДПІ та її посадових осіб протиправними, визнати протиправними, прийнятими незаконно та таким що підлягають до скасування другої податкової вимоги від 10.11.2010 р. № 2/1307 та рішення №307 від 27.12.2010 р. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що дії (бездіяльність) ДПІ та її посадових осіб щодо прийняття другої податкової вимоги ДПІ у м. Чернігові від 10 листопада 2010 р. №2/11307, яка видана та надіслана банку з порушення норм п.п. б) п.6.2.3, 6.2.5. Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000р. (Далі Закон № 2181), а відповідно рішення №307 від 27 грудня 2010 р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, за рахунок продажу активів, що перебувають у власності платника податків Київської філії ВАТ СКБ «Дністер»прийняте незаконно, протиправно, тому повинне бути скасоване судом.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, причини неявки не повідомив, належним чином повідомлений, подав суду заперечення на позов в якому зазначив, що ДПІ не було порушено норми п.п. б) п. 6.2.3, 6.2.5 Закону № 2181, оскільки друга податкова вимога надіслана не раніше тридцятого календарного дня з дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, а саме перша податкова вимога вручена 11.10.2010 року, друга податкова вимога надіслана 11.11.2010 р. А тому ДПІ правомірно прийнято рішення №307 від 27 грудня про стягнення коштів та продаж інших активів, що перебувають у власності платника податків ВАТ СКБ «Дністер»в рахунок погашення його податкового боргу, просить відмовити позивачу в задоволенні позову.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами справи, відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративні судочинства України (далі-КАСУ).

Заслухавши пояснення учасника процесу, перевіривши матеріали справи, зясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

На обліку в ДПІ у м. Чернігові перебуває платник податку перше Чернігівське відділення Київської філії ВАТ СКБ «Дністер».

Як вбачається з матеріалів справи, у звязку з наявністю в Банку боргу по орендній платі на землю ДПІ винесено 06.05.2010 р. № 1/538 першу податкову вимогу та 10.11.2010 р. № 2/1307 другу податкову вимогу.

ДПІ прийнято рішення № 307 від 27 грудня 2010 р. про стягнення коштів та продаж інших активів, що перебувають у власності платника податків ВАТ СКБ «Дністер»(код 19159542).

Відповідно до п. 6.2.5 Закону № 2181 у разі коли сума податкового боргу, визначена у першій податковій вимозі, самостійно погашається платником податків до виставлення другої податкової вимоги, друга податкова вимога не надсилається.

Відповідно до п.п. а) п. 6.4. цього Закону податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу, а також пені та штрафних санкцій (за їх наявності) самостійно погашається платником податків.

У відповідності до п.п. б) п.6.2.3., 6.2.5 Закону №2181 друга податкова вимога надсилається не раніше 30 календарного дня від дня направлення (вручення) першої вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки.

Згідно з п. 10.1.1 Закону №2181, п.3 преамбули Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі затвердженого постановою КМУ від 15.04.2002 р. №538 стягнення коштів та продаж інших активів застосовується не раніше ніж на 30 день з моменту надіслання платнику податків другої податкової вимоги.

Згідно із преамбули Закону № 2181 - цей Закон не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з банків, на які поширюються норми розділу V Закону України «Про банки і банківські діяльність»(Тимчасова адміністрація та ліквідація банків).

Як вбачається зі змісту ч.3 ст.88 та ст. 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000р. №2121 з наступними змінами і доповненнями (далі-Закон №2121) та ч.2 ст.5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», законодавство, що регулює питання відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, а також щодо застосування ліквідаційної процедури застосовується в частині, що не суперечить нормам Закону України «Про банки і банківську діяльність», який є спеціальним законом, який регулює особливості провадження у справах про банкрутство банків.

Відповідно до ст. 91 Закону №2121 та п.9.1. Постанови НБУ № 369 з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора - припиняється нарахування відсотків та неустойки (штрафів, пені) за всіма видами заборгованості банку, у тому числі штрафів за результатами перевірок, здійснених Національним банком, органами державної податкової служби та іншими контролюючими органами, а також застосування до банку інших економічних санкцій згідно із законодавством України.

У відповідності до п.п. 16.5.3 п. 16.5 ст. 16 Закону № 2181 до банку на період дії введеного Національним банком України мораторію на задоволення вимог кредиторів не застосовуються фінансові санкції у вигляді пені та штрафів, які передбачені цим Законом за невиконання чи неналежне виконання банком власних зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) на момент введення мораторію та під час його дії.

Судом встановлено, що Постановою Правління Національного банку України № 128 від 13.03.2010р. «Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер» (м.Львів) з 15 березня 2010 року відкликано банківську та ініційовану процедуру ліквідації, і призначено ліквідатора Банку Яремчишина Ігора Богдановича, про що 17.03.2010 р. у газеті «Голос України»опубліковано оголошення про відкриття ліквідаційної процедури Банку.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ було поінформовано листом за вихідним номером №309-815/лк від 30.03.2010р. про реєстрацію 25 березня 2010 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців запису про «Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи»Банку за №14151100027004081 та надано заяву про припинення платника податків за ф. № 8-ОПП та копію постанови Правління НБУ про відкликання в Банку банківської ліцензії та призначення ліквідатора Банку.

11 жовтня 2010 року на адресу Київської філії ВАТ СКБ «Дністер»від ДПІ надійшла перша податкова вимога від 06 травня 2010 р. № 1/538 на суму 163,10 грн. по сплаті орендної плати за землю.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 жовтня 2010 р. Київською філією ВАТ СКБ «Дністер»проведено проплату боргу за першою податковою вимогою від 06 травня 2010 р. № 1/538 у сумі 163,10 грн., що підтверджується квитанцією №QS937201 від 22.10.2010 р.

16.11.2010 р. на адресу Київської філії ВАТ СКБ «Дністер»від ДПІ надійшла друга податкова вимога від 10 листопада 2010 р. № 2/1307 на суму 1141,70 грн. по сплаті орендної плати за землю.

У відповідності з п. 6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону №2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги відповідності до п. 6.2.3 п.6.2 ст. 6 вказаного Закону надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Оскільки за першою податковою вимогою від 06 травня 2010 р. № 1/538 у сумі 163,10 грн., Банком сплачено борг, що підтверджується квитанцією №QS937201 від 22.10.2010 р. та з урахуванням наведеного, прийнята відповідачем друга податкова вимога є неправомірною.

Суд зауважує, що Закон №2181-ІІІ не містить норм щодо заборони податковому органу вчиняти стосовно банків, у яких введено мораторій, дії спрямовані на погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, а також не містить норм про звільнення банків у період дії мораторію від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

Згідно з ч. 2 ст.85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»від 07.12.2000 року (у редакцій на час виникнення спірних відносин) мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Протягом дії мораторію Закону України «Про банки і банківську діяльність»від (у редакцій на час виникнення спірних відносин):

1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України;

2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до п.7.2.1 Закону №2181-ІІІ, джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Продаж активів, що перебувають у податковій заставі, передбачений ст. 10 Закону №2181-ІІІ, пунктом 10.1.1 якого передбачено, що продаж інших активів здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового органу.

З урахуванням наведеного, прийняте відповідачем рішення №307 від 27 грудня 2010 р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу є виконавчим документом у розумінні п.1 ч.3 ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність», та суперечить вказаній нормі, відповідно до якої у період дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України.

З аналізу вимог чинного законодавства України, дії ДПІ слід визнати протиправними, а оспорювану другу податкову вимогу та рішення слід скасувати.

Відповідно до ч.3 ст. 2 та до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст. 71 КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А згідно ст. 86 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши оскаржувану другу податкову вимогу та рішення суд вважає, що вони прийняті без дотриманням вимог Закону №2181, Закону №2121, Постанови НБУ №369 та передбачених ст. 2 КАС України принципів.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що вимоги позивача ґрунтуються на законі, підтверджені матеріалами справи, доведені у судовому засіданні і підлягають до задоволення.

У відповідності до вимог ст.94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер»3,40 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати дії Державної податкової інспекції у в м. Чернігові щодо прийняття другої податкової вимоги від 10.11.2010 р. № 2/1307 та рішення № 307 від 27 грудня 2010 р. про стягнення коштів та продаж інших активів протиправними.

Скасувати другу податкову вимогу від 10.11.2010 р. № 2/1307.

Скасувати рішення № 307 від 27 грудня 2010 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер»3,40 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 18.04.2011 року.

Суддя Гулкевич І.З.